Золтан Амбруш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золтан Амбруш
угор. Ambrus Zoltán
Народився22 лютого 1861(1861-02-22)
Дебрецен, Угорщина
Помер28 лютого 1932(1932-02-28)[1] (71 рік)
Будапешт, Угорське королівство
·хвороба
ПохованняКерепеші
Країна Австрійська імперія
 Угорщина
 Долитавщина
Діяльністьписьменник, перекладач, літературний критик, театральний критик, прозаїк, драматург
Сфера роботиУгорська література
Alma materПаризький університет (1886), Будапештський університет (1881) і Колеж де Франс (1886)
ЗакладNyugatd
Мова творівугорська
Жанрп'єса, роман, повість і есей
ЧленствоУгорська академія наук
У шлюбі зGizella Tormássyd і Etelka Benkőd
ДітиGizella Ambrusd

CMNS: Золтан Амбруш у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Золтан Амбруш (угор. Ambrus Zoltán; 22 лютого 1861, Дебрецен — 28 лютого 1932, Будапешт) — угорський письменник, есеїст, драматург і перекладач. Член-кореспондент Угорської академії наук.

Біографія

[ред. | ред. код]

Після закінчення гімназії, в 1877-1881 вивчав право в Будапештському університеті. У 1879 помер його батько, залишивши 18-річному синові турботи про сім'ю. Амбруш став працювати викладачем, потім — театральним критиком, поміщав статті в пресі (Fővárosi лапок, Pesti Napló і Budapesti Szemle).

Література приваблювала Золтана більше, ніж юриспруденція, тому в 1885 він переїхав до Парижа, де вивчав філологію та історію французької літератури в Колеж де Франс і Сорбонні.

Після повернення на батьківщину став одним із співробітників журналу Hét в Будапешті. Його перу належить велика кількість оповідань.

У 1900 редагував журнал Új Magyar Szemle. У 1917-1922 — директор Національного театру.

Творчість

[ред. | ред. код]

Золтан Амбруш — представник угорського романтизму і реалізму. Тонкий есеїст, багато почерпнув з французької «експериментальної» і психологічної прози, у Ренана і Франса, наступник традицій французької літератури XIX століття. Ввів в угорську літературу тип французького психологічного роману.

Автор кількох драматичних творів, опублікованих в журналі «Нюгат» романів, повістей, есе та оповідань, зібраних в шістнадцяти томах.

Переклав ряд творів французьких авторів, в тому числі, Бальзака, Флобера, Мопассана, Анатоль Франса, Віктора Шербюл'є.

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Giroflé és Girofla (1901)
  • Berzsenyi báró és családja (1902)
  • Midás király I—II. (1906)
  • A tóparti gyilkosság
  • A türelmes Grizeldisz

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]