Литкаріно
| місто Литкаріно | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
.svg)
| |||||
| Розташування міста Литкаріно | |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Муніципальний район | міський округ Литкаріно | ||||
| Код ЗКАТУ: | 46441000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 46741000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | XV століття | ||||
| Статус міста | 1957 | ||||
| Населення | 56 050 (2014) [1] | ||||
| Площа | 17 км. кв. км²[2] | ||||
| Поштові індекси | 140080 | ||||
| Телефонний код | +7 +7 495 | ||||
| Географічні координати: | 55°35′00″ пн. ш. 37°54′30″ сх. д. / 55.5833333333611108173499815° пн. ш. 37.90833333336110655° сх. д.Координати: 55°35′00″ пн. ш. 37°54′30″ сх. д. / 55.5833333333611108173499815° пн. ш. 37.90833333336110655° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 150 м м | ||||
| Вебсторінка | lytkarino.com | ||||
|
| |||||
|
| |||||
.png)
.png)
Литка́ріно (рос. Лытка́рино) — місто обласного значення в Росії, Московська область. Розташоване на лівому березі Москви (вантажний порт), за 28 км на південний схід від столиці і за 10 км на південь від міста Люберці. Статус міста з 1957 року.
Історія
Поселення Литкаріно вперше згадується у першій половині 15 ст. у грамоті великого князя Василя ІІ як сільце Лыткорино, яке належало Чудову монастирю. Назва походить від прізвища Литкар (рос. Лыткарь) — «мешканець берегів річки Литки» (яка колись протікала неподалік від села). Починаючи з 18 ст. зустрічається лише назва Литкаріно. На схід від Литкаріно знаходяться Литкаринські висоти — родовище скляних кварцових пісків у 6-8 км на південний схіж від Литкаріно по берегам річки Москви — М'ячковські каменоломні, де добувався білий камінь для московського будівництва у 14-19 ст. Розробка цих родовищ було головним заняттям мешканців Литкаріно до початку ХХ століття. За матеріалами перепису населення 1926 року в селі Литкаріно нарахлвувалось 764 мешканців, була школа і завод по видобуванню піску. Робітниче селище Литкаріно з 1938 року, статус міста з 1957 року[3].
Символіка
Міське поселення Литкаріно має власну символіку — герб та прапор. Сучасна версія символіки затверджена 3 лютого 1999 року[4][5].
Промисловість
Найбільшим підприємством міста ВАТ «Литкарінський завод оптичного скла» який виготовляє підзорні труби, біноклі.
Транспорт
Транспортне сполучення Литкаріно з Москвою та областю здійснюється автомобільним транспортом по Новорязанському та Рязанському шосе виїзд на які проходить по Литкарінському шосе. Протяжність автомобільних доріг до МКАД складає 14,2 км, до ст. метро Кузьминки (Москва) — 22 км. [6]
Населення
| Рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1926 | 0.8 | 1986 | 50 | 2001 | 51.0 | 2010 | 52.1 |
| 1939 | 6.4 | 1989 | 51.0 | 2003 | 50.8 | 2011 | 55.2 |
| 1959 | 25.1 | 1992 | 51.7 | 2005 | 50.9 | 2012 | 55.7 |
| 1967 | 33 | 1996 | 50.6 | 2006 | 51.3 | 2013 | 55.8 |
| 1970 | 39.1 | 1998 | 50.3 | 2007 | 51.6 | ||
| 1979 | 46.9 | 2000 | 49.9 | 2008 | 51.7 |
Освіта
У місті працює філія Московського державного університету приладобудування та інформатики.
Культура, ЗМІ
Історія міста та регіону відображена в експозиції Литкаринського історико-краєзнавчого музею. Також у місті працюють електронні та друковані ЗМІ: телеканал «Литкарі»[8], газета «Лыткаринськие вести», Литкаринське інформаційне агентство Московської області[9][10] а також радіостанція «Голос Лыткарино»[11][12].
Пам'ятки історії та архітектури
Інтенсивне житлове будівництво у місті розпочалось у 1950-х роках, у 1980-х сформувались адміністративний та торговельний центри міста, зона відпочинку. Водночас у межу міста входить колишня садиба Петровське, яка розташована на березі річки Москви. Садиба належала російським боярським родам Милославським, Наришкіним, Демидовим. У парку над річкою збереглась шатрова Микольська церква (1680-ті рр), зберігся головний садибний дім у стилі класицизму (поч.. 19 ст, перебудований у 1959), Петропавловська церква-ротонда, усипальниця Демидових (1805). У 3 км на захід від Литкаріно колишнє двірське село Острів (заміська резиденція російських царів 16-17 ст) з білокам'яною Преображенською церквою. У 6 км на південний схід від Литкаріно розташоване село Верхнє М'ячково з білокам'яною п'ятибанною церквою Різдва Богоматері (1764 чи 1770 р) з декором у стилі московського бароко[13].
Примітки
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації у містах на 1 січня 2014 р.
- ↑ Федеральна служба державної статистики. Регіони Росії. Основні соціально-економічні показники міст. 2007. Центральний федеральний округ. Міста Московської області. Стор. 53. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 7 липня 2008.
- ↑ http://www.mojgorod.ru/moskovsk_obl/lytkarino/index.html
- ↑ http://geraldika.ru/symbols/3177
- ↑ http://geraldika.ru/symbols/3880
- ↑ http://www.lytkarino.com/?page_id=65
- ↑ http://www.mojgorod.ru/moskovsk_obl/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 11 липня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://vesti.lytkarino.net/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.lytkarino.com/?page_id=67
- ↑ http://kulturnoe-nasledie.ru/search.php?query=%EB%FB%F2%EA%E0%F0%E8%ED%EE&page=1[недоступне посилання з липня 2019]
| |||||
.svg){kind=small}
|
