Дністровський лиман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:56, 20 квітня 2021, створена Nykyforiv (обговорення | внесок) (додав розділ Примітки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дністровський лиман
Вигляд на лиман з Аккерманської фортеці
Карта Дністровського та Будацького лиманів (румунською мовою)
46°14′ пн. ш. 30°21′ сх. д. / 46.233° пн. ш. 30.350° сх. д. / 46.233; 30.350Координати: 46°14′ пн. ш. 30°21′ сх. д. / 46.233° пн. ш. 30.350° сх. д. / 46.233; 30.350
Частина від Північно-західна частина Чорного моря
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
Регіон Одеський район
Білгород-Дністровський район
Довжина 42,5 км
Ширина 12 км
Площа 360 км² (інколи до 408 км²)
Максимальна глибина 2,7 м
Середня глибина 1,8 м
Об'єм 387,4 млн м³
Вливаються
  • Дністер, Скуртянка
  • Солоність 0,5—3 
    Міста та поселення Білгород-Дністровський, Овідіополь, Затока, Кароліно-Бугаз, Шабо
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 709926
    У проєкті OpenStreetMap 11883402 ·R (Одеський район, Білгород-Дністровський район)
    Дністровський лиман. Карта розташування: Україна
    Дністровський лиман
    Дністровський лиман
    Дністровський лиман (Україна)
    Мапа
    CMNS: Дністровський лиман у Вікісховищі

    Дністро́вський лима́н — лиман на північно-західному узбережжі Чорного моря, в який впадає річка Дністер. Знаходиться в Одеській області України.

    Відділений від моря вузькою піщаною косою Бугаз. На лимані розташовані міста Білгород-Дністровський і Овідіополь. У самому Дністровському лимані також виділяють Карагольську затоку.

    Розташування

    Розташований при північно-західній частині Чорного моря у межах Одеської області (між Білгород-Дністровським та Одеським районами).

    Відокремлений від моря піщаним пересипом — косою Бугаз (завширшки від 40 до 500 м). Лиман з'єднаний із морем вузькою протокою — Цареградським гирлом.

    Опис

    Фотографія лиману з космосу

    Лиман відкритий, олігогалинний, судноплавний. Назва походить від річки Дністер, яка впадає в лиман. Утворився в результаті трансгресії моря в долину Дністра. Довжина лиману становить 42,5 км, ширина — від 4 до 12 км, площа — 360 км². (один із найбільших за площею серед лиманів України). Глибина — від 0,6 до 2,7 м, місцями до 5 м.

    Північні береги низькі, заболочені; західні та східні високі, розчленовані ярами. Середня солоність 0,5—3 ‰ (у південній частині від 9 до 17 ‰). Взимку замерзає, влітку температура сягає +26. Дно біля берегів піщано-мулисте, подекуди кам'янисте, у центральній та північній частині — мулисте.

    Гіпотеза про острів Офіусса

    Докладніше: Офіусса

    Античні географи та історики неодноразово згадували на Дністрі поселення Офіусса (дав.-гр. Οφιούσσα), що перекладається з давньогрецької мови як «зміїний острів». Український історик Михайло Агбунов висловив гіпотезу, що до н. е. Дністровський лиман розділявся на два рукави та являв собою дельту Дністра, і на дельтовому острові між рукавами знаходилося поселення Офіусса, згадуване античними географами. За оцінками історика, його довжина була в середньому 20—30 км, ширина — 5—8 км, поверхня підіймалася над рівнем моря на 1—2 м[1].

    В античну добу під час фанагорійської регресії рівень Чорного моря був нижчий за сучасний на понад 5 м, проте пізніше почалася німфейська трансгресія, і рівень моря почав підніматися. Через це у дельті Дністра почали засолюватися прісноводні ґрунтові прошарки та дельтовий острів розмило[2]. Поверхня острова наразі перекрита кількаметровим прошарком лиманоморських осадків[1].

    Флора і фауна

    Поширені водолюбні рослини, біля північних берегів зарості очерету й осоки. Водиться близько 70 видів прісноводних риб (лящ, короп, судак, окунь, щука, сом, карась, бичок), під час нересту з моря заходять осетрові, хамса, кефаль. У плавнях — гніздування кулика, качки, лебедя-шипуна.

    Природоохоронні території

    Біля північної частини лиману розташований Нижньодністровський національний природний парк, біля західної — Лиманський ландшафтний заказник.

    Галерея

    Див. також

    Примітки

    1. а б Агбунов, М. В. (1992). Античная география Северного Причерноморья. Страницы истории нашей Родины (російською) . Москва: Наука. с. 139—154. ISBN 5-02-005860-2.
    2. Ольговський, С. Я. Колонізація Нижнього Подністров’я. www.myslenedrevo.com.ua (українською) . Процитовано 17 квітня 2021.

    Джерела