Більшівці

смт Більшівці
Герб Більшівців
панорама селища панорама селища
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Рада	Більшівцівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване
Статус	із 1940 року
Площа	12.83 км²
Населення	▼ 1977 (01.01.2018)
Густота	154 осіб/км²
Поштовий індекс	77146
Телефонний код	+380 3431
Географічні координати	49°11′8″ пн. ш. 24°44′47″ сх. д.
Висота над рівнем моря	222 м
Водойма	р. Гнила Липа
Відстань
Найближча залізнична станція:	Галич
До станції:	6,2 км
До райцентру:
- фізична:	6 км
- автошляхами:	7,8 км
До обл. центру:
- фізична:	28 км
- автошляхами:	32,3 км
Селищна влада
Адреса	77146, смт Більшівці, вул. Вічевий майдан, 1
Голова селищної ради	Саноцький Василь Павлович
Вебсторінка	Більшівцівська ОТГ
Карта
Більшівці
Більшівці
Більшівці у Вікісховищі

Більші́вці (нім. Bolschowitz, пол. Bolszowce) — селище міського типу Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, адміністративний центр Більшівцівської селищної громади (до 1963 р. — центр однойменного району).

Назва

Існувало кілька варіантів, зокрема, польською мовою: Більшівці, Бульшівці, а власне — Богішівці (Богушовці).

Розташування й опис

Розташоване при впадінні річки Нараївки в Гнилу Липу (басейн Дністра), за 3 км на схід від шляху Львів — Івано-Франківськ, за 8 км на північ від залізничної станції Галич.

Рибгосп, два худобозабійні пункти, столярні цехи, відділення приватної агрофірми «Бовшівська»; середня та початкова школи, музична школа, Народний дім, дві бібліотеки.

Основна сільськогосподарська спеціалізація — рільництво (пшениця, жито, кукурудза, цукрові буряки, овочі) та м'ясо-молочне тваринництво.

Лікувально-столову воду Більшівцівських мінеральних джерел за часів Австро-Угорщини вивозили на експорт і використовували для виробництва пива. До 2003 року тут діяв Галицький завод безалкогольних напоїв (збанкрутував).

З історії

Костел кармелітів у Більшівцях

Перша згадка в документах — 24 березня 1402 галицький староста Петро з Харбінович засвідчив дарування вдовою галицького міщанина Павла Шкирки Агнешкою села римо-католицькому архиєпископу Якову Стрепі.

Вперше у книгах галицького суду Більшівці згадуються 12 березня 1436 р. (Bolschow Minor).

1617 — власником Більшівців став коронний гетьман Марцін Казановський.

1655 — місцеві селяни брали участь у повстанських загонах Семена Височана.

На початку 18 століття навколишні землі належали князям Яблоновським, потім перейшли у власність багатої спольщеної вірменської родини Кшечуновичів (пол. Krzeczunowiczowie).

Наприкінці XIX ст. Більшівці стали типовим ремесничо-торговельним містечком Рогатинського повіту. Тут були млин, гуральня, броварня, двокласна школа. У 1860-х рр. містечко мало власну печатку з зображенням перехрещених граблів, коси та серпа.

На початку ХХ ст. щопонеділка проводилися торги, а щороку 14-15 липня — дводенний ярмарок. Ця традиція збереглась і понині, кожну третю неділю липня в Більшівцях проходять Шкап'єрна — свято-ярмарок, де діти та дорослі можуть поласувати цукровими півниками та пісними коралями — символами свята.

Перша світова війна завдала шкоди містечку.

Західноукраїнська Народна Республіка

На початку листопада 1918 року містечко увійшло до складу новоутвореної Української держави.
Демократичність її підтверджує проведення у Більшівцях 6 квітня 1919 року (за ініціативи Селянсько-робітничого союзу, КП Східної Галичини) Рогатинського повітового робітничо-селянського з'їзду, на який прибули 120 представників від 20 навколишніх сіл. У виступах засуджувались дії польських імперіалістів, «власної буржуазії», звучав заклик до переобрання влади.

Під польською окупацією

21 листопада 1929 року місцеві москвофіли під час забави розпочали бійку з українцями. Кілька москвофілів, які приїхали сюди з Галича, отримали ножові поранення.

У 1930-х роках великий земельний власник у містечку Кшечунович надав кошти для реконструкції млина, було споруджено електростанцію, відкрито сироварню. Кшечунович мав стайню, розводив тут племінних коней. У ставках розводили рибу. При монастирі діяла цегельня. Тут був клуб з бібліотекою (з польськими книгами), українці мали читальню на 200 книг.

У 1939 році в Більшівцях проживало 3900 мешканців (1850 українців-грекокатоликів, 200 українців-римокатоликів, 400 поляків, 1450 євреїв).

Друга світова війна і радянський період

У часи Другої світової війни тут проходили масові розстріли місцевих жителів. 1943 року нацисти вбили тут понад 1000 місцевих євреїв.

