Львівський муніципальний мистецький центр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львівський муніципальний мистецький центр Pictogram infobox palace.png
Lviv-art-center-logo.png
Lviv Municipal Art Center — 4.jpg
49°50′11″ пн. ш. 24°01′35″ сх. д. / 49.83654000002777451° пн. ш. 24.02651000002777693° сх. д. / 49.83654000002777451; 24.02651000002777693Координати: 49°50′11″ пн. ш. 24°01′35″ сх. д. / 49.83654000002777451° пн. ш. 24.02651000002777693° сх. д. / 49.83654000002777451; 24.02651000002777693
Тип артцентр і художня галерея
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування вул. Стефаника, 11
Адреса вулиця Стефаника, 19
Архітектор Replus bureau (Христина Бадзян)
Засновано 19 жовтня 2020
Відкрито 19 жовтня 2020
Директор Ляна Мицько
Куратор
  • Павло Ковач
Сайт lvivart.center
Львівський муніципальний мистецький центр. Карта розташування: Україна
Львівський муніципальний мистецький центр
Львівський муніципальний мистецький центр (Україна)

CMNS: Львівський муніципальний мистецький центр у Вікісховищі

Львівський муніципальний мистецький центрмистецький центр із галереєю у Львові, відкритий 2020 року. Є першою міською інституцією, створеною на кошти з міського бюджету та націленою на втілення проєктів у сфері сучасного мистецтва. За словами засновників центру, його місія — «підтримувати й популяризувати сучасне мистецтво, дизайн, інноваційні естетичні практики й культурологічні дослідження через спілкування та співпрацю у відкритому багатофункціональному просторі»[1].

Історія[ред. | ред. код]

Мітинг на захист розвитку культури[ред. | ред. код]

Історія центру почалася в листопаді 2018 року, коли відбувся нечисельний мітинг представниками творчого середовища на захист розвитку культури у Львові. Йому передували перепродаж некомерційної галереї «Дзиґа», закриття скульптурної майстерні у Стрийському парку та закриття більшості майданчиків для невеликих концертів[2].

Під час мітингу активісти, одягнені в чорне, поставили надгробну плиту із написом «Львів — культурна столиця» на вулиці Вірменській біля «Дзиґи» та поставили під Ратушею велику фанеру з маніфестом, написаним Богданом Шумиловичем[2][3][4]:

« Львівські артисти запрошують місто до діалогу!

Львів залишився без мистецького центру. У Львові нема де розвиватися культурі! У художників відбирають майстерні, закриваються галереї, місця для концертів, встановлюються потворні пам’ятники! Хочемо привернути увагу громади, бізнесу та влади на проблему культурної деградації суспільства, у якій ми опинилися. Закриття творчих осередків, зневага до мистецьких інституцій, корупція з майновим фондом спілку художників України з боку держави призведе до маргіналізації та занепаду мистецтва. Львів з культурної столиці вже перетворюється на рагульську вареничну з невиразною сучасною архітектурою та кічовими монументами. Творча спільнота як ніколи потребує підтримки з боку міста та розуміння від приватного бізнесу. Нам необхідне місце для творення актуальної культури!

«

— Товариство людей мистецтва імені Святого Яна з Дуклі

Серед учасників акції були артменеджерка Ляна Мицько, викладач Львівської академії мистецтв Олег Сусленко, художники Олексій Якунін, Павло Ковач, Анатолій Татаренко, скульптор Олексій Коношенко та інші[4].

Заснування та відкриття центру[ред. | ред. код]

Міські чиновники звернули увагу на протест та розпочали діалог та пошук приміщення для майбутнього простору[2]. Врешті обрали будівлю за адресою вулиця Стефаника, 11 — неоготичну кам’яницю Леона Сапіги, збудовану у середині 70-х років XIX століття за проєктом львівського архітектора Адольфа Куна. Раніше у приміщені розміщувалися редакції газет, товариства, майстерні та книгарня закладу Оссолінських із читальнею[5], проте останні 20 років воно простоювало та було занедбане[6].

Робота над створенням центру почалася в листопаді 2019 року. Інвестиція міста склала 8,7 млн. Над проєктом працювали його ініціатори, експертна група, департамент розвитку Львівської міської ради, архітектори та підрядники. У будівлі відреставрували фасад, відремонтували дах, облаштували внутрішній дворик[7]. При цьому залишили автентичний розпис на стінах, дерев’яний дверний портал та цеглини. На одній зі стін збереглася плитка Івана Левинського[6][8]. Артцентр відкрили 19 жовтня 2020 року[7].

