Донузлав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донузлав
45°20′ пн. ш. 33°00′ сх. д. / 45.333° пн. ш. 33.000° сх. д. / 45.333; 33.000Координати: 45°20′ пн. ш. 33°00′ сх. д. / 45.333° пн. ш. 33.000° сх. д. / 45.333; 33.000
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
Автономна Республіка Крим
Регіон Автономна Республіка Крим
Республіка Крим
Довжина 30 км
Ширина 8.5 км (максимальна)
Площа 47 км²
Максимальна глибина 27 м
Середня глибина 27 м
Вливаються
  • Старий Донузлав, Чернушкаd і Донузлав[d]
  • Міста та поселення Мирний, Новоозерне
    ідентифікатори і посилання
    код ДВР Росії 21010000111106300000370
    GeoNames 709702
    У проєкті OpenStreetMap 72639 ·R (Автономна Республіка Крим, Республіка Крим)
    Донузлав. Карта розташування: Україна
    Донузлав
    Донузлав
    Донузлав (Україна)
    Донузлав. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
    Донузлав
    Донузлав
    Донузлав (Автономна Республіка Крим)
    Мапа
    CMNS: Донузлав у Вікісховищі

    Донузла́в — найглибше озеро в Криму і найбільше озеро Чорноморського району, належить до Тарханкутської групи озер.

    Площа — 47 км². Тип загальної мінералізації — солоне, на крайній півночі прісне.

    Походження — тектонічне. Зараз для озера більше відповідним статусом може бути лиман, оскільки починаючи з 1961 року (після з'єднання з водами моря) рівень загальної мінералізації змінився від ропи до мінералізованого (солоного), також змін зазнала рослинність, що росте на берегах.

    Опис[ред. | ред. код]

    Озеро врізається углиб півострова на 30 км, відділяючи Тарханкутський півострів від іншого Криму. Найбільша його глибина — 27 м, у гирлі ширина досягає 8,5 км, а у верхів'ї міліє і звужується до декількох сотень метрів. Від моря Донузлав відокремлений піщаним пересипом, довжина якого становить 9 км, ширина — від 200 до 600 метрів. Площа дзеркальної поверхні Донузлава становить 47 км².

    Високі й обривисті береги Донузлава настільки звивисті, що самі утворюють невеликі затоки. У деяких місцях висота берега над рівнем води становить 25 метрів. Ближче до гирла береги пологі, що поступово переходять в піщані пляжі. Дно затягнуто 10-метровим шаром мулу. За своїм складом він подібний до мулу Мойнацького озера і може бути використаний у лікувальних цілях.

    Озеро Донузлав солоне. У гирлі концентрація солі така ж, як в морі, але в міру просування вгору озеро міліє, і численні донні джерела значно опріснюють його. Ця особливість озера є причиною того, що в гирлі водиться морська риба — ставрида, бичок, кефаль, барабулька, а у верхів'ї прісноводна — товстолобик, короп. На мілководді багато птахів, що тут гніздяться, — мартини, баклани, кулики, качки. Тут же пролягають шляхи сезонної міграції птахів, де вони відпочивають і годуються. З 1947 року північна частина озера і прилегла прибережна територія оголошені заповідником.

    Історія[ред. | ред. код]

    Серед істориків і археологів немає єдиної думки, як утворилося озеро. Можливо, у давнину це була відкрита морська затока, що з часом відокремилася від моря піщаним пересипом. А можливо, Донузлав — це та річка Гіпакірис, про яку писав Геродот у своїй «Історії». «Дан» означає «річка»[джерело?]. Дніпро — Данапр, Дністер — Данастр, Дунай — Данубіос. Існує ще одна версія: Донузлав — це частина нижньої течії Дніпра, що відокремилася від нього в давнину.

    У 1961 році через пересип був прокопаний канал шириною 200 метрів. Фактично з цієї миті Донузлав перестав існувати як озеро, але назва так і залишилася. Тоді ж були знайдені залишки корабля III—IV віків до н. е., дерев'яний якір зі свинцевим вантажем вагою близько 200 кг і залишки обшивки днища, бронзові цвяхи і кілька амфор.

    Дном озера прокладено три гілки газопроводу, якими газ із Глібівського газосховища поступає в усі кінці Криму.

    У 2007 році на Донузлаві почалося будівництво яхтно-спортивного містечка з усією інфраструктурою на 300 суден із комплексом обслуговування та ремонту яхт і катерів.

    Донузлав з 1995 по 2014 рік був місцем розташування Південної військово-морської бази. На озері базувалися корвет «Луцьк», десантний корабель «Кіровоград» та інші судна ВМС України.

    Під час окупації Криму російськими військами 6 березня 2014 року на виході з бухти Донузлав було затоплено два російські кораблі «Очаков» і «Шахтёр». 7 березня було затоплено ще одне судно, а 13 березня було затоплено четверте списане судно. Таким чином було створено барикаду (брандер), що заблокувала вихід з бухти двом кораблям Військово-Морських сил України.

    Джерела[ред. | ред. код]