Очікує на перевірку

Ганна Герцик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Герцик
Ім'я при народженніГанна Павлівна Герцик
Народилася
Полтава
Померлане раніше 24 січня 1752
Національність

єврейка (християнка)

українка
Конфесіяправослав'я
РідГерцики
БатькоПавло Семенович Герцик
МатиІрина Яблонська
РодичіЗабіли
У шлюбі зПилип Орлик
Діти3 сини та 5 доньок

Ганна Павлівна Герцик (29 липня 1683 — пом. не раніше 24 січня 1752[1][2]) — дружина гетьмана Пилипа Орлика.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походила зі козацької старшини Герциків, які мали єврейське коріння. Донька Павла Герцика, полтавського полковника й генерального осавула, та його дружини Ірини Яблонської.

У 1698 році стала дружиною писаря полтавського полку Пилипа Орлика. Цей шлюб посприяв кар'єрі Орлика: Ганна принесла в посаг села на Стародубщині, Чернігівщині й Полтавщині, що дало змогу йому стати заможним «державцем».

Підтримувала політичні погляди чоловіка щодо відокремлення від Московського царства. Після виступу Мазепи проти Петра I у 1708 році та програної шведами та українцями Полтавської битви у 1709 році Орлики були вимушені емігрувати, разом з Мазепою та козацькою старшиною. У вигнанні чоловіка Ганни було обрано гетьманом Війська Запорізького. Ганна до 1711 року вже народила трьох синів, один з яких був хрещеником шведського короля Карла XII (Якова), а інший — Івана Мазепи (Григора).

Саме гетьманша у вигнанні взяла на себе більшість відповідальності за дітей (а всього їх в родині було сім), поки Пилип їздив по всій Європі в пошуках міжнародної підтримки для звільнення України та об'єднання двох її частин. Ганна була для гетьмана справжнім тилом в Османській імперії, Швеції, Німеччині.

У Швеції на острові Рюген Ганна народила доньку Марію. Тут, в Крістіянстаді, Ганна Орлик залишалась з сім'єю довгий час. 11 жовтня 1720 року Орлики залишили Швецію. Шлях Ганни спочатку стелився до Ганноверу, потім до Вроцлаву, де вона разом з дітьми переховувалася у монастирі від московських шпигунів. У 1721 році раптово помер син Яків. Деякий час разом з доньками Варварою та Марією мешкала у Станиславові.

Вела листування з німецькими князями, польськими магнатами та шведськими королями, намагаючись допомагати у справах спочатку чоловікові, згодом синові Григору. У 1747 році шведський король Фредерік I призначив їй невелику пенсію. Про дату та місце смерті невідомо.

Родина

[ред. | ред. код]

Чоловік — Пилип Орлик (1672—1742). Народила восьмеро дітей:

  • Настя або Анастасія-Теодора (1699 — 1728), дружина шведського графа Йоганна Штейнфліхта
  • Петро-Григорій (1702 — 1759), генерал-лейтенант королівського війська Франції
  • Михайло (1704 — бл. 1722)
  • Марія-Ганна або Марина або Маріанн (1710, за іншими даними: 1715 — після 1750)
  • Катерина (1718 — 1719)
  • Яків (1709 — 1721; за іншими даними 1711 — 1722)
  • Варвара (1712 — після 1750)
  • Марта (1713 — ?; за іншими даними 1714 — ?), дружина Дзєржановського

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик… — С. 173.
  2. на основі знахідки Барвінського Богдана

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]