S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті
Обкладинка гри для Xbox One, Xbox Series X/S*
Розробник Україна GSC Game World[1]
Видавець Світ GSC World Publishing[2]
Світ bitComposer Games
Світ GSC Game World[3]
Дистриб'ютор  Steam
GOG.com GOG.com
Humble Bundle Humble Bundle
PlayStation Store PlayStation Store
Xbox Store Xbox Store
Жанр(и) Шутер від першої особи
Платформа  Microsoft Windows
 PlayStation 4
 PlayStation 5*
 Xbox One
 Xbox Series*
Дата випуску
2 жовтня 2009
  • Microsoft Windows:
    EU 2 жовтня 2009
    NA 2 лютого 2010
    JP 19 лютого 2010
    Microsoft Windows (Steam):
    WW 12 лютого 2010
    Microsoft Windows (GOG.com):
    WW 6 лютого 2014
    PlayStation 4, PlayStation 5*, Xbox One, Xbox Series X/S*:
    WW 6 березня 2024
Режим гри  однокористувацький
 багатокористувацький
Мова
Вік. обмеження ESRB: M — Mature
PEGI: 16 — PEGI 16
USK: 18 — USK 18
Технічні деталі
Рушій X-Ray 1.6
Носій оптичний диск, DVD і цифрова дистрибуція
S.T.A.L.K.E.R.
Попередня гра S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо
Наступна гра S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля
Офіційний сайт
CMNS: S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті у Вікісховищі

S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті (англ. S.T.A.L.K.E.R.: Call of Prypiat) — відеогра у жанрі шутера від першої особи з елементами survival horror та рольової гри, розроблена та випущена українською компанією GSC Game World для Microsoft Windows у 2009 році, для консолей у 2024 році[4]. Друге самостійне доповнення до гри «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля».

Дія гра «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті» розгортається після подій оригінальної гри — тобто після того, як Стрілець знищив проєкт «у-Свідомлення». Отримавши відомості про відкриття дороги до центру Зони, уряд вирішує розгорнути масштабну військову операцію під кодовою назвою «Фарватер» для отримання контролю над ЧАЕС. Відповідно до розробленого плану, перша група військових повинна вирушити для повітряної розвідки території і скласти детальні схеми розташування аномальних утворень. Потім зазначеними безпечними проходами повинні будуть висуватися основні сили військових. Попри ретельну підготовку, операція провалюється. Для збору інформації про причини провалу Служба безпеки України направляє свого агента до центру Зони. Подальші події залежать тільки від гравця[4].

Заголовок[ред. | ред. код]

Повний заголовок гри в українськомовної локалізації «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті». У зв'язку з початком повномасштабної Російсько-української війни у лютому 2022 року, розробники гри 6 березня 2024 року вирішили змінити підзаголовок гри для англійськомовної локалізації з «Call of Pripyat» на «Shadow of Chornobyl» щоб відобразити український правопис міста Чорнобиль, а не російський.[5][6] Ця зміна назви була оголошена у зв'язку з виходом для консолей Xbox[7][8][9] та PlayStation[10][11][12][13][14] оригінальної трилогії S.T.A.L.K.E.R. під назвою "S.T.A.L.K.E.R. Legends of the Zone Trilogy", де на додачу до перейменування «Call of Pripyat» на «Call of Prypiat» також було перейменовано «Shadow of Chernobyl» на «Shadow of Chornobyl».[15][16]

Відомості про розробку гри[ред. | ред. код]

Історія розробки[ред. | ред. код]

7 квітня 2009 року газета «Комсомольська правда» провела онлайн-конференцію з Сергієм Григоровичем — генеральним директором компанії GSC Game World. На конференції Григорович заявив про роботи над другим аддоном до оригінальної гри «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля» та про роботу над другою частиною гри:

«Другий аддон до «Сталкера» вийде цього року, восени. Ідей, як завжди, маса, але до розробки доживають одиниці. Ми не ділимося жодними думками доти, доки не приймаємо рішення розробляти проєкт. А це стадія, коли вже є на що подивитися. Але можу сказати, що «Сталкер-2» ми розроблятимемо однозначно».

