Іван Манді

Іван Манді
угор. Mándy Iván
Зображення
автограф Івана Манді
Основна інформація
Дата народження	23 грудня 1918(1918-12-23)[…]
Місце народження	Будапешт, Угорська Демократична Республіка
Дата смерті	6 жовтня 1995(1995-10-06)[…] (76 років)
Місце смерті	Будапешт, Угорщина
Поховання	Керепеші
Громадянство	Угорщина
Професія	письменник, прозаїк
Членство	Széchenyi Academy of Literature and Artsd
Нагороди	премія Баумгартенаd (1948) премія Аттіли Йожефаd (1969) премія Тібора Деріd (1985) Премія імені Кошута (1988) Почесний громадянин Будапештаd (1992) премія Шандора Мараїd (1996)
Автограф
Файли у Вікісховищі

Іван Манді (угор. Mándy Iván; *23 грудня 1918, Будапешт — †6 жовтня 1995, Будапешт) — угорський письменник, якого називають одним із найбільших прозаїків Угорщини другої половини XX століття. Зазнав упливу сюрреалізму. Також журналіст. Після звільнення від совєцької окупації — редактор літературного журналу Holmi.

Біографія

У 1945-1948 — один із видавців журналу, який об'єднував таких авторів, як Ґеза Оттлік, Янош Пілінській, Агнеш Немеш Надь. У 1949-1955 не публікувалася через комуністичну цензуру. 1989-1992 очолював літературний журнал Holmi.

Могила Івана Манді

Написав кілька кіносценаріїв, його романи і п'єси були екранізовані. Знявся в двох стрічках Іштвана Сабо — «Фільм про любов» (1970) і «Вулиця Пожежних, будинок 25» (1973). Автор кількох книг для дітей.

Вибрані твори

• 1948 Francia kulcs / Гучний ключ (роман)
• 1948 A huszonegyedik utca / Двадцять перша вулиця (роман)
• 1959 Fabulya feleségei / Фабулія і його дружини (роман)
• 1963 A pálya szélén / На узбіччі (роман)
• 1967 Régi idők mozija / Це добре старе кіно (роман у новелах)
• 1970 Mi van Verával? / Як там Віра? (Роман)
• 1972 Mi az, öreg? / В чому справа, старий? (Новели)
• 1983 Átkelés / Перехрестя (новели)
• 1984 Strandok, uszodák / Ванни, басейни (повість)
• 1992 Huzatban / З начерків (новели)
• 1996 A légyvadász / Мисливець на мух (новели)

Визнання

• Лауреат премій Баумгартена (1948);
• Аттіли Йожефа (1969);
• Тібора Дері (1985);
• Лайоша Кошута (1988);
• Джорджа Сороса за життєве досягнення (1992);
• Член Будапештського міської ради (1991);
• Президент Академії літератури і мистецтва імені Сечені (1992).
• У 1993 висувався лауреатом на Нобелівську премію.

Джерела

• Erdődy E. Mándy Iván. Budapest: Balassi, 1992
• A pálya szélén: in memoriam Mándy Iván. Budapest: Nap Kiadó, 1997
• Hózsa É. A novella új neve: Mándy Iván novelláinak tipológiája és szövegközi értelmezése. Újvidék: Forum, 2003

Посилання

• PIM.hu — Mándy Iván életrajza (угор.)
• Иван Манди на сайте Венгерская литература [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Иван Манди на сайте IMDB [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]