Грузинська писемність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грузинська писемність
вид алфавіт
мови картвельські, деякі інші
період 430 - сьогодення
походження

змодельована на основі грецького алфавіту

  • на створення вплинув арамейський алфавіт
    • грузинський алфавіт
напрямок зліва направо
Юнікод

http://www.unicode.org/charts/PDF/U10A0.pdf

http://www.unicode.org/charts/PDF/U2D00.pdf
დამწერლობა [дамцерлоба] означає «писемність».

В грузинській мові розвинулися три писемності: асомтаврулі (груз. ასომთავრული), нусхурі (груз. ნუსხური) і мхедрулі (груз. მხედრული). Їхні букви є еквівалентами одне одного, мають однакові назви і порядок, а також не мають відмінності між великими і малими буквами. Мхедрулі сьогодні є стандартним грузинським письмом, тоді як асомтаврулі та нусхурі тепер використовує лише Грузинська православна церква в церемоніальних релігійних текстах та іконографії (загальна назва цих писемностей хуцурі, тобто, «церковне письмо»).

Грузинське письмо є унікальним і його точне походження лишається нез'ясованим. Водночас порядок букв є схожим до грецького, за винятком літер, що позначають унікальні грузинські звуки і які згруповано в кінці. Початково письмо складалося з 38 літер, а зараз містить 33. Інші картвельські мови також використовують грузинське письмо, адаптуючи кількість літер до своїх потреб.

Букви грузинських абеток

Порівняльна таблиця

Числове
значення 		Асомтаврулі Нусхурі Мхедрулі Назва Транскрипція IPA
1 Ⴀ ⴀ ა ан ɑ
2 Ⴁ ⴁ ბ бан b
3 Ⴂ ⴂ გ ґан g
4 Ⴃ ⴃ დ дон d
5 Ⴄ ⴄ ე ен ɛ
6 Ⴅ ⴅ ვ він v
7 Ⴆ ⴆ ზ зен z
8 Ⴡ ⴡ ჱ хе ɛj
9 Ⴇ ⴇ თ тан t
10 Ⴈ ⴈ ი ін i
20 Ⴉ ⴉ კ к'ан kʼ
30 Ⴊ ⴊ ლ лас l
40 Ⴋ ⴋ მ ман m
50 Ⴌ ⴌ ნ нар n
60 Ⴢ ⴢ ჲ йота j
70 Ⴍ ⴍ ო он ɔ
80 Ⴎ ⴎ პ п'ар pʼ
90 Ⴏ ⴏ ჟ жан ʒ
100 Ⴐ ⴐ რ рае r
200 Ⴑ ⴑ ს сан s
300 Ⴒ ⴒ ტ т'ар tʼ
400 Ⴣ ⴣ ჳ віє wi
ႭჃ ⴓ უ ун u
500 Ⴔ ⴔ ფ пар p
600 Ⴕ ⴕ ქ кан k
700 Ⴖ ⴖ ღ ган ʁ
800 Ⴗ ⴗ ყ кар qʼ
900 Ⴘ ⴘ შ шин ʃ
1000 Ⴙ ⴙ ჩ чин t͡ʃ
2000 Ⴚ ⴚ ც цан t͡s
3000 Ⴛ ⴛ ძ дзил d͡z
4000 Ⴜ ⴜ წ ц'ил t͡sʼ
5000 Ⴝ ⴝ ჭ ч'ар t͡ʃʼ
6000 Ⴞ ⴞ ხ хан x
7000 Ⴤ ⴤ ჴ кхар q
8000 Ⴟ ⴟ ჯ джан d͡ʒ
9000 Ⴠ ⴠ ჰ гае h
10000 Ⴥ ⴥ ჵ гое hoe

Застарілі букви грузинської абетки

Товариство поширення грамотності серед грузинів, засноване князем Іллею Чавчавадзе у 1879 році, вилучило 5 літер з грузинської абетки, які стали зайвими[1]:

ჱ
хе 		ჲ
йота 		ჳ
віє 		ჴ
кхар 		ჵ
гое
  • ჱ (хе), яка іноді називається "ei"[2] або "е-мерве" ("восьме e"),[3] стала рівноцінною ეჲ ей, як в ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей 'Христос'.
  • ჲ (йота), яка також називається йота,[3] вживалась замість ი (ін) після голосної, але з часом і сама стала звучати так само, як ი (ін), і була замінена нею. Тому ქრისტჱ ~ ქრისტეჲ кріст'ей "Христос" зараз записується як ქრისტეი кріст'еі.
  • ჳ (віє)[3] стала звучати так само, як ვი ві і була замінена цим буквосполученням, як в სხჳსი > სხვისი схвісі "інші'".
  • ჴ (кхар, хар)[3] стала звучати так само, як ხ (хан), і була замінена нею. Наприклад, ჴლმწიფე стало ხელმწიფე "незалежний".
  • ჵ (гoe)[3] використовувалася для вигуку хоі!, який зараз записується як ჰოი.

Але ჵ (гое) продовжує використовуватись у сванській абетці; ჲ (йота) використовується у мегрельській та лазькій абетках для звуку [j].