На цій же конференції Григорович повідомив офіційну назву другого аддона — «Поклик Прип'яті». Прип'яті" вже восени?[17][18]

30 квітня 2009 року компанія GSC Game World офіційно анонсувала гру на своєму офіційному сайті, розкривши сюжет гри, безліч її деталей та особливостей.[19]

У травневому номері українського журналу Gameplay № 5 (45) було опубліковано велике прев'ю гри. Журналісти навели безліч нових відомостей про гру, описали сюжет, геймплейні нововведення, загальний дизайн, коротко і попередньо оцінили гру і спробували спрогнозувати її майбутнє[20]

15 травня 2009 року відкрився офіційний сайт гри[21]. На ньому одразу ж з'явилися системні вимоги гри.[22][23][24]

9 вересня 2009 року старший маркетинговий менеджер AMD-ATi Ян МакНоутон (англ. Ian “Cabrtosr” McNaughton) у своєму блозі опублікував статтю «DirectX 11 — What to expect!», в якій описав переваги та основні особливості Direct3D 11. У цій статті він заявив, що «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті», поряд з BattleForge і Colin McRae: Dirt 2, буде використовувати DirectX 11[25][26].

Зовнішні відеофайли
Трейлер S.T.A.L.K.E.R. Call of Prypiat
(1280 x 720 пкс, 84 MB, 2 хв. 03 сек.)
Burer Trailer на сайті Voodoo Extreme 3D
Системні вимоги
Мінімальні Рекомендовані
Windows
Операційна система Microsoft Windows XP із SP2 Microsoft Windows Vista із SP1/Windows 7
Центральний процесор Pentium IV 2,2 ГГц / Athlon XP 2200 + Intel Core 2 Duo E8300/Phenom II X2 550
Обсяг оперативної пам'яті 768 Мб 2 Гб
Обсяг вінчестеру НЖМД 8 GB вільного простору
Носій інформації пристрій для читання DVD-дисків
Графічний процесор DirectX 8.0 — сумісна відеокарта рівня GeForce 5900/Radeon 9600 XT

із обсягом пам'яті 128 Мб

DirectX 9.0 — сумісна відеокарта рівня GeForce GTX 260/Radeon HD 4870

із обсягом пам'яті 1 Гб

Звукова плата 100% DirectX 9.0c-сумісна звукова карта
Мережа з'єднання з Інтернет зі швидкістю 512 Кбіт/с (для мережевої гри);

для створення сервера — зі швидкістю 2 Мбіт/с

Пристрої введення клавіатура, миша

11 вересня 2009 року вийшов новий ігровий трейлер у стилі хорору[27].

15 вересня 2009 року GSC Game World опублікувала прес-реліз, в якому заявила, що гра «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті» вирушила до друку[28][29].

2 жовтня 2009 року, як і планувалося, гра офіційно надійшла у продаж на платформі Windows. У Росії, країнах СНД та Балтії офіційним дистриб'ютором є фірма 1С. «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті» надійшов у продаж як у джевел-упаковці, так і в DVD-боксі. Крім повної версії гри, у продаж надійшло спеціальне економічне видання гри, яке вимагатиме попередньої установки оригінальної гри «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля» або приквела «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте Небо»[30].

В «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті» використовується найостанніша на той момент версія ігрового рушія «X-Ray» — 1.6.

Взломи гри[ред. | ред. код]

25 вересня 2009 року, за тиждень до виходу, піратами було викрадено спеціальну аддон-версію гри, яка вимагає наявності встановленої гри S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля або S.T.A.L.K.E.R.: Чисте Небо[31].

25 вересня 2009 на багатьох BitTorrent-трекерах з'явився працездатний, захищений системою захисту Starforce, образ диска «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті». Спочатку були знайдені способи запуску на Windows 7, методом обману StarForce, без використання злому як такого.

