Фелюга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фелюги біля Асуана

Фелю́га[1], заст. фелю́ка[2] (італ. feluca, від араб. فلوكة‎) — невелике одно-палубне та однощоглове судно зі своєрідним косим вітрилом чи двома вітрилами, зустрічалося у військових та торгових флотах Середземного моря та Нілу. Грецькі пірати віддавали перевагу цим суднам за швидкохідність і маневреність.

Фелюга має завищену палубу, загострений ніс і вітрильне озброєння, схоже з озброєнням галери. Вітрило у фелюги схоже на латинське, але не трикутне, а має вигляд неправильної трапеції (або трикутник з підтятим нижнім кутом) — така форма відома під назвою «арабського» вітрила. Реї з двох боків вітрила. Військова фелюга озброювалася 6-8 невеликими гарматами на верхній палубі. Осадка фелюги — не більше одного метра. Іноді фелюги кріпилися на великих кораблях і використовувалися як посильні судна[3].

Сучасні фелюги часто оснащують двигунами[4]. Зазвичай фелюга може перевозити близько десяти пасажирів і обслуговується командою у дві-три особи.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фелюга // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Фелюка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Шебека и фелука. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2013-06-27. 
  4. Статья «Фелюга» в Большой Советской Энциклопедии. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2019-05-11.