Джек Стейнбергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джек Стейнбергер
Jack Steinberger
Jack-Steinberger-2008.JPG
Народився 25 травня 1921(1921-05-25) (96 років)
Бад-Кіссінген, Німеччина
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Чиказький університет
Іллінойський технологічний інститут
Галузь фізика
Заклад Колумбійський університет
Член Національна академія деї Лінчеї, Гайдельберзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Європейська академія
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1988)

Джек Стейнбергер у Вікісховищі?

Джек Стейнбергер (англ. Jack Steinberger; народився 25 травня 1921, Бад-Кіссінген, Німеччина) — американський фізик, професор, лауреат Нобелівської премії з фізики (1988) за відкриття і дослідження нейтрино і антинейтрино.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Німеччині. У 1935 сім'я Стейнбергер емігрує в США. В Америці закінчив Чиказький університет, отримавши ступінь бакалавра 1942 року. Потім до 1945 працює в радіаційній лабораторії Массачусетського технологічного інституту, займаючись дослідженням фізики елементарних частинок. У 1948 захищає докторську дисертацію з теми дослідження мюонів (мю-мезонів) у космічних променях і відкриття явища розпаду мюонів на електрон, позитрон, нейтрино і антинейтрино.

У 1949—1950 рр. Джек Стейнбергер на посаді професора Каліфорнійського університету в Берклі. У 1950—1968 рр. — професор Колумбійського університету. Став членом Гайдельберзької академії наук.

У 1962 Стейнбергер спільно з Леоном Ледерманом і Мелвіном Шварцем вперше ідентифікував нейтрино не в космічних променях, а в отриманих в лабораторних умовах променях високої енергії. Продовжуючи потім удосконалювати техніку експерименту з нейтрино Стейнбергер відкрив існування двох різних видів нейтрино і антинейтрино — електронного і мюонного, що значно розширило уявлення про будову речовини. У 1968—1986 — провідний науковий співробітник, а потім науковий керівник і директор Європейського центру ядерних досліджень у Швейцарії (ЦЕРН). З 1986 веде наукову та викладацьку роботу в Італії.

У 1988 Стейнбергер, спільно з Леоном Ледерманом і Мелвіном Шварцем, був удостоєний Нобелівської премії з фізики.

Література[ред.ред. код]

  • Лауреати Нобелівської премії, енциклопедія, т. 1-2, Москва, Прогрес, 1992
  • Коротка єврейська енциклопедія, т. 1-11, Єрусалим, 1976—2005
  • Великий енциклопедичний словник, Москва, БРЕ, 1997
  • Всесвітній біографічний енциклопедичний словник, Москва, БРЕ, 1998
  • С. А. Фрідман, Євреї-лауреати Нобелівської премії, Короткий біографічний словник, Дограф, Москва, 2000, ISBN 5-93431-011-9

Посилання[ред.ред. код]