Інґлінґи

Інґві, від якого походить назва роду

Інґлінґи — скандинавський рід конунґів, до якого належали перші історичні правителі Швеції і Норвегії. У «Сазі про Інґлінґів» Сноррі Стурлусон оповідає про них як про нащадків вана Фрейра і подає докладний родовід. Згадуються вони і в найдавнішому англосаксонському епосі «Беовульф». Столицею 1-й династії шведських Інґлінґів була Стара Уппсала.

Фрейр-Інґві

В історичний час конунґи з роду Інґлінґів правили в Швеції (перша половина IX століття — 1060 рік) і Норвегії (перша половина IX століття — 1319 рік). «Саги про ісландців» розповідають про ряд представників династії, які переїхали в Ісландії і стали частиною місцевої аристократії. Конунґи Гальвдан Чорний і його син Гаральд Прекрасноволосий стали засновниками роду Горфаґер, правлячої династії Норвегії.

Родовід інґлінґів базується на «Переліку Інґлінґів» скальда Тьодольва з Гвініра (кін. ІХ ст.) та «Сазі про Інґлінґів», створеної Сноррі Стурлусоном між 1220–1230 роками.

Родовід відповідно до «Саги про Інґлінґів»

Алрік і Ерік б'ються вудилами

Інґві і Альв під час сварки

Гаральд Прекрасноволосий зі своїм батьком Гальвданом Чорним

• Ньйорд (давньосканд. Njörðr) — батько Фрейра.
• Фрейр-Інґві (давньосканд. Frej-Yngve) — походив із племені ванів, взятий в заручники асами і усиновлений самим Одіном.
• Фйольнір (давньосканд. Fjölnir) — легендарний правитель Уппсали, потонув у чані з медовим напоєм.
• Свейґдір (Svegðir / Sveigðir / Swegde) — подорожував в країну турків і Ванагейм (батьківщину ванів), звідки привіз собі дружину.
• Ванланді (давньосканд. Vanlandi) — помер від чарів.
• Вісбур (давньосканд. Vísburr) — був спалений своїми синами.
• Домальді (давньосканд. Dómalde, Dómaldi або Dómaldr) — убитий своїми підданими за неврожаї і голод в країні.
• Домар (давньосканд. Dómarr) — правління його було довгим та мирним, помер своєю смертю.
• Дюґґві (давньосканд. Dyggvi) — вперше названого конунґом в данській мові.
• Даґ Мудрий (давньосканд. Dagr) — розумів мову птахів; коли його улюблений горобець загинув в рейдґоталанд, Даґ розорив цю країну, але загинув від руки місцевого мешканця.
• Аґні (давньосканд. Agne) — зробив грабіжницький похід до Фінляндії.
• Алрік і Ерік (давньосканд. Alrekr ok Eiríkr) — сини Аґні, які вбили один одного кінськими вудилами.
• Інґві і Альв (давньосканд. Yngvi ok Álfr) — сини Алріка, закололи один одного під час сварки.
• Гуґлейк (давньосканд. Hugleikr) — син Альва.
• Йорунд і Ейрік (давньосканд. Jörundr ok Eiríkr) — сини Інґві. Ейрік загинув при завоюванні Уппсали. Йорунд став конунґом, але пізніше був розбитий галейґами (жителями Холугаланда) в Лім-фіорді і повішений.
• Аун Старий (давньосканд. Aun) — згідно саґи прожив нібито 200 років завдяки тому, що жертвував Одінові своїх синів.
• Еґіл (давньосканд. Egill) — син Ауна. При ньому лютувала банда Тунні — ватажка рабів-утікачів. Лише допомога датчан допомогла конунга відновити контроль над країною.
• Оттар Вендельський Ворон (давньосканд. Óttarr Egilsson) — син Еґіла.
• Адільс (давньосканд. Aðils Óttarsson) — син Оттара. Адільс загинув через те, що кінь скинув його головою на камінь.
• Ейстейн Адільссон (давньосканд. Eysteinn Aðilsson) — син Адільса. Разом з почтом і дружиною загинув у вогні в своєму будинку.
• Інґвар Високий (давньосканд. Yngvarr Eysteinsson) — син Ейстейна, загинув в Естонії на о. Сааремаа.
• Анунд I Першопоселенець (давньосканд. Önundr) — зробив каральний похід в Естонію, бажаючи помститися за загибель батька. Також робив просіки в лісах і сприяв заселенню Швеції.
• Інґ'яльд Підступний (давньосканд. Ingjaldr Önundarson hinn illráði) — намагався об'єднати під своєю владою розрізнені території Швеції.
• Олав Лісоруб (давньосканд. Ólafr trételgja Ingjaldsson) — став першим інґлінґом, якого назавжди вигнали з Уппсали, колонізатор Вермланду.
• Гальвдан Біла Кость (давньосканд. Hálfdan hvítbeinn) — захопив Гедмарк, Тотен і Вестфольд.
• Ейстейн Грім (давньосканд. Eysteinn Hálfdanarson) — правитель Гедмарку.
• Гальвдан Щедрий (давньосканд. Hálfdan Eysteinsson) — його резиденція розташовувалася у Вестфолі.
• Ґудрйод Мисливець (давньосканд. Guðröðr Hálfdanarson) — заколот рабом своєї дружини.
• Олав Ґейрстад-Алва (давньосканд. Ólafr Geirstaða-Álfr) — захопив Вінґулмарк. Ділив володіння батька з братом Гальвданом.
• Рйоґнвальд Славетний (давньосканд. Rögnvaldr heiðumhæri Ólafsson) — згадується в сазі Коло Земне.
• Гальвдан Чорний (давньосканд. Hálfdan svarti) — прізвисько отримав через колір свого волосся.
• Гаральд Прекрасноволосий, або Світловолосий (давньосканд. Haraldr hárfagri) — перший король Норвегії, засновник роду Горфаґера (Харфаргів).