Підтримка гри[ред. | ред. код]

  • 2 листопада 2009 року розробники випустили перший патч, що оновлює гру до версії 1.6.01. Патч виправив безліч непрацюючих ігрових скриптів, тригерів, вильотів, збоїв, а також приніс у гру деякі оптимізації та додаткові опції.
  • 21 січня 2010 року розробники випустили другий патч, що оновлює гру до версії 1.6.02. Здебільшого він оптимізує роботу програми та виправляє кілька помилок. Згодом стало відомо, що цей патч останній та підтримка гри припинена.
  • 29 травня 2014 року було випущено патч, що вирішує проблему непрацездатності мережевої гри («помилка №4») у зв'язку із закриттям серверів GameSpy.

Існують неофіційні патчі гри версії 1.6.02 для усунення помилок.

Є велика кількість неофіційних ігор. Серед них є глобальні, графічні та сюжетні моди.

Сюжет[ред. | ред. код]

Передмова[ред. | ред. код]

Майор Олександр Дегтярьов — головний протагоніст гри

У ніч на 26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС, в результаті якої місцевість навколо станції перетворилася на зону відчуження Чорнобильської АЕС і стала суворо охоронятися. Після зведення саркофага над зруйнованим енергоблоком експлуатація ЧАЕС відновилася. Наявність потужного джерела енергії та відсутність населення дозволила уряду створити на закритій території комплекс секретних лабораторій. У 2006 році на території Зони відчуження стався другий вибух, після чого там почали спостерігатися загадкові явища, дослідницькі експедиції пропадали, а рідкісні члени, які вціліли їх, розповідали про мутанти, що з'явилися внаслідок радіаційного опромінення, які мають разючі здібності. До 2009 року на території Зони відчуження за різними оцінками знаходилося від однієї до трьох сотень неврахованих осіб, які називали себе «сталкерами» і займалися здебільшого пошуками так званих артефактів — аномальних утворень із разючими властивостями, за які можна було виручити солідні гроші. До 2010 року, попри розташовані по периметру військові кордони, сталкерство набуло великого розмаху, хоча досліджені були лише околиці Зони: спроби проникнути до її центру закінчувалися невдачею. У 2012 році сталкер на прізвисько Стрілок розгадав загадку «Випалювача мізків» — потужного випромінювача, що закривав шлях до центру Зони, — і відключив його.

Гра є сюжетним продовженням S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля. У серпні 2012 року, після того, як «Випалювач мозку» було відключено і прохід до центру Зони виявився відкритим, сталкери розпочали свій масовий похід, щоб знайти рідкісні артефакти та інші скарби Зони. У умовах, що змінилися Рада національної безпеки і оборони України, вирішує провести великомасштабну військову операцію під кодовою назвою «Фарватер». Метою операції є взяття ЧАЕС під контроль військових. Перша група військових — група «Скат» була спрямована на п'яти гелікоптерах для повітряної розвідки території та складання детальних планів розташування аномальних полів. Це мало дозволити згодом просуватися безпечними маршрутами основним групам військових.

Однак, попри ретельну підготовку, план провалюється, бо всі п'ять вертольотів групи «Скат» виявляються знищеними, так не досягнувши мети і не повернувшись на базу. Для того, щоб дізнатися причину їхнього краху, Служба безпеки України направляє до центру Зони свого оперативника, майора Олександра Дегтярьова — у минулому досвідченого сталкера. Першорядним завданням Дегтярьова є пошук п'яти зниклих гелікоптерів, у кожному з яких міститься частина якоїсь важливої інформації.

Дія гри[ред. | ред. код]

Затон — одна з локацій Зони.

