Шебека
Шебе́ка (через нім. Schebecke і італ. sciabecco від араб. شباك, шаббак)[1] — парусно-гребне судно, яке мало 2 різновиди.
Середньовічна шебека
Шебека — невелике парусно-гребне судно, яке застосовували в середні віки на Середземному морі. Мало косі паруси (латинські) і в штиль пересувалось на веслах.
Зовнішні характерні особливості — передня щогла нахилена вперед, вузький довгий корпус з різким розширенням обводів носової частини біля палуби, що забезпечувало хорошу мореплавність при хвилюванні моря.
За конструкцією близька до каравел та галер, але переважала їх за швидкістю, мореплавністю та озброєнням.
Шебеки входили до складу військового флоту; використовувались для перевезення вантажів піратами під час наскоків.
Шебеки Нового часу
У 2-й половині XVIII століття шебекою називали гребний корабель, введений на заміну галерам при діях в прибережних водах. Мав до 40 весел, 3 щогли, на яких при попутному вітрі піднімались паруси. Довжина до 35 м, озброєння — 32-50 гармат малого калібру.
Див. також
Примітки
- ↑ шебека // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
Джерела
- Шебека // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 8. — 687 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.
- Шебека // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Шебека // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.