Веселий Кут (Болградський район)
| село Веселий Кут | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Болградський район
| ||||
| Громада | Теплицька сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51060190020067816 | ||||
| Облікова картка | Веселий Кут | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1816 | ||||
| Населення | 1797 | ||||
| Територія | 2360 км² | ||||
| Густота населення | 761,440 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 68420 | ||||
| Телефонний код | +380 4845 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 46°02′57″ пн. ш. 29°17′20″ сх. д. / 46.04917° пн. ш. 29.28889° сх. д.Координати: 46°02′57″ пн. ш. 29°17′20″ сх. д. / 46.04917° пн. ш. 29.28889° сх. д. | ||||
| Водойми | р. Когильник | ||||
| Відстань до районного центру |
12 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Паризька | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 68420, с. Веселий Кут, вул. Кутузова | ||||
| Карта | |||||
  Веселий Кут | |||||
 Веселий Кут | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Веселий Кут (у минулому — Село № 10, Алекзюсверт, до 14.11.1945 Париж[1]) — село Теплицької сільської громади у Болградському районі Одеської області, Україна. Засноване свого часу німецькими колоністами.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване в 1816 році. Перші жителі — німці-колоністи — переселенці з території колишнього Герцогства Варшавського, предки яких були вихідцями з Мекленбурга і Померанії. Кожна родина отримала двір площею 1 десятину, довжиною 200—220 м і шириною 55 м, і ділянку землі в 60 десятин. Загальна кількість сімей першопоселенців: 141. Таким чином вже до моменту свого заснування Париж став однією з найбільших німецьких колоній Бессарабії. Перша назва «Степ № 10» було невдовзі замінено на «Алекзюсверт», яке в свою чергу було замінено на Париж — на честь перемоги над Наполеоном. У 1824 році були побудовані перші окремі будівлі школи і молитовного будинку. У 1838 р було розпочато будівництво першої кірхи (розібрана в 1906 г.). Нова кірха побудована в 1903—1905 роках.
Станом на 1886 рік у німецькій колонії Париж, центрі Паризької волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 2022 особи, налічувалось 187 дворів, існували лютеранська церква, поштова станція та 3 лавки[2].
Сьогодення[ред. | ред. код]
У 2011 році село відзначило свій 195-річний ювілей. На стадіоні була представлена концертна програма за участю жителів села, нагороджували почесних жителів села пам'ятними подарунками, провели спортивні заходи — футбол, підняття гирі, боротьба, також був проведений розіграш лотереї, увечері в центрі села відбулася святкова дискотека і на честь свята села, у нічному небі, парижани побачили святковий феєрверк.
У 2013 році в селі Веселий Кут проживає 1189 осіб, житловий фонд становить 437 будинків, у школі навчається 112 дітей, 283 пенсіонера, 40 дітей ходять у дитячий садок «Сонечко», працює ФАП, клуб, бібліотека, 7 торгових точок, 21 фермерське господарство. На території Веселокутський сільської ради проживає 14 національностей.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2027 осіб, з яких 993 чоловіки та 1034 жінки.[3]
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1742 особи.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 78,07 % |
| українська | 16,3 % |
| грецька | 3,23 % |
| гагаузька | 1,39 % |
| румунська | 0,78 % |
| білоруська | 0,06 % |
| німецька | 0,06 % |
Символіка[ред. | ред. код]
Герб[ред. | ред. код]
Дві геральдичних лілії символізують перших німців — колоністів, які створили своє поселення в 1816 році під назвою Париж, пізніше Алекзюсверт. Свою назву поселення отримало на згадку про визволення Парижа російською армією від наполеонівських військ. Геральдичні лілії є також елементом герба міста Париж. Приблизно в кінці 18 століття відродилося нове поселення Новий Париж, сучасна назва Роща. Геральдичне вістря у вигляді перекинутого трикутника означає один з кутів, з якого виникло село Веселий Кут. Виноград є стародавнім символом родючості і багатства, життєвої сили і радості.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл України (рос.)
- Нові назви міст та сіл Одеської області. Чому Новий Париж, Камчик та Байрамча
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 889, 1011.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||||
| ||||||||||||||
| |||||