Всі вертольоти зазнали аварії з різних причин. Дві машини були уражені в повітрі електричними розрядами. На одному з гелікоптерів було виявлено записи про те, що є три точки евакуації військових на випадок провалу операції, майор вирішує перевірити їх усі. Перша точка «Б-2» вказувала на старий «Скадовськ», що осів на дно, — табір вільних сталкерів, які не підтримують військових та їх мети. Друга точка, «Б-205» знаходиться на ЗРК «Волхов» на околицях заводу «Юпітер», третя точка «Б-28» знаходиться на площі біля кінотеатру «Прометей» у Прип'яті. Як пройти в місто, ніхто не знав, проте ходили чутки про якийсь підземний шляхопровід, який веде з території «Юпітера». Майор вирушає на завод, щоб перевірити правдивість цих чуток, і знаходить там документацію про шляхопровід: законсервований шляхопровід «Прип'ять-1», який використовувався для доставки якогось «Виробу №62». Однак, судячи з записів, шляхопровід знеструмлений, гермозатвори намертво закриті, а сам він наповнений отруйним хлором. Порадившись з Азотом (техніком з табору сталкерів на колишній залізничній станції «Янів»), Дегтярьов вирішив зібрати загін для походу в Прип'ять, оскільки в тунелі, зважаючи на все, мешкає безліч мутантів. Майор має зібрати загін, в якому обов'язково має бути він і колишній сталкер угруповання «Долг» Зулус. Також за бажанням гравця можна набрати ще трьох членів команди: веселого і довірливого сталкера Вано, командира загону колишніх сталкерів угруповання «Моноліт» Бродягу, а також вертольота «Скат-4», що дивом вижив другого пілота, — лейтенанта Соколова. При цьому для походу до Прип'яті всіх бійців загону потрібно забезпечити костюмами із замкнутою системою очищення повітря.

Після того, як загін (або залишки від нього) виходить із тунелю, він відразу ж натикається на патруль військових. Майор, вирішивши, що підтримувати таємницю більше немає сенсу, пред'являє патрулю документи агента СБУ і повідомляє про мету свого візиту до Зони. Проте не всім із загону така новина приходиться до душі. Зулус, який йшов з майором, каже, що з військовими і СБУ справи не має, і залишає загін (пізніше, після виконання місії із захоплення секретної зброї Моноліта, її можна зустріти біля ділянки школи в Прип'яті, що обрушилася, і врятувати від мутантів). Військовий патруль супроводжує майора і його загін, що залишився, на укріплений пункт у старій пральні, де трималися залишки військових із групи «Скат». Командир групи — полковник Ковальський — описує сумну ситуацію: операцію «Фарватер» провалено, зв'язку з Центром немає, особовий склад щодня зазнає втрат у зіткненнях з мутантами, аномаліями та монолитовцями. Необхідна термінова евакуація, однак, як у свою чергу Ковальському пояснює Дегтярьов, евакуація не буде забезпечена, поки достеменно не буде встановлено причин падіння гелікоптерів. Сталкерам спадає на думку версія: вертольоти були збиті з невідомої зброї з великою пробивною силою. Полковник Ковальський повідомляє, що його розвідники вистежили групу монолитовців, чий командир-проповідник має відповідну за описом зброю. Дегтярьов погоджується взяти участь в операції із захоплення зброї, але за однієї умови — майор отримає всю здобуту інформацію і далі діятиме самостійно, Ковальський погоджується. Загін бійців Ковальського на чолі з капітаном Тарасовим і Дегтяревим влаштовують монолітівцям засідку в старому шпиталі, але ті навмисно жертвують своїми людьми та влаштовують власну пастку вже для військових, які зазнають втрат. Так чи інакше, зразок невідомої зброї вдається захопити, але під час бою вона виявляється серйозно пошкодженою. Полковник Ковальський звертається до Дегтярева і просить його використовувати свої зв'язки зі сталкерами, щоб знайти техніку, яка зможе полагодити зброю. Таким техніком виявляється Кардан зі «Скадовська» на Затоні, адже з'ясовується, що саме він і зібрав цю зброю, звану Гармата Гаусса-гаус-гарматою (вона ж «Вироб № 62»), але, попри це відкриття, причина аварії гелікоптерів все ще залишається невідомою, тому що навіть надприскорена куля нездатна спалити електроніку гелікоптерів. У процесі розслідування походження невідомої зброї до Дегтярева до рук потрапляє ключ-картка від секретної лабораторії X-8 у Прип'яті. Майор вирушає до лабораторії та збирає всі доступні відомості та документи. З них з'ясовується, що в лабораторії проводилися дослідження псі-поля, результатом яких і стала розробка так званого «Випалювача мозку», а роботу над випромінювачем вели засновники угруповання «Чисте небо», Каланча та Суслов.

