Батіаль

Зони океанічного дна та відкритих вод

Батіа́ль, батіа́льна зо́на (грец. βαθυς — глибокий) — глибинна зона Світового океану (від 200 до 2000—2500 м глибини).

Природні зони океану
Літораль Естуарій Ліс водоростей Кораловий риф Мілина Континентальний шельф Неритова зона Протока Пелагіаль Підводні гори Гідротермальне джерело Холодні просочування Демерсальна зона Бенталь

Загальний опис

Займає проміжне положення між неритовою (мілководною) і абісальною (глибоководною) зонами. Геоморфологічно батіаль приблизно відповідає материковому схилу. Термін на початку ХХІ ст. зустрічається найчастіше у гідробіології як найменування зони існування організмів, що надають перевагу глибинам океану в межах 200—2500 м.

Характеризується такими екологічними умовами:

• значний тиск (до 25 МН/м², тобто до 250 атмосфер);
• майже повна відсутність світла;
• незначні сезонні коливання температури і густини води;
• морські течії охоплюють всю товщу води, хвилювання відчувається тільки під час сильних бур. Рухливість води відносно слабка, але значно більша, ніж в абіссалі;
• несуцільний покрив осадів (численні виходи корінних порід);
• стала солоність вод.

Кут похилу дна 4—12° (рідко 30—40°). Дно часто прорізують глибокі долини (підводні каньйони). Батіальні відклади складаються з мулу, рідше піску.

Батіальна фауна

Батіальна фауна — фауна, що існує на дні або у водній товщі морів і океанів на глибинах від 500 до 3000 м. Біомаса та видове різноманіття батіальної фауни в середньому менше, ніж фауни шельфу (субліторальної) і більше ніж фауни абісальної. У макробіонтосі батіалі на пологих материкових схилах переважають біоценози детритоїдів (ґрунтоїди, фільтратори у водних угрупованнях), на крутих — зростає роль сестоноїдів (донних). У осадах зберігаються переважно залишки мушель двостулкових молюсків родин Tellinidae і Nuculanidae, а також спікули кременевих губок родини Tetraxonida, аглютинативні і секреційні форамініфери.

Багато тварин батіальної зони прикріплюються до ґрунтів материкового схилу (бентос). Переважають плотоїдні та фільтратори: головоногі, брахіоподи, довгохвості, десятиногі ракоподібні, риби та ін. Колір тварин одноманітний (переважають червоні тони). Велика кількість риб, перехідних до абісальних форм. Рослинний світ дуже бідний через слабку освітленість або повну відсутність світла.

Див. також

• Світовий океан
• Фауна
• Батіальні відклади

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Батіаль [Архівовано 21 вересня 2009 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
• Батіаль // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 15.