Королі Норвегії

Наприкінці IX ст. Норвегія об'єдналася в одне королівство. На західному березі Віку (тепер Християнс-фйорд) був розташований фольк Вестерфйорд, у якому правили конунґи з династії Інглінгів, які вважали себе нащадками Одіна і, правдоподібно, прийшли з Уппсали.

Нижче наведений список королів Норвегії з цієї династії та роки їх правління (в дужках). Перелік впорядковано за хронологічним принципом.

• Гальвдан Чорний (? — 863);
• Гаральд I Прекрасноволосий (885 — бл.933, до 900 р. конунг Вестфолла);
• Ейрік I Кривава Сокира (бл. 933 — 934);
• Гокон I Добрий (934—959);
• Гаральд II Сірий Плащ (959—974);
• Сіґурд «Свиня» (974—1018, конунг Східної Норвегії);
• Олаф I Трюґґвасон (994—1000);
• Олаф II Гаральдссон (1016—1028);
• Маґнус I Добрий (1035—1047);
• Гаральд III Суворий (1046—1066);
• Маґнус II Гаральдссон (1066—1069);
• Олаф III Спокійний (1067—1093);
• Гокон I Маґнуссон (1093—1095);
• Маґнус III Босоніг (1073—1103);
• Ейстейн I Маґнуссон (1103—1122);
• Сіґурд I Хрестоносець (1103—1130);
• Олаф IV Маґнуссон (1103—1116);
• Гаральд IV Ґіллі (1130—1136);
• Маґнус IV Сліпий (1130—1135, 1137—1139);
• Інґе I Горбань (1136—1161);
• Сіґурд II Мунн (1136—1155);
• Маґнус Гаральдссон (1136—1145);
• Ейстейн II Гаральдссон (1142—1157);
• Гокон II Широкоплечий (1157—1162);
• Маґнус V Ерлінґссон (1162—1184);
• Сверрір I Сіґурдссон (1184—1202);
• Гокон III Сверрірссон (1202—1204);
• Ґутторм I Сіґурдссон (2 січня 1204—12 серпня 1204)
• Інґе III Бардссон (1204—1217);
• Гокон IV Старий (1217—1263);
• Маґнус VI Виправник Законів (1263—1280);
• Ейрік II Маґнуссон (1280—1299);
• Гокон V Маґнуссон (1299—1319).

Див. також

• Скельдунґи

Джерела

• Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 37-55. ISSN 0130-5247

Посилання

• Країна епічних подій та її осередок: первісна фонетика й семантика назви (на матеріалі індоєвропейських етнічних спільнот)
• Ynglingatal (дв.ісл.)
• Історія інґлінґів