Вибравшись із лабораторії Х-8, майор отримує повідомлення від полковника Ковальського — радист військових знайшов причину відсутності зв'язку з Центром. Нею виявилися загороджувальні від невідомого випромінювача, розташованого всередині будівлі дитячого садка «Золотий півник». Знищивши випромінювач (один з вівтарів з псі-антенної угруповання «Моноліт») майор перериває затягнене радіомовчання. Незабаром надходить ще одне повідомлення — неподалік бази військових виявлено дивний радіосигнал, джерело якого знаходилося десь під землею. З'ясовується, що джерелом виявився Павло Стрілецький, він же «Стрілок» — сталкер-легенда, протагоніст «Тіні Чорнобиля» і антагоніст «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо». Він розповідає, що був на ЧАЕС і може багато розповісти уряду. Також Стрілець відкриває причину, через яку гелікоптери розбилися,— під час і після кожного викиду аномалії з'являються в нових місцях, як на землі, так і в небі, і карти, якими летіли військові гелікоптери, безнадійно застаріли. Також він знає, як «взяти під контроль і знищити Зону», а тому просить військових взяти його з собою.

Отримавши відомості про причини провалу операції «Фарватер» та внісши корективи завдяки відомостям Стрілка, Центр відправляє до Прип'яті групу евакуаційних вертольотів, а Дегтярьова призначають відповідальним за завершення операції на стадії евакуації.

Кінцівка[ред. | ред. код]

Гелікоптери успішно прилітають, починається евакуаційна операція, під час якої на групу нападають численні загони фанатиків із угруповання «Моноліт», а також зомбовані та мутанти. Подальший розвиток сюжету залежить від вибору гравця. Дігтярьов може полетіти із Зони на гелікоптері і на цьому завершити гру або залишитися (режим «вільної гри»), скориставшись згодом послугами провідників Лоцмана чи Гаріка, щоб піти із Зони.

Власне кінцівка гри представлена слайдами. Гравцю розповідається доля багатьох ключових персонажів, а також про подальші події на відвіданих локаціях. Кожному персонажу чи локації присвячено кілька секунд із фінального ролика. Слайди мають кілька варіантів результату подій, причому зміст слайдів залежить від проходження різних другорядних квестів. Серед подій, що описуються,— результат боротьби угруповань «Борг» і «Свобода» на станції «Янів» і віддзеркалення атак мутантів на «Янів», результат війни Султана та Бороди на «Скадовську» та відбиття атак кровососів на «Скадовськ», евакуація кількох ключових осіб (у тому числі Стрілка) із Зони і т. д. Попри різні кінцівки, одна річ залишається незмінною — це віра в те, що Зона розширюється і може насправді охоплювати Україну та решту Європи.

Музика[ред. | ред. код]

Над музикою до «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті» працював український композитор Олексій Омельчук. Саундтрек поширюється разом із грою на диску у форматі Ogg.

S.T.A.L.K.E.R.: Call of Prypiat Soundtrack
Саундтрек-альбом
Виконавець Олексій Омельчук
Дата випуску 2 жовтня 2009
Жанр ембіент, дроун, індастріал, альт-рок, софт-рок, саундтрек
Тривалість 52:27
Мова російська, українська, англійська, французька, німецька, іспанська, італійська, польська і японська
Хронологія серії ігор S.T.A.L.K.E.R.
Попередній
←
 S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо
Наступний
→
2009, S.T.A.L.K.E.R.: Call of Prypiat Soundtrack
#НазваАвторТривалість
1.«Intro»Олексій Омельчук4:14
2.«Theme of Zaton. Day»Олексій Омельчук3:49
3.«Theme of Zaton. Night»Олексій Омельчук3:27
4.«Theme of Jupiter. Day»Олексій Омельчук5:03
5.«Theme of Jupiter. Night»Олексій Омельчук4:35
6.«Theme of Prypiat. Day»Олексій Омельчук4:47
7.«Theme of Prypiat. Night»Олексій Омельчук5:59
8.«Combat Theme 1»Олексій Омельчук3:36
9.«Combat Theme 2»Олексій Омельчук3:54
10.«Combat Theme 3»Олексій Омельчук2:53
11.«Combat Theme 4»Олексій Омельчук3:09
12.«Outro»Олексій Омельчук7:01
52:27

