Львівський муніципальний мистецький центр
Львівський муніципальний мистецький центр | |
---|---|
49°50′11″ пн. ш. 24°01′35″ сх. д. / 49.83654000002777451° пн. ш. 24.02651000002777693° сх. д.Координати: 49°50′11″ пн. ш. 24°01′35″ сх. д. / 49.83654000002777451° пн. ш. 24.02651000002777693° сх. д. | |
Тип | артцентр і художня галерея |
Країна | Україна |
Розташування | вул. Стефаника, 11 |
Адреса | вулиця Стефаника, 19 |
Архітектор | Replus bureau (Христина Бадзян) |
Засновано | 19 жовтня 2020 |
Відкрито | 19 жовтня 2020 |
Директор | Ляна Мицько |
Куратор |
|
Сайт | lvivart.center |
Львівський муніципальний мистецький центр у Вікісховищі |
Львівський муніципальний мистецький центр — мистецький центр із галереєю у Львові, відкритий 2020 року. Є першою міською інституцією, створеною на кошти з міського бюджету та націленою на втілення проєктів у сфері сучасного мистецтва. За словами засновників центру, його місія — «підтримувати й популяризувати сучасне мистецтво, дизайн, інноваційні естетичні практики й культурологічні дослідження через спілкування та співпрацю у відкритому багатофункціональному просторі»[1].
Історія
Мітинг на захист розвитку культури
Історія центру почалася в листопаді 2018 року, коли відбувся нечисельний мітинг представниками творчого середовища на захист розвитку культури у Львові. Йому передували перепродаж некомерційної галереї «Дзиґа», закриття скульптурної майстерні у Стрийському парку та закриття більшості майданчиків для невеликих концертів[2].
Під час мітингу активісти, одягнені в чорне, поставили надгробну плиту із написом «Львів — культурна столиця» на вулиці Вірменській біля «Дзиґи» та поставили під Ратушею велику фанеру з маніфестом, написаним Богданом Шумиловичем[2][3][4]:
Львівські артисти запрошують місто до діалогу!
Львів залишився без мистецького центру. У Львові нема де розвиватися культурі! У художників відбирають майстерні, закриваються галереї, місця для концертів, встановлюються потворні пам’ятники! Хочемо привернути увагу громади, бізнесу та влади на проблему культурної деградації суспільства, у якій ми опинилися. Закриття творчих осередків, зневага до мистецьких інституцій, корупція з майновим фондом спілку художників України з боку держави призведе до маргіналізації та занепаду мистецтва. Львів з культурної столиці вже перетворюється на рагульську вареничну з невиразною сучасною архітектурою та кічовими монументами. Творча спільнота як ніколи потребує підтримки з боку міста та розуміння від приватного бізнесу. Нам необхідне місце для творення актуальної культури! |
||
— Товариство людей мистецтва імені Святого Яна з Дуклі |
Серед учасників акції були артменеджерка Ляна Мицько, викладач Львівської академії мистецтв Олег Сусленко, художники Олексій Якунін, Павло Ковач, Анатолій Татаренко, скульптор Олексій Коношенко та інші[4].
Заснування центру
Міські чиновники звернули увагу на протест та розпочали діалог та пошук приміщення для майбутнього простору[2]. Врешті обрали будівлю за адресою вулиця Стефаника, 11 — неоготичну кам’яницю Леона Сапіги, збудовану у середині 70-х років XIX століття за проєктом львівського архітектора Адольфа Куна. Раніше у приміщені розміщувалися редакції газет, товариства, майстерні та книгарня закладу Оссолінських із читальнею[5], проте останні 20 років воно простоювало та було занедбане[6].
Робота над створенням центру почалася в листопаді 2019 року. Інвестиція міста склала 8,7 млн. Над проєктом працювали його ініціатори, експертна група, департамент розвитку Львівської міської ради, архітектори та підрядники. У будівлі відреставрували фасад, відремонтували дах, облаштували внутрішній дворик[7]. При цьому залишили автентичний розпис на стінах, дерев’яний дверний портал та цеглини. На одній зі стін збереглася плитка Івана Левинського[6][8]. Артцентр відкрили 19 жовтня 2020 року[7].
Опис
Мистецький центр має галерею із виставковою площею 100 кв. метрів, що складає третину приміщення, медіатеку, лекторій, книгарню, кав'ярню та художню майстерню[4][7]. Виставкові зали оформлені у концепції «білий куб»[en]: стіни пофарбовані у білий колір, а простий інтер’єр не заважає сприймати об’єкти мистецтва[4]. Увесь простір центру безбар’єрний та інклюзивний: на вході з двору облаштований пандус із безпечним кутом нахилу, потенційно травматичні кути приміщення позначені контрастними кольорами, на приймальні є карта для незрячих людей, санвузол і пеленальна кімната теж інклюзивні[5].
Авторка архітектурного проєкту — Христя Бадзян, співзасновниця архітектурного бюро Replus. Директоркою центру стала Ляна Мицько, заступниця директорки та ідейна натхненниця Наталія Гераймович, кураторами та експозиціонерами — Павло Ковач, художник й учасник «Відкритої групи», та Олег Сусленко, викладач Кафедри графічного дизайну Львівської академії мистецтв[7]. Завідувач Кафедри графічного дизайну академії мистецтв Петро Нагірний розробив для артцентру шрифт, знятий із написів, знайдених на львівських кам’яницях[2].
