Василик Ярослав Олексійович
| Ярослав Василик | ||
|---|---|---|
 Могила у рідному селі Вікні | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 1922 с. Вікно, нині Городенківська міська громада, Коломийський район, Івано-Франківська область | |
| Смерть | 9 серпня 1946 біля с. Спас, нині Нижньовербізька сільська громада, Коломийський район, Івано-Франківська область | |
| Alma Mater | Національний університет «Львівська політехніка» | |
| Псевдо | Грім, Якір | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Українська держава (1941) | |
| Вид ЗС |  УПА ОУНР | |
| Війни / битви | Друга Світова війна Українські визвольні змагання (1938—1950) | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Яросла́в Олексі́йович Васи́лик (псевдо «Грім», «Якір»; 1922, с. Вікно, нині Городенківська міська громада, Коломийський район, Івано-Франківська область — 9 серпня 1946, біля с. Спас, нині Нижньовербізька сільська громада, Коломийський район, Івано-Франківська область) — український військовик, лицар Срібного хреста заслуги УПА.
Ярослав Васили побачив світ у родині Олекси і Марії Василиків. Його батько працював директором школи у селі Вікно. Ярослав мав також двох братів, Володимира і Мирона, які також брали участь у визвольних змаганнях 1940-1950-х років. Освіта — незакінчена вища: навчався у Львівській політехніці. Член ОУН з 1940 р. Керівник Городенківського повітового (1944), референт пропаганди Коломийського окружного (1945-08.1946) проводів ОУН, редактор повстанської газети «За волю»[1].
9 серпня 1946 року очолювана ним боївка натрапила на засідку опергрупи Яблунівського РВ УМВС. Під командуванням Ярослава Василика бійці вели тривалий бій, прикриваючи їхній відхід «Грім» був поранений в обидві ноги. Він відстрілювався до передостаннього патрона, після чого застрелився, щоби не потрапити в полон. З приводу його героїчної загибелі мешканці села Спас склали пісню:
З вівтірка на середу сталася новина,
У Крушнику вбили дорогого сина.
Дістав кулі в обі ноги, не міг втікати.
Крикнув: «Друзі, мушу ся стріляти»[2].
Відзначений Срібним хрестом заслуги (23.08.1948).
- ↑ Олександра Стасюк. Облаштування та оснащення підпільних друкарень ОУН. Український визвольний рух. Збірник № 15. Центр Досліджень Визвольного Руху, 2011
- ↑ Михайло Андрусяк Брати грому. — Коломия: Вік, 2013. — С. 220. — 832 с. — ISBN 966-550139-9
- ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 264.
- Архів УСБУ ІФО. — Ф. 4. — Спр. 0517. — Арк. 65.
- Літопис УПА. Нова серія. Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1952 / упоряд. Дмитро Проданик, Василь Гуменюк. — Київ; Торонто, 2015. — С. 835.
|
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |