Пам'ятники Лохвиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У сучасній Лохвиці (районний центр Полтавської області) встановлено доволі значне (як на місто такої величини) число пам'ятників, пам'ятних знаків та скульптур.

Коротко про пам'ятники Лохвиці[ред. | ред. код]

Пам'ятники в Лохвиці почали встановлювати від початку ХХ століття, зокрема найпершим лохвицьким пам'ятником традиційно вважається пам'ятник Григорію Сковороді (1922) роботи видатного українського скульптора Івана Кавалерідзе.

У повоєнний (після Другої Світової війни) у місті було встановлено цілу низку пам'ятників і пам'ятних знаків, серед яких особливо вирізняються меморіал і пам'ятні знаки на тему ДСВ, монумент Архипу Тесленку (1974) біля районного будинку культури, пам'ятник Леніну (1989).

Вже за часів незалежності України (від 1991 року) в Лохвиці також з'явився ряд пам'ятників і пам'ятних знаків, зокрема пам'ятник Воїнам-«афганцям», Алея-галерея портретів-погрудь «Герої Лохвиччини», пам'ятний знак козакам Лохвицької сотні.

Попри невеликий розмір міста, Лохвиця за прикладом столиці і великих українських міст, перважно облцентрів, може похвалитися оригінальним пам'ятником, встановленим коштом місцевої меценатки (власниця кафе «Чайка» Ольга Лисак), — пам'ятний знак у вигляді корабля на постаменті на честь Олександра Марінеска (2007).

Також у 2009 році біля Лохвицької Районної Державної Адміністарії, було встановлено пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку.

Перелік пам'ятників Лохвиці[ред. | ред. код]