Оцінки та відгуки[ред. | ред. код]

«Поклик Прип'яті» отримав «схвальні» відгуки на сайті агрегації рецензій Metacritic. Гру хвалили за добре оптимізований рушій з відносно невеликою кількістю помилок і глюків, наприклад, GameSpot сказав: «Найстабільніша гра S.T.A.L.K.E.R., яка водночас є найбільш атмосферною і захоплюючою». Інші огляди сайтів, які раніше виступали проти нових ігор серії, також дали «Поклик Прип'яті» позитивні відгуки. Хоча Eurogamer оцінив попередню частину франшизи S.T.A.L.K.E.R. («Чисте небо») як значне розчарування, вони дали більш позитивні відгуки у своєму огляді нещодавнього доповнення: «Лише легке відчуття застарілості заважає поставити вищий бал, і, без сумніву, як тільки почнуть виходити модифікації, співвідношення ціни та якості стане ще кращим. Але і тут є багато чого, що змушує фанатів відчувати себе надзвичайно оптимістично щодо перспективи повноцінного продовження. І досі немає нічого схожого на S.T.A.L.K.E.R.».

Хоча відгуки про систему штучного інтелекту в грі були позитивними, GameSpot зауважив, що бойовий ШІ часом здавався несправедливо хорошим, і що «вороги-люди, які стоять від вас, мають надприродну здатність помічати, коли ви визираєте у вікно позаду них, і є напрочуд влучними стрільцями в темряві ночі, навіть без прицілів нічного бачення». Втім, «незважаючи на невеликий обман, «Поклик Прип'яті» рідко відчувається несправедливим».

«Поклик Прип'яті» увійшла до списку «100 найкращих комп'ютерних ігор усіх часів і народів за версією журналу PC Gamer» у 2011 році[43], посівши 38-е місце.