За перші два роки роботи простору в ньому організували близько 650 подій мистецького, освітнього та соціального характеру. Артцентр співпрацює із Довженко-Центром (Київ), Гарелеєю Неотодрешь (Лисичанськ), Платформа ТЮ (Маріуполь), Локальна Історія (Львів), Тлум-і-Крам, UAID Foundation, ДІ(Я)ТИ, Musicians Defends Ukraine, Харківська Школа Архітектури, Харківський літературний музей, ГО «Харківське жіноче об‘єднання «Сфера», Sneaker Mate, Save Pets of Ukraine, ГО "dveryki", Управління спорту ЛМР, PinchukArtCentre та його дослідницькою платформою та іншими організаціями з України та з-за кордону[4].

Вторгення Росії в Україну (2022)[ред. | ред. код]

У перші тижні після вторгнення Росії в Україну 2022 року артцентр приймав вимушених переселенців, їм надавалася психологічна підтримка. Волонтери допомагали переселенцям з їжею, інформацією, поселенням і переїздами[9]. У центрі представляли свої роботи митці, що вимушені були покинути свої рідні міста через війну[10][11]. У квітні 2022 року одна з виставок була присвячена Маріуполю, її авторка — Діана Берг[12].

Опис[ред. | ред. код]

Мистецький центр має галерею із виставковою площею 100 кв. метрів, що складає третину приміщення, медіатеку, лекторій, книгарню, кав'ярню та художню майстерню[4][7]. Виставкові зали оформлені у концепції «білий куб»[en]: стіни пофарбовані у білий колір, а простий інтер’єр не заважає сприймати об’єкти мистецтва[4]. Увесь простір центру безбар’єрний та інклюзивний: на вході з двору облаштований пандус із безпечним кутом нахилу, потенційно травматичні кути приміщення позначені контрастними кольорами, на приймальні є карта для незрячих людей, санвузол і пеленальна кімната теж інклюзивні[5].

Авторка архітектурного проєкту — Христя Бадзян, співзасновниця архітектурного бюро Replus. Засновницею та директоркою центру стала Ляна Мицько, кураторами та експозиціонерами — Павло Ковач, художник й учасник «Відкритої групи», та Олег Сусленко, викладач Кафедри графічного дизайну Львівської академії мистецтв[7]. Завідувач Кафедри графічного дизайну академії мистецтв Петро Нагірний розробив для артцентру шрифт, знятий із написів, знайдених на львівських кам’яницях[2].

Керівництво[ред. | ред. код]

  • Директорка: Ляна Мицько
  • Куратори та експозиціонери: Павло Ковач та Олег Сусленко
  • Наглядова рада: Ляна Мицько, Павло Ковач, Олег Сусленко, представники департаменту розвитку ЛМР, Василь Косів, Богдан Шумилович, Павло Гудімов, Наталія Гераймович, Наталія Бунда[13][2], Анастасія Нечипоренко[14]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нове місце. «Альтернативна кава» в артцентрі у Львові. The Village Україна. 21 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 7 квітня 2021. 
  2. а б в г д Ляна Мицько про Львівський муніципальний мистецький центр. Your Art. 23 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 6 квітня 2021. 
  3. Львів - культурна столиця чи їдальня для туристів?. BBC News Україна (укр.). 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 6 квітня 2021. 
  4. а б в г д Як у Львові з’явився новий артцентр? • Ukraїner. Ukraїner. 7 квітня 2021. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021. 
  5. а б Подивіться на львівській артцентр, який відкритий у неоготичній кам’яниці XIX століття. The Village Україна. 20 жовтня 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  6. а б Садловська, Катерина; Дейнека, Ольга (2 лютого 2021). Архітектурна платформа ArchDaily написала про Львівський мистецький центр. suspilne.media (українською). Суспільне Культура. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  7. а б в г Григор’єва, Соломія (19 жовтня 2020). На вул. Стефаника відкрився Львівський муніципальний мистецький центр. Львівська міська рада (українською). Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  8. 103_LMMC Municipal Art Centre / Replus Bureau. ArchDaily (амер.). 22 січня 2021. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  9. Lyana (4 квітня 2022). Як трансформувався Муніципальний мистецький центр від першого дня війни. Львівський муніципальний мистецький центр (укр.). Процитовано 5 листопада 2022. 
  10. Klemko, Robert (17 квітня 2022). Displaced artists in Lviv create antiwar work to tell the story of Ukraine. www.washingtonpost.com (українською). Вашингтон пост. Процитовано 5 листопада 2022. 
  11. How some people are trying to make art, not war, in Ukraine right now. NPR.org (англ.). Процитовано 5 листопада 2022. 
  12. New exhibit opens at Ukrainian art centre during war. www.cbc.ca (англійською). CBC News. 14 квітня 2022. Процитовано 5 листопада 2022. 
  13. Альтернативне мистецтво тут. Збруч (укр.). 22 січня 2021. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 7 квітня 2021. 
  14. Григор’єва, Соломія (23 жовтня 2019). Місто активно напрацьовує концепцію першої Муніципальної галереї Львова. Львівська міська рада (українською). Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 9 квітня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]