Пам'ятники Лохвиці:
Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
«Вічна слава борцям, загиблим в боротьбі з німецько-фашистськими окупантами», обеліск у сосновому парку Пам'ятник Вічна слава борцям, загиблим в боротьбі з німецько-фашистськими окупантами в Лохвиці на Полтавщині.jpg Обеліск на честь радянських воїнів-визволителів створили скульптор Шапран і архітектор П. Говдя[1].
Воїнам-«афганцям», пам'ятний знак Пам'ятний знак воїнам-афганцям у Лохвиці на Полтавщині.JPG
Воїнам-визволителям 309-ї стрілецької дивізії, пам'ятний знак 1975 на вулиці Шевченка Пам'ятний знак воїнам-визволителям 309-ї стрілецької дивізії в Лохвиці на Полтавщині.JPG Пам'ятний знак воїнам-визволителям 309-ї стрілецької дивізії споруджено 1975 року, реставровано 1989 року.
Городовенка Нестора, бюст на Алеї «Герої Лохвиччини» Погруддя Нестора Городовенка в Лохвиці.JPG
Дунаєвського Ісаака, бюст на Алеї «Герої Лохвиччини» Погруддя Ісаака Дунаєвського в Лохвиці.JPG
Жертвам Голодомору і політичних репресій, пам'ятний знак 2009 у парку на вулиці Героїв України Пам’ятний знак жертвам Голодомору Лохвиця.jpg Встановлено 6 листопада 2009 року (напередодні відзначення чергової річниці Жовтневого перевороту) коштом місцевих активістів ВО «Свобода» та українськими патріотами[2]. На жаль, навесні 2010 року пам'ятник був спаплюжений — у нього викрали одну з деталей, а са́ме невідомі зловмисники поцупили гіпсову фігуру янгола[3].
Землякам, полеглим на фронтах німецько-радянської війни, меморіал 1967 на Майдані Перемоги Пам'ятник воїнам-визволителям 309-ї дивізії в Лохвиці на Полтавщині.JPG Меморіал Землякам, полеглим на фронтах німецько-радянської війни, відкрили 1967 року. Автори — Я. Й. Рик та Н. Г. Клейн. Перед скорботною фігурою солдата палає вічний вогонь, праворуч від якого — стела з викарбуваними іменами загиблих у ДСВ.
Козакам Лохвицької сотні, пам'ятний знак 2009 Пам'ятний знак козакам Лохвицької сотні в Лохвиці на Полтавщині.JPG Пам'ятний знак Козакам Лохвицької сотні було відкрито 2009 року[4].
«Комсомольцям 20-х Комсомольці 60-х» 1968 у сосновому парку Пам'ятник Комсомольцям 20-х Комсомольці 60-х в Лохвиці на Полтавщині.jpg Пам'ятник комсомольцям 20-х рр. було відкрито 1968 року. Автори пам'ятника — скульптор Ю. П. Вар'янський і архітектор Куприн.
Леніну Володимиру 1989 біля входу в старий парк на вулиці Котляревського Пам'ятник Леніну в Лохвиці.JPG Пам'ятник першому керівнику СРСР, революційному, партійному і державному діячеві Леніну було встановлено 1989 року. Автори — скульптор В. Рябчук і архітектор М. М. Пивоваров.
партизанському загону «Сокіл» 2009 у сосновому парку Пам'ятник партизанському загону Сокіл в Лохвиці на Полтавщині.jpg Пам'ятний знак відкрито 8 травня 2009 року (на День Перемоги).
Пивоварова Григорія, бюст на Алеї «Герої Лохвиччини» Погруддя Григорія Пивоварова в Лохвиці.JPG
Подвигу Олександра Марінеска, пам'ятний знак 2007 біля кафе «Чайка» Пам'ятний знак подвигу Олександра Марінеска в Лохвиці на Полтавщині.JPG Пам'ятний знак подвигу командира підводного човна, уродженця Лохвиці Олександра Марінеска було встановлено 2007 року. Автор — місцевий скульптор Віктор Хоменко. Пам'ятний знак являє собою копію вітрильника з бетону на основі цементу, вкриту білою водоемульсійною фарбою, встановлену на 2-метровому постаменті, внизу збоку прилаштовано меморіально табличку. Пам'ятник встановлено цілковито коштом лохвицької підприємиці-власниці кафе «Чайка» Ольги Лисак, в тому числі і з рекламною метою — для приваблення клієнтів до свого кафе, і лише́ виготовлення скульптури корабля обійшлося в 5 тис. грн.. Пам'ятник піддавався нападам вандалів, і, на жаль, є вразливим до руйнування через низьку якість матеріалу, з якого виготовлений[5].
Сковороді Григорію 1922, 1972 у сквері біля будівлі Лохвицького медичного училища (вул. Шевченка, 27) Пам'ятник Григорію Сковороді в Лохвиці на Полтавщині.JPG Пам'ятник українському мандрівному філософу та поетові Г. С. Сковороді було встановлено 1922 року на честь 200-ліття від дня його народження, а на честь 250-літньої річниці Сковороди (1972) пам'ятник було реконструйовано. Автор пам'ятника — видатний український скульптор І. П. Кавалерідзе.
Тесленку Архипу 1974 перед районним Будинком культури (вул. Перемоги, 2) Пам'ятник Архипу Тесленку в Лохвиці на Полтавщині.jpg Пам'ятник українському письменнику А. Ю. Тесленку було відкрито 1974 року. Автори пам'ятника — скульптор І. А. Коломієць і архітектор А. Д. Корнєєв.
Шевченку Тарасу 2009 перед будівлею Лохвицької райдержадміністрації (вул. Перемоги, 1) Пам'ятник Шевченкові у Лохвиці.JPG Пам'ятник великому українському поету та мислителю Тарасові Шевченку було відкрито 4 грудня 2009 року. Погруддя Шевченка було встановлено і відкрито за сприяння Лохвицької районної організації ВО «Свобода», очільник якої адвокат Олександр Панченко зібрав відповідні кошти, доклав до них свої особисті гроші та привіз до містечка погруддя поета[6].

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]