Пам'ятники Рівного

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:53, 5 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У сучасному Рівному чимало пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків.

Особливістю пам'ятників міста є те, що більшість з них встановлені вже за доби незалежності України (від 1991 року). У місті, як у жодному іншому облцентрі, в т.ч. і в Західній Україні, вшановані у вигляді погрудь і пам'ятників герої УПА та діячі визвольних змагань українців початку ХХ століття. Місто по праву пишається першим у державі пам'ятником Симонові Петлюрі, монументом Климу Савуру (Дмитру Клячківському), високохудожніми пам'ятниками Тарасові Шевченку (1999) і Уласові Самчуку, відновленою Колоною Божої Матері (вперше встановлено 1750 року), оригінальним пам'ятником-ротондою княгині Рівненській.

Пам'ятники Рівного:
Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
колона Божої Матері, 2003 на вулиці 16 Липня Колона Божої Матері споруджена в місті місцевим населенням ще 1750 року у час лютування чуми, потому реставрована 1856 року (під час епідемії холери). Колону було зруйновано комуністичною владою на Великдень з 21 на 22 квітня 1952 року. Пам'ятний відновлений за сприяння міського голови В.А. Чайки і посвячена 25 серпня 2003 року з нагоди відзначення 720-річчя першої письмової згадки про Рівне. Автори — скульптор Володимир Стасюк та архітектор Леонід Закревський[1].
Воїнів радянської армії, братська могила 1948 біля центрального входу до Парку Шевченка Братська могила радянських воїнів та партизанів, загиблих у Другу Світову війну впорядкована в 1948 році[1].
Жертвам Чорнобильської катастрофи, пам'ятний знак 2001 на розі вулиць Івана Мазепи та Симона Петлюри Пам'ятний знак Жертвам Чорнобильської катастрофи було споруджено 2001 року. Автор — архітектор Л. Закревський[1].
Загиблим у локальних війнах (афганцям), пам'ятний знак-меморіал 1999 біля Молодіжного парку Пам'ятний знак загиблим у локальних війнах (воїнам-афганцям) з'явився в місті 1999 року. Автори — скульптори Микола Сівак у співавторстві з Володимиром Пєтуховим і архітектори Віктор Бичківський та Олександр Ткачук[1].
княгині Марії Рівненській (Несвіцькій) 2007 на вулиці Соборній Марія отримала для міста Магдебурзьке право, чим дуже сприяла його розвитку.



Петлюрі Симону 2001 на вулиці Симона Петлюри Пам'ятник-погруддя державному і політичному діячеві, публіцисту, літературному і театральному критику, організатору українських Збройних сил Симонові Петлюрі урочисто відкрили 2001 року. Автори пам'ятника — скульптори П.Подолець, В. Шолудько, іВ. Стасюк та архітектор Т. Мельничук[2]. Рівне стало першим містом в Україні, де встановлено пам'ятник Симонові Петлюрі.
Савуру Климу 2002 на вулиці Соборній, 16 Пам'ятник полковнику УПА, Командиру УПА-Північ Климу Савуру (Дмитру Клячківському) було урочисто відкрито 2002 року. Автори пам'ятника — скульптор В. Шолудько та архітектори Т. Мельничук і В. Ковальчук[2].
Самчуку Уласу 2005 біля Рівненського академічного українського музично-драматичного театру на Театральному майдані Пам'ятник українському письменнику Уласу Самчукові було відкрито на честь 100-ліття від його народження 2005 року. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Шолудько і архітектор Віктор Ковальчук[1].
Чехословацьким воякам, загиблим у Рівному під час Другої Світової війни, меморіал 2007 на розі вулиць Соборної та Дубенської Пам'ятний знак-меморіал Чехословацьким воякам, загиблим у Рівному під час Другої Світової війни, відкрито 2007 року[1].
Шевченка Тараса, бюст 1939 у Парку Шевченка Погруддя великого українського поета і мислителя Тараса Шевченка було відкрито у 1939 році. Реконструйовано його згідно з рішенням міської Ради № 57 від 4 липня 1963 року у зв'язку із 150-річчям від дня народження поета. Автори реконструкції — скульптор Г. Шульман та архітектор В. Герасименко[1].
Шевченку Тарасові 1999 перед кінопалацом «Україна» на Майдані Незалежності Пам'ятник Тарасові Шевченку було урочисто відкрито 1999 року. Автори пам'ятника — скульптори Петро Подолець, Володимир Стасюк під керівництвом львівського професора Е. Миська[1].
монумент до 30-ї рiчницi вигнання з міста нацистів 1974 ріг вулиць Соборної та Пересопницької самохідна артилерійська установка СУ-100 на постаменті
комдиву М. Богомолову 1940 сквер між вулицями Петра Могили, Яворницького та Коперника скульптор Л. Барвицький
меморiал жертвам нацизму 1968 вулиці Біла та Петра Дорошенка Файл:Мемориал жертвам фашизма.JPG скульптори О. Пироженко, Б. Ричков

Виноски

  1. ↑ а б в г д е ж и Пам'ятки історії та культури (Рівного) [Архівовано 2 березня 2010 у Wayback Machine.] на www.rivne.org — неофіційний сайт міста Рівного // за матеріалами збірника «Рівне-720: від давнин до сучасності»
  2. ↑ а б Пам'ятники жертвам сталінського терору на Волині [Архівовано 10 квітня 2008 у Wayback Machine.] на Львівське товариство «Пошук»

Джерела і посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пам%27ятники_Рівного&oldid=33961984