Додаткові букви грузинської абетки

Абетка мхедрулі застосовувалась також і для інших мов, окрім грузинської. Тому до неї були додані додаткові букви для передачі звуків цих мов:

ჶ
фі 		ჷ
юн, шва 		ჸ
еліфі 		ჹ
перевернута ґан 		ჺ
айн 		Грузинська буква АЕН (мхедрулі).
аен 		Грузинська буква ТВЕРДИЙ ЗНАК (мхедрулі).
твердий знак 		Грузинська буква ЛАБІАЛЬНИЙ (ОГУБЛЮЮЧИЙ) ЗНАК (мхедрулі).
лабіальний (огублюючий) знак
  • ჶ (фі) використовується в лазькій абетці, а також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках[4]. Вона походить від грецької букви Φ (phi).
  • ჷ (шва), також називається юн, використовується для звуку шва [ə] у сванській та мегрельській абетках, також використовувалась в абхазькій та осетинській абетках[4]. В осетинській абетці вона передавала звук [ɨ], є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ы, ы.
  • ჸ (еліфі) використовується для гортанного зімкнення [ʔ] у сванській та мегрельській абетках[4]. Вона є оберненою ყ (к'ар).
  • ჹ (перевернута ґан) колись використовувалась для звуку [ɢ] в євангельській літературі, написаній дагестанськими мовами [4].
  • ჺ (айн) іноді використовується для звуку [ʕ] в бацбійській мові[4]. Вона походить від арабської букви ع (‘айн).
  • Грузинська буква АЕН (мхедрулі). (аен) використовувалась в осетинській абетці для передачі звуку [æ][5]. Є рівноцінною сучасній осетинській кириличній букві Ӕ, ӕ.
  • Грузинська буква ТВЕРДИЙ ЗНАК (мхедрулі). (твердий знак) використовувалась в абхазькій абетці[5].
  • Грузинська буква ЛАБІАЛЬНИЙ (ОГУБЛЮЮЧИЙ) ЗНАК (мхедрулі). (лабіальний (огублюючий) знак) використовувалась в абхазькій абетці[5].

Походження грузинської писемності

Згідно з вірменськими джерелами V-VII ст., перша грузинська писемність - прародителька сучасного алфавіту мрґвловані - була створена Месропом Маштоцем (тим же, що у 405 році створив вірменську абетку)[6]. Цю теорію активно підтримували також радянські вчені та академіки. Так Микола Марр, радянський антрополог та мовознавець, у своїй роботі «Про єдність задач вірмено-грузинської філології» («Об единстве задач армяно-грузинской филологии») вказував, що «грузинська церковна писемність, що до Х-ХІст. використовувалась виключно книжниками Грузії, дійсно проявляє неабияку схожість з вірменським алфавітом»[7].

Грузинський академічний світ притримується іншої думки. Згідно з недавніми археологічними розкопками, перші пам’ятки грузинської письменності датуються ще до появи християнства I-III ст.[8] Головний вплив на неї мала грецька мова. Звідси ж порядок буков: ті, що відображають суто грузинські звуки були додані в кінці алфавіту[9].

Зразки письма

  • Один з найдавніших зразків грузинської абетки - напис на церкві Болнісі Сіоні в Південній Грузії.
    Один з найдавніших зразків грузинської абетки - напис на церкві Болнісі Сіоні в Південній Грузії.
  • Грузинська каліграфія.
    Грузинська каліграфія.
  • Осетинський текст, записаний грузинським письмом мхедрулі (осетинський збірник усної народної творчості, 1940 р., Південна Осетія).
    Осетинський текст, записаний грузинським письмом мхедрулі (осетинський збірник усної народної творчості, 1940 р., Південна Осетія).
  • Абхазька абетка на основі мхедрулі. Використовувалася в 1938 - 1953 роках.
    Абхазька абетка на основі мхедрулі. Використовувалася в 1938 - 1953 роках.
Три грузинські писемності: асомтаврулі, нусхурі, мхедрулі.

Примітки

  1. ↑ The World's Writing Systems, Peter T. Daniels, The Georgian Alphabet, p. 367
  2. ↑ Akaki Shanidze, The Basics of the Georgian language grammar, Tbilisi, 1973/1980, p. 18
  3. ↑ а б в г д Otar Jishkariani, Praise of the Alphabet, 1986, Tbilisi, p. 1
  4. ↑ а б в г д Unicode Standard, V. 6.3. U10A0, p. 3
  5. ↑ а б в https://web.archive.org/web/20160131055608/http://std.dkuug.dk/jtc1/sc2/wg2/docs/n3775.pdf
  6. ↑ Lenore A. Grenoble. Language policy in the Soviet Union. Springer, 2003. — ISBN 1-4020-1298-5. — P. 116: «The creation of the Georgian alphabet is generally attributed to Mesrop, who is also credited with the creation of the Armenian alphabet».
  7. ↑ Н. Я. Марр. «Об единстве задач армяно-грузинской филологии» // Кавказский вестник, 1902. No 3. Цитируется по Тер-Саркисянц. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX в.. — 2-е издание. — С. 303-304.
  8. ↑ Levan Tchilashvili, The Pre-Christian Georgian Inscription from Nek'resi, in: "Burdzhi Erovnebisa" Fulcrum of the Nationality (Ed. Giorgi Gogolashvili), Tbilisi, 2001, N3-4,æ p. 7-8
  9. ↑ Gamkrelidze, Tamaz.1989: C'eris anbanuri sistema da dzveli kartuli damc'erloba, The alphabetic system of writing and the Old Georgian script, Tbilisi, Mecniereba

Посилання

ა · ბ · გ · დ · ე · ვ · ზ · თ · ი · კ · ლ · მ · ნ · ო · პ · ჟ · რ · ს · ტ · უ · ფ · ქ · ღ · ყ · შ · ჩ · ც · ძ · წ · ჭ · ხ · ჯ · ჰ
Додаткові літери: ჶ · ჷ · ჸ · ჹ · ჺ — Архаїчні літери : ჱ · ჲ · ჳ · ჴ · ჵ
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грузинська_писемність&oldid=34138788