Ефіроолійні рослини

Ефіроолійні рослини або ефіроноси — ароматичні, дикорослі або культурні види рослин, що містять у листках, квітках, коренях або інших органах ефірну олію і використовуються як сировина в ефіроолійній промисловості. Нагромадження ефірних олій в ефіроолійних рослин відбувається в спеціальних утворах — залозистих волосках, лусочках, залозках, звідки їх добувають перегонкою з водяною парою, екстрагуванням, відгнічуванням та іншими методами. У різних ефіроолійних рослин вміст ефірних олій коливається від десятитисячних часток процента до 22%. Здатність утворювати ефірну олію властива близько 2500 видам рослин, з яких більш як половину становлять покритонасінні рослини. Ефіроолійні рослини є й серед голонасінних, папоротей, грибів, мохів, лишайників, водоростей та бактерій. Поширені ефіроолійні рослини переважно в тропічних і субтропічних країнах; у помірному поясі зосереджено не більше 1/5 усіх видів. В Україні їх близько 250 видів.

Промислове значення мають понад 20 видів, зокрема: троянда, лаванда, фіалка, м'ята, шавлія, меліса, валеріана, конвалія, кмин, аніс, евкаліпт, коріандр, мигдалеве дерево, апельсин, розмарин, сосна, ваніль тощо. В Україні ефіроолійні рослини вирощують в основному на Чорноморському узбережжі та в Криму. Ефіроолійні рослини використовують у парфумерії, косметичній, фармацевтичній і харчовій промисловості тощо.

Вагомий внесок у захист ефіроолійних рослин від шкідників зроблено завдяки дослідженням Є. С. Міляновського.

• 
  Петрушка
• 
  Горлянка повзуча
• 
  Естрагон
• 
  Бедринець

Джерела

• Дехніч П., Зеленський В. Короткий порадник з ефіроолійних і лікарсько-технічних культур. Харків, 1932.
• Жуков Г. Олійні рослини. Харків, 1930.
• Ефіроолійні рослини України / Котов М. І., Карнаух Є. Д., Морозюк С. С. – К.: Наукова думка, 1969. – 192 с.
• Карпенко Ю. О. Пахучі рослини України та добування з них ефірної олії. Харків ; Київ, 1931.
• Скорочено О. Н., Оробченко В. П. Олійні культури. Харків, 1933.
• Хайкін І., Мишалов М., Ласський Л., Верговський В. Культура лікарських та ефіроолійних рослин. Харків, 1931.
• Якубець-Якубчик Є. І. Культура ефіроолійних і лікарсько-технічних рослин. Одеса, 1935.

Посилання

• Ефіроолійні рослини // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.