За перші три місяці роботи простору в ньому організували близько 70 подій. Артцентр співпрацює з київським PinchukArtCentre та його дослідницькою платформою[4].
Виставки
- «Виставка живопису дітей із синдромом дауна від Lady Di та Сонячної майстерні» — серія робіт Андріани Чухній, робота Юлі Куриляк та Максима Баранавського[9][10].
- «Верым! Можам! Переможам!» — виставка протестного плаката Володимира Цеслера[11].
- «Вулиця, на якій я живу» — виставка випускників та випускниць фотомайстерень німецько-українського проєкту «МедіаЛаб Донбас»[12].
- «Святкова метушня» — виставка від Малювців про підготовку до свята[13].
- «Маланка. Відродження Карнавалу» — фотопроєкт Ukraїner про святкування Маланки та Щедрого вечора[14].
- «Чому у Львові будуть художниці» — виставкова та освітня програма, присвячена сучасному мистецтву, яке творять жінки[15][16][17].
- «Виставка плакатів до 10-річчя галереї Detenpyla» — виставка оригіналів постерів, створених для виставок простору Detenpyla[18].
- «Grammar. Fix.» — персональний проєкт Івана Світличного[19].
Керівництво
- Директорка: Ляна Мицько
- Заступниця директорки: Наталія Гераймович
- Куратори та експозиціонери: Павло Ковач та Олег Сусленко
- Наглядова рада: Ляна Мицько, Наталія Гераймович, Павло Ковач, Олег Сусленко, представники департаменту розвитку ЛМР, Василь Косів, Богдан Шумилович, Павло Гудімов, Наталія Бунда[20][2], Анастасія Нечипоренко[21]
Галерея
-
Робоча зона для працівників центру
-
Рецепція та лекторій
-
Кухня та бібліотека
-
Вхід у виставковий зал
-
Виставковий зал
-
Відвідувачі на лекції
-
Виставка плакатів до 10-річчя галереї Detenpyla
-
Виставка Івана Світличного у галереї
-
Виставка Івана Світличного
-
Внутрішній дворик та пандус
Примітки
- ↑ Нове місце. «Альтернативна кава» в артцентрі у Львові. The Village Україна. 21 жовтня 2020. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ а б в г д Ляна Мицько про Львівський муніципальний мистецький центр. Your Art. 23 листопада 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
- ↑ Львів - культурна столиця чи їдальня для туристів?. BBC News Україна (укр.). 20 листопада 2018. Процитовано 6 квітня 2021.
- ↑ а б в г д Як у Львові з’явився новий артцентр? • Ukraїner. Ukraїner. 7 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- ↑ а б Подивіться на львівській артцентр, який відкритий у неоготичній кам’яниці XIX століття. The Village Україна. 20 жовтня 2020. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ а б Садловська, Катерина; Дейнека, Ольга (2 лютого 2021). Архітектурна платформа ArchDaily написала про Львівський мистецький центр. suspilne.media (українською) . Суспільне Культура. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ а б в г Григор’єва, Соломія (19 жовтня 2020). На вул. Стефаника відкрився Львівський муніципальний мистецький центр. Львівська міська рада (українською) .
- ↑ 103_LMMC Municipal Art Centre / Replus Bureau. ArchDaily (амер.). 22 січня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Виставка живопису дітей із синдромом дауна від Lаdy Di та Сонячної майстерні. Львівський муніципальний мистецький центр (укр.). Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Zaxid.net. У Львові відкрили виставку картин особливих дітей. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ У Львові відкрили виставку білоруського протестного плаката. suspilne.media. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Шістнадцять фотоісторій молоді Донбасу. Львівський муніципальний мистецький центр (укр.). Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Святкова метушня. Виставка від Малювців. Львівський муніципальний мистецький центр (укр.). Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Фотопроєкт Ukraїner: Маланка. Відродження Карнавалу. Львівський муніципальний мистецький центр (укр.). Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Чому у Львові будуть художниці. Львівський муніципальний мистецький центр (укр.). Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ ЧОМУ У ЛЬВОВІ БУДУТЬ ХУДОЖНИЦІ. МіТЄЦ (англ.). 31 березня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ "Чому у Львові будуть художниці": перша виставка у Муніципальному центрі. suspilne.media. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Виставка плакатів до 10-річчя галереї Detenpyla. Львівський муніципальний мистецький центр (укр.). Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ «Grammar. Fix.» Медіа-виставка Івана Світличного. Львівський муніципальний мистецький центр (укр.). Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Альтернативне мистецтво тут. Збруч (укр.). 22 січня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Григор’єва, Соломія (23 жовтня 2019). Місто активно напрацьовує концепцію першої Муніципальної галереї Львова. Львівська міська рада (українською) .
Посилання
- Офіційний сайт мистецького центру
- Львівський муніципальний мистецький центр на сайті ArchDaily
- Канал мистецького центру на YouTube
|