Чайка (човен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Chajka kozacka 1664.jpg
Зображення судна (чайки) запорозьких козаків з книги «Опис України» Ґійома Левассера де Боплана
Історія
Flag of the Cossack Hetmanat.svg Військо Запорозьке
Запущений: XVI ст.
Основні характеристики
Клас і тип: Човен
Довжина: 18 м.
Ширина: 4 м.
Осадка: 1,5 м.
Екіпаж: 50 осіб
Озброєння: 4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм)

Ча́йка — безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для збільшення остійності й плавучості кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні переборки й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове керма, вміщували до 70 осіб. Озброєння — 4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм).

Запорожці на «чайках» нападають на турецьку галеру
Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного знищують турецький флот і захоплюють Кафу в 1616 році
Запорожці в «чайках» нападають на турецькі галереї, 1636 р.
Розгром козаками литовської флотилії на Дніпрі 1651 р.
Не випущена марка 1920 р. — Запорожці на Чорному морі

Опис[ред.ред. код]

Човен у вигляді величезної видовбаної колоди (з верби або липи), по бортах обшитої дошками. Довжина — 15.5 — 21,5 м, ширина й висота бортів — до 4 м.

Чайки не мали ні кіля, ні палуби. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і його зі збільшенням висоти. Міцно спаяні дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Потім ззовні по обох боках прив'язували снопи очерету, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також охороняли екіпаж від куль[1].

За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів линви, 3 пуди клоччя, 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті[1].

Довжина чайок сягала 20 метрів, ширина — 4, осадка — 1,5 метра[1].

На борту очеретовий пояс, який захищав при обстрілі і від затоплення. На чайках було два стерна, спереду і ззаду, щоб не треба було повертати; була й щогла для вітрил, але козаки надавали перевагу веслам. З кожного боку чайки мали по 10 — 20 весел. Крім веслярів на човні могли розміститися 50 — 70 озброєних козаків та 2 — 6 фальконетів (гармати калібром 30 мм), порох, свинець, ядра, харчові продукти.

У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два тижні.

Ілюстрація «чайки» запорозьких козаків з книжки Ґійома Левассер де Боплана 1660 р.

Французький інженер Ґійом Боплан, який у XVII столітті перебував на польській службі і займався будівництвом фортець в Україні писав:

« «Козаки будують човни довжиною 60, шириною від 10 до 12, і глибиною і 12 футів. Човни ці без кіля, дно їх складається з видовбаної вербової або липової колоди, довжиною близько 45 футів, воно обшивається з боків на 12 футів догори дошками, завдовжки від 10 до 12, і завширшки1 фут і прибиваються одна до одної так точно, як і при побудові річкових суден... Довжина човна поступово збільшується догори: це ясніше видно із прикладеного малюнка. На ньому можна помітити товсті канати з очерету, які обвиті ликами або глодом й, як зв'язані бочечки, обхоплюють човен від корми до носа... Човни козацькі, маючи з кожного боку по 10-15 весел, плавають на веслах швидше за турецькі галери... Помічають же ворожий корабель чи галеру швидше, ніж турки помітять їх човни, що піднімаються над морською поверхнею не більше ніж на 2,5 фути».  »

Походження назви[ред.ред. код]

Існують кілька версій походження назви «чайка»:

  1. Від тур. şayka, şayika — «трищогловий корабель» (надалі могло зазнати контамінації з укр. чайка). Припускають, що звідси походить і слово «шайка» («зграя», «банда», первісне значення — «екіпаж піратського корабля»)[2]
  2. Назва походить від птаха чайки і підкреслює легкість, швидкість і маневреність човна[3].
  3. «Чайка» походить від татарського «каїк», тобто «круглий човен»[2][3].
  4. Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося ушкуйниками. Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в бані. Через розбійницькі повадки ушкуйників назва судна перенеслася і на його команду[3].

Реставрація[ред.ред. код]

У ХХ і ХХІ ст українські археологи віднайшли залишки ряду «чайок». Частина з них реставрована. На думку генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка «У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то воно взагалі ідеальне».[4]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Винаходи та інновації. Винахідники України. www.logos.biz.ua. Процитовано 2016-03-16. 
  2. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Т. 6 : У — Я / уклад.: Г. П. Півторак та ін. — 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. а б в Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:. 2011-08-13. Процитовано 2016-03-16. 
  4. http://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli

Джерела[ред.ред. код]


Військовий корабель Це незавершена стаття про військові кораблі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.