Інші ігри серії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Консольні версії з допомогою студії MATABOO
  2. ↑ Східна Європа
  3. ↑ Steam, GOG.com, Humble Bundle, PlayStation 4, PlayStation 5*, Xbox One, Xbox Series X/S*
  4. ↑ а б Офіційний сайт гри «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті»: Опис. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  5. ↑ Трилогія оригінальних ігор S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone доступна вже сьогодні на Xbox та PS за $39,99 — трейлер, itc.ua/ua/, 06/03/2024
  6. ↑ Трилогія STALKER раптово вийшла на Xbox та PS і не має російської озвучки: скільки коштує. games.24tv.ua. 07/03/2024. Архів оригіналу за 12 березня 2024. Процитовано 08 березня 2024.
  7. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy, xbox.com, 06/03/2024 (англ.)
  8. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chornobyl, xbox.com, 06/03/2024 (англ.)
  9. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Call of Prypiat, xbox.com, 06/03/2024 (англ.)
  10. ↑ 全世界累計販売1,500万本を突破したサバイバルホラーFPS. 『S.T.A.L.K.E.R.』シリーズの初のコンソール移植版が遂に登場! stalker-trilogy.sega.jp, 06/03/2024 (яп.)
  11. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy, store.playstation.com/en-us/, 06/03/2024 (англ.)
  12. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chornobyl, store.playstation.com/en-us/, 06/03/2024 (англ.)
  13. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Call of Prypiat, store.playstation.com/en-us/, 06/03/2024 (англ.)
  14. ↑ Emission incoming, find a shelter! ⚠️. S.T.A.L.K.E.R. Legends of the Zone trilogy (that's all games in the series - Shadow of Chornobyl, Clear Sky and Call of Prypiat) is out now on PlayStation Store, PlayStation UK Twitter/X, 06/03/2024 (англ.)
  15. ↑ Офіційний вебсайт відеогри S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy, stalker-game.com/uk/, 06/03/2024
  16. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chornobyl, S.T.A.L.K.E.R.: Call of Prypiat, S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky – END USER LICENSE AGREEEMENT. LAST UPDATED: March 07th, 2024, gsc-game.com, 07/03/2024 (англ.)
  17. ↑ S.T.A.L.K.E.R. (англ.). 10 квітня 2009. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 27 квітня 2009.
  18. ↑ Костянтин «Бобік» Фомін (10 квітня 2009). Також новини. Absolute Games. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 1 квітня 2009.
  19. ↑ Nomad (30 квітня 2009). Прип'ять покличе восени. Absolute Games. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 1 квітня 2009.
  20. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті (травень 2009 ріка, №5 (45) 2009), Gameplay {{citation}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  21. ↑ Офіційний сайт «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті» ігри. 15 травня 2009. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 18 травня 2009.
  22. ↑ Системні вимоги. офіційний сайт гри. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 18 травня 2009.
  23. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat — системні вимоги. GameTech. 18 травня 2009. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 18 травня 2009.
  24. ↑ Петро Петров (19 травня 2009). S.T.A.L.K.E.R. Поклик Прип'яті». 3DNews.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  25. ↑ Ian “Cabrtosr” McNaughton (9 вересня 2009). DirectX 11 – What to expect! (англ.). блоги AMD. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 12 вересня 2009.
  26. ↑ Andrew Burnes (11 вересня 2009). ATI On DirectX 11 Gaming (англ.). Voodoo Extreme 3D. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 12 вересня 2009.
  27. ↑ Jube (11 вересня 2009). Pripyat-Trailer S.T.A.L.K.E.R. Call of Pripyat Trailer. Voodoo Extreme 3D.
  28. ↑ «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті» на «золоті» Гра пішла до друку!. офіційний сайт GSC Game World. 2009-09 -15. Архів оригіналу за 27 вересня 2009. Процитовано 20 вересня 2009.
  29. ↑ Andrew Burnes. S.T.A.L.K.E.R. Call Of Pripyat Goes Gold In Mother Russia. Voodoo Extreme 3D. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 3 серпня 2023.
  30. ↑ «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті» у продажу. GameTech . 2 жовтня 2009. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 5 жовтня 2009.
  31. ↑ Першоджерело новини про крадіжку гри. Процитовано 26 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  32. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat for PC Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Процитовано 23 Квітень 2018.
  33. ↑ Edge staff (Березень 2010). S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat. Edge. № 212. Future plc. с. 95.
  34. ↑ Pearson, Dan (2 Лютого 2010). S.T.A.L.K.E.R. Call of Pripyat. Eurogamer. Gamer Network. Процитовано 8 Лютого 2010.
  35. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat. GamesMaster. Future plc. Березень 2010. с. 66.
  36. ↑ VanOrd, Kevin (2 Лютого 2010). S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat Review. GameSpot. CBS Interactive. Процитовано 23 Квітня 2018.
  37. ↑ Manion, Rory (3 Лютого 2010). S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat Review. GameSpy. Ziff Davis. Процитовано 23 Квітня 2018.
  38. ↑ Hopper, Steven (5 Лютого 2010). S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat – PC – Review. GameZone. Архів оригіналу за 8 лютого 2010. Процитовано 23 Квітня 2018.
  39. ↑ Onyett, Charles (5 Лютого 2010). S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat Review. IGN. Ziff Davis. Процитовано 23 Квітень 2018.
  40. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Pripyat. PC Format. № 237. Future plc. Березень 2010. с. 90.
  41. ↑ S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat. PC Gamer UK. Future plc. Березень 2010. с. 90.
  42. ↑ Review: S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat. PC PowerPlay. № 174. Next Media Pty Ltd. Лютий 2010. с. 58.
  43. ↑ PC Gamer staff (16 Лютого 2011). The 100 best PC games of all time (Page 7). PC Gamer. Future plc. Процитовано 23 Квітня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип'яті
Ігри
S.T.A.L.K.E.R.
Всесвіт
Книги
Різне
Ігри GSC Game World
Козаки
Завоювання Америки
S.T.A.L.K.E.R.
Інші ігри
Скасовані ігри
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=S.T.A.L.K.E.R.:_Поклик_Прип%27яті&oldid=42283684