Жолнович Оксана Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксана Іванівна Жолнович
8-й Міністр соціальної політики України
Нині на посаді
На посаді з19 липня 2022
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникМарина Лазебна
Народилася1979
Львів, Українська РСР, СРСР
Відома якдержавна службовиця, політична діячка
Alma materЛНУ ім. І. Франка (2001)
Політична партіяСила людей
Релігіяправослав'я
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Жолнович Оксана Іванівна (21 лютого 1979(1979-02-21), Львів) — міністр соціальної політики України (з 19 липня 2022 року), кандидат юридичних наук, доцент.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1996—2001 — навчалася у Львівському національному університеті ім. Франка за спеціальністю «правознавство», кваліфікація «юрист»

2001—2002 — викладач Стрийського аграрного коледжу

2001—2005 — аспірант кафедри трудового, аграрного та екологічного права у Львівському національному університеті ім. Франка

2008 — Захистила кандидатську дисертацію на тему «Система трудового права України»

2005—2009 — асистент кафедри трудового, аграрного та екологічного права у Львівському національному університеті ім. Франка

2009 — отримала Свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю

2009—2019 — входила до Ради адвокатів Львівської області

2010—2016 — доцент кафедри трудовго, аграрного та екологічного права у Львівському національному університеті ім. Франка

2014—2016 — Голова Центральної контрольно-ревізійної комісії політичної партії «Сила Людей»

2014 — балотувалась до Веховної Ради України від партії «Сила Людей», № 5 у єдиному списку партії

2015 — балотувалась на посаду міського голови Львова від партії «Сила Людей», а також до Львівської обласної та міської ради за округами № 2 та № 12 відповідно

2015 — Виконавчий директор у Житлово-будівельному кооперативі «Успіх»

2016—2019 — доцент кафедри соціального права у Львівському національному університеті ім. Франка

За час роботи в Університеті розробила курси «Трудове право України» та «Екологічне право України», «Право екологічної безпеки», а також магістерські спецкурси «Економіко-правовий механізм у сфері природокористування», «Участь адвоката у захисті соціально-економічних прав», «Захист екологічних прав громадян», «Альтерантивне вирішення спорів у сфері природокористування». Працювала над дослідженням гарантій соціального захисту та забезпечення трудових прав вразливих категорій населення та застосуванням трудового законодавства в ринковий період. Оублікувала більше 50 наукових праць, зокрема, статті у фахових наукових виданнях та є співавтором ряду підручників та посібників, схвалених Міністерством освіти і науки України. Була учасником багатьох міжнародних конференцій та круглих столів, є автором блогів на електронних ресурсах та учасником телеефірів. Готувала висновки та пропозиції до законопроєктів для депутатів Верховної Ради України. Спільно з міжнародним авторським колективом проєкту Training on alternative dispute resolution as an approach for ensuring of human rights № 543990-TEMPUS-1-2013-1-DE-TEMPUS-JPCR, написала підручник для магістерської програми за європейськими стандартами на тему: «Альтернативне вирішення спорів у сфері природокористування». Проєкт об'єднує науковців з університетів Німеччини, Польщі, Білорусі та України.

2017—2019 — помічниця ректора Львівського університету фізкультури ім. І.Боберського

2017—2019 — директор компанії ТОВ «Євроконтракт Львів»

2018—2019 — голова правління ОСББ «Левандівський Дворик»

2019 — фіналістка другого сезону проєкту «Нові лідери». Її проєкт «Якісні трудові відносини — гідне життя» полягав у створенні нового Трудового кодексу, що надає гарантії для отримання справедливих зарплат та запобігає тіньовому бізнесу[1][2]

2019—2020 — радниця міністра соціальної політики України у сфері захисту осіб із інвалідністю[3].

З 2020 — керівник Департаменту соціальної політики та охорони здоров'я Офісу Президента України[4]

З 19 липня 2022 року Верховна Рада України призначила Оксану Жолнович Міністром соціальної політики України. Це рішення підтримали 282 депутати[5][6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Жолнович Оксана | Нові лідери. novilidery.com (укр.). Процитовано 19 липня 2022.
  2. ↑ Випускниця «Академії жіночого лідерства» Оксана Жолнович – лідерка, яка намагається реформувати трудове законодавство. Український Жіночий Фонд (укр.). 8 липня 2021. Процитовано 19 липня 2022.
  3. ↑ Рада призначила новою міністеркою соціальної політики Оксану Жолнович. Ліга. Бізнес (українською) . 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
  4. ↑ Призначено нового міністра соціальної політики. Слово і Діло (українською) . 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
  5. ↑ Парламент призначив Оксану Жолнович міністеркою соцполітики. Радіо Свобода (українською) . 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
  6. ↑ Рада призначила нового міністра соцполітики. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 липня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Жолнович О. І.// Науковий профіль в Національній бібліотеці ім. В. Вернадського, Процитовано 19 липня 2022 року
  • 1
  • 2

Відео

[ред. | ред. код]
  • Оксана Жолнович: Ми повністю забезпечимо людей з інвалідністю технічними засобами реабілітації : https://youtu.be/_SYyx4kjc7Y
Прем'єр-міністр України
Перший віцепрем'єр-міністр
Віцепрем'єр-міністри
Міністри
Віталій Васильченко (1990—1991) • Михайло Каскевич (1991—1996) • Микола Білоблоцький (1996—1998) • Іван Сахань (1998—2002) • Михайло Папієв (2002—2005) • В'ячеслав Кириленко (2005) • Іван Сахань (2005—2006) • Михайло Папієв (2006—2007) • Людмила Денісова (2007—2010) • Василь Надрага (2010) • Сергій Тігіпко (2010—2012) • Наталія Королевська (2012—2014) • Людмила Денісова (2014) • Павло Розенко (2014—2016) • Андрій Рева (2016—2019) • Юлія Соколовська (2019—2020) • Марина Лазебна (2020—2022) • Оксана Жолнович (з 2022)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жолнович_Оксана_Іванівна&oldid=42339108