Флейта (судно)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голландський флейт XVII ст.. Гравюра В.Холлара
Голландські китобійні флейти. Кінець XVII ст.
Модель флейта. Вигляд спереду

Флейт, флейта (нід. fluit, fluyt, заст. fluijt) — тип голландського вітрильного судна, яке мало такі відмінні риси:

  • Довжина цих суден у 4 — 6 і більш раз перевищувала їхню ширину, що дозволяло їм ходити під вітрилами вже досить круто до вітру.
  • Висота щогл перевершувала довжину судна, а реї стали укороченими, що дозволило зробити вузькі і зручні в обслуговуванні вітрила і скоротити загальне число верхньої команди.

Перший флейт був сконструйований Пітером Янсоном Ліорне у 1594 році та побудований у 1595 році в місті Горні, центрі суднобудування Голландії[1].

Модель флейта. Вигляд з корми

Вітрильне озброєння фок- і грот-щогл складалося з фока, грота і відповідних марселів, а пізніше на великих флейтах і брамселів. На бізань-щоглі вище звичайного косого вітрила піднімали пряме вітрило — крюйсель (крюйс-марсель). На бушприті ставили прямокутне вітрило блінд, іноді бом-блінд. На флейтах уперше з'явився штурвал, що полегшило перекладку стерна. Флейти початку XVII століття мали довжину близько 40 м, ширину близько 6,5 м, осадку 3 — 3,5 м, вантажопідйомність 350—400 т. Для самооборони на них установлювали 10 — 20 гармат. Екіпаж складався з 60 — 65 осіб. Судна цього типу відрізнялися добрими морехідними якостями, високою швидкістю, великою місткістю і використовувалися, головним чином, як військово-транспортні. Протягом XVIXVIII століть флейти посідали панівне положення на всіх морях.

Голландські флейти XVII ст.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wegener Sleeswijk, A. (2003)

Джерела[ред. | ред. код]