8 березня 1944 р. гестапівці приїхали для проведення арештів, але бойовик ОУН із засідки убив п'ятьох і трьох поранив..

1 грудня 1944 року Більшівці атакував курінь УПА «Скажені». Близько 500 повстанців дві години вели обстріл місцевого костелу, який служив укриттям для партактиву та офіцерів НКВС, а також спалили будівлі райкому партії та райуповнаркомзагу.

1940–1963 — Більшівці були районним центром. Тут діяла катівня сумнозвісна НКГБ-МГБ. Для звільнення в'язнів з катівні 23 грудня 1944 р. райцентром оволоділа чота сотні «Гайдамаків» під командуванням хорунжого «Ясміна», тільки частині більшовиків удалося сховатися за неприступними мурами костелу.

За часів радянської влади побудовано поліклініку, а для номерної лікарні пристосовано маєток колишнього пана Кшечуновича (до того часу мешканців обслуговував один приватний лікар). На базі панських рибних ставків створили рибгосп, який в середині 20 століття видавав 430 тонн живої риби щороку. (Нині діє приватне рибне господарство «Більшівціриба»).

Населення: 2,6 тисяч мешканців (1959); 2 254 (2005).

У 1983 р. до Більшівців приєднане село Слобідка Більшівцівська.

Сучасність

Більшівці з висоти пташиного польоту під час зйомок документального фільму режисера Мирослава Бойчука «Щоб ми усі були одно». 2020 рік.

У 2016 р. селище стало лідером Прикарпаття з окремого збирання різних видів сміття для повторної переробки.

13 вересня 2016 року Більшівці стали центром Більшівцівської селищної громади.

Більшівцівська ЗОШ І-ІІІ ст. у 2017 р. стала однією з перших трьох шкіл Прикарпаття, яка отримала статус опорної з 4 філіями. Для підвезення учнів до опорної школи закуплено 3 автобуси.

Більшівці у документалістиці

У 2020 році Студією документального кіно Мирослава Бойчука виготовлено документальний фільм за сценарієм Богдана Кучера, (режисер — Мирослав Бойчук) «Щоб ми усі були одно» до 115 річниці церкви Різдва Христового, що у Більшівцях. В нім розповідь про історію селища та пісня про нього. [1] [2]

Пам'ятки архітектури

• Костел-санктуарій Благовіщення. Збудований 1624 року орденом кармелітів. За радянські часи перебував у стадії руйнації. 2002 року розпочато реконструкцію костелу та монастирських келій. У XIX ст. Більшовецький монастир був одним із найбільших у Галичині. Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, при монастирі діяв притулок для бідних. Тепер кляштор належить ордену францисканців.
• Більшовецька ратуша.
• Палац Кшечуновичів.
• Церква Різдва Христового — Більшівцівський протопресвітеріат.

Пам'ятники

• Т. Г. Шевченку. Встановлено в центральній частині селища у 1949 році. Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
• Папі Римському Івану Павлу ІІ. Встановлено біля Благовіщенського костелу в липні 2007 року.

Відомі люди

• Альберт Корнблют — архітектор.
• Наталія Василівна Лотоцька — українська акторка.
• Антоній Барнаба Яблоновський — дідич, меценат (костел Благовіщення)

Світлини

• 
  Пам'ятник Тарасу Шевченку
• 
  Костел Благовіщення в Більшівцях
• 
  Більшовецька ратуша
• 
  Палац Кшечуновичів
• 
  Парк пам'яті борцям за незалежність України
• Пам'ятник Папі Римському Івану Павлу ІІ
  Пам'ятник Папі Римському Івану Павлу ІІ
• 
  Братська могила радянських воїнів, полеглим в роки Другої світової війни

Джерела

• Історія та архітектура Більшівців на castles.com.ua
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Більшівці на сайті ВР України^{[недоступне посилання з березня 2019]}
• Історія села Більшівці Галицького району // Сайт «Історичне Прикарпаття»^{[недоступне посилання]}
• Історія села Більшівці Галицького району // Сайт «Інститут україніки»^{[недоступне посилання з березня 2019]}
• Більшівці на сайті «Пам'ятки України»
• Bolshovtsy, Ukraine (англ.)
• Bołszowce, Bulszowce, właściwie Bohuszowce, mko, pow. rohatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 304. (пол.) — S. 304. (пол.)
• Чи відродиться Більшовецький завод безалкогольних напоїв?^{[недоступне посилання з березня 2019]}
• Більшівці — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)
• Документальний фільм за сценарієм Богдана Кучера, (режисер — Мирослав Бойчук) «Щоб ми усі були одно» до 115 річниці церкви Різдва Христового, що у Більшівцях.
• «Пісня про Більшівці». Музика та слова Мирослава Бойчука. Виконує Петро Бандура.
• Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.