Проа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проа з підвісним двигуном. Нова Каледонія
Проа. Модель

Про́а — специфічний тип багатокорпусного вітрильника у народів на островах Полінезії та Самоа, розташованих в Тихому океані. Проа характерні в першу чергу для Малайського архіпелагу і островів Південного Тихого океану.

Перші згадки європейських дослідників про цей тип судна датуються XVI століттям. На теперішній час багато видів традиційних човнів вийшли з ужитку[1].

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово проа запозичене з англійської мови (proa, раніші форми prow чи praw). До англійської слово потрапило, ймовірно, через посередництво нід. prauw і порт. parau з австронезійських мов: очевидно, від малай. perahu («човен»), що сходить до празах.-мал.-полін. *parahu/*padaw («вітрильний човен»)[2][3][1].

Опис[ред. | ред. код]

Проа. конструкція

Являє собою надзвичайно вузьке довге судно, що має на одному з бортів балансир-аутригер у вигляді колоди. Балансир пов'язаний з корпусом двома дерев'яними балками. Балансир знаходиться завжди на навітряному борті.

Аутрігер (балансир) каное, прив'язаний за допомогою мотузок з койру. Гуам

Управляється проа рульовим веслом, яке при повороті переносять на ніс, і, таким чином, ніс стає кормою, а корма — носом. Вітрило має форму низького трикутника, трапеції або прямокутника — так звані «крабова клішня» і танджа.

Розвивають швидкість до 25 вузлів. У XVIII столітті зафіксований випадок переходу між островами проа з 30 полінезійцями за одну добу. Відстань між пунктами перевищувала 400 морських миль.

Історія[ред. | ред. код]

Одні з найдавніших збережених зображень проа відносяться до VIII ст. н.е. Це боробудурський корабель — вітрильне судно з подвійним аутригером з островів Південно-Східної Азії, що зображене на барельєфах в буддійському храмовому комплексі в Боробудурі на о. Ява на території сучасної Індонезії[4]. Кораблі, зображені в Боробудурі, швидше за все були типом суден, що використовувались для морської торгівлі і морських походів таласократичними імперіями Матарам і Шривіджая, що панували в цьому регіоні приблизно з VII по XIII століття. Функція аутригера полягала в стабілізації корабля. Вчені вважають, що це найбільш вірогідний тип суден, що використовуються для подорожей та досліджень австронезійськими народами по Південно-Східній Азії, Океанії та Індійському океані.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Послідовність розвитку австронезійських човнів
  1. а б Blackburn, Graham (2003). The Illustrated Encyclopaedia of Ships and Boats. I.B.Tauris. с. 262. ISBN 9781860648397. 
  2. Mahdi, Waruno (1999). The Dispersal of Austronesian boat forms in the Indian Ocean. У Blench, Roger; Spriggs, Matthew. Archaeology and Language III: Artefacts languages, and texts. One World Archaeology 34. Routledge. с. 144–179. ISBN 978-0415100540. 
  3. American Heritage Dictionary of the English Language (вид. 5th). Houghton Mifflin Harcourt. 2015. ISBN 9780544454453. 
  4. Naʻalehu Anthony (September 25, 2015). The Borobudur Temple Ship: Bringing a Memory Back to Life. National Geographic. Процитовано 3 November 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]

Ресурси інформації щодо проа[ред. | ред. код]

Варіанти конструкції проа[ред. | ред. код]