Координати: 49°50′36.000000100001″ пн. ш. 24°1′51.000000100001″ сх. д. / 49.84333° пн. ш. 24.03083° сх. д. / 49.84333; 24.03083

Колона святого Христофора (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колона святого Христофора
49°50′36.000000100001″ пн. ш. 24°1′51.000000100001″ сх. д. / 49.84333° пн. ш. 24.03083° сх. д. / 49.84333; 24.03083
Типпам'ятник і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України
Країна Україна
РозташуванняЛьвів
Архітектурний стильбароко[1] і класицизм[1]
Матеріалпісковик
Побудовано на коштиХристофор Августинович
Засновано1726
Встановлено1726
АдресаВулиця Вірменська (Львів)
Колона святого Христофора (Львів). Карта розташування: Україна
Колона святого Христофора (Львів)
Колона святого Христофора (Львів) (Україна)
Мапа
CMNS: Колона святого Христофора у Вікісховищі

Колона Святого Христофора — пам'ятна колона початку XVIII століття[2], пам'ятка архітектури пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 318/4). Розташована в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській, на території Вірменської церкви, в центрі подвір'я, що має назву Східне або Христофорове.

Історія

[ред. | ред. код]

Колона увіковічує пам'ять про пожежу, що виникла 1712 року в Вірменському соборі і значно пошкодила як власне храм, так і сусідні будівлі. Ґрунтовні роботи по відновленню комплексу Вірменського собору почалися лише у 1723 році, їх очолював і фінансував голова вірменського суду Христофор Августинович, брат тодішнього вірменського архієпископа Яна Тобіяша Августиновича. В пам'ять про пожежу і наступне відновлення собору, а також на знак подяки своєму святому патронові, у 1726 році Христофор Августинович встановив на території Вірменської церкви пам'ятну колону із зображенням святого Христофора[3][4]. Автором фігури святого Христофора, деякі дослідники, зокрема, Юрій Бірюльов, вважають надвірного скульптора князів Вишневецьких — Христіана (Кристіана) Сейнера (Christian Seyner)[3][5].

За радянських часів колона як частина комплексу Вірменського собору отримала статус пам'ятки архітектури національного значення[4]. У 2016 році проведено реконструкцію колони[6].

Опис

[ред. | ред. код]

На місці, де стоїть колона, у XVI столітті був колодязь.

Пам'ятник має вигляд барокової колони, встановленої на високому постаменті, який в свою чергу стоїть на триступінчастому п'єдесталі. Капітель колони, виконана в коринфському ордері, виконує функцію імпосту для постаменту фігури Святого Христофора[7][4]. Святий зображений у канонічному стилі: на його лівому плечі сидить малий Христос, якого за легендою Христофор переніс через річку і був ним охрещений[8]. Христос правою рукою благословляє, а лівою притримує сферу, увінчану хрестом — символ християнського світу[7]. Скульптурна пластика обох фігур характеризується майстерним виконанням та композиційною продуманістю[3].

На постаменті колони первісно було дві таблички із написами латиною. Перша, розташована у напрямку церкви, містить наступний текст (у перекладі українською)[5][9][10]:

Богові Найкращому Найвищому (D. O. M.) Костел цей більший на славу цього ж Бога й на честь Богородиці відреставрував, резиденцію для вигоди духовенства відновив, колону своєму Патронові звів від фундаменту шляхетний і вельможний Христофор Августинович, директор і суддя вірменської нації у Львові в році Християнської ери 1726

Оригінальний текст (лат.)
D. O. M. Ecclesiam hanc majorem ejusdem gloriae Dei sanctissimaeque Deiparae honori restauravit, resedentiam commoditati cleri innovavit, columnam tutelari suo funditus erexit nobilis et magnificus Christophorus Augustynowicz, director et judex nat. arm. Leopoli anno aerae Christianae MDCCXXVI


Під табличкою вирізьблений герб Августиновичів — Одровонж[8]. Табличку, яка була розміщена на боці постаменту, оберненому в сторону вулиці Вірменської, втрачено, лише відомо, що на ній увічнювалося відновлення собору після чергової пожежі у 1877 році фундатором Болеславом Августиновичем де Одровонж[5][9][10]:

Болеслав де Одровонж Августинович на знак вдячної пам'яті свого діда ім'ям власним та С. М. Леона Августиновича цю фігуру відновив Р. Б. 1877.

Оригінальний текст (лат.)
Boleslaus Eques de Odrowąź Augustynowicz in gratam memoriam avi sui nomine suo et S. M. Leonis Augustynowicz figuram hanc renovavit A. D. 1877


Галерея

[ред. | ред. код]
  • Постамент колони
    Постамент колони
  • Вигляд від дзвіниці та вул. Вірменської на подвір'я з колоною св. Христофора на фоні вірменського банку
    Вигляд від дзвіниці та вул. Вірменської на подвір'я з колоною св. Христофора на фоні вірменського банку

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/monument-khrystophor/
  2. ↑ Енциклопедія Львова, т. 3, 2010, с. 344.
  3. ↑ а б в Архітектура Львова, 2008, с. 144.
  4. ↑ а б в ПГиА, 1985, с. 10.
  5. ↑ а б в Мельник І., 2011, с. 231.
  6. ↑ Інтерактивний Львів: Вул. Вірменська – колона св. Христофора. www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020 року.
  7. ↑ а б В. Жишкович. Пам'ятна колона Св.Христофора. 1726 р. // Звід пам'яток історії та культури України. Львів. — Т. №1.
  8. ↑ а б Енциклопедія Львова, т. 3, 2010, с. 345.
  9. ↑ а б Колона тому, що несе Христа. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 2 березня 2015 року. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020 року.
  10. ↑ а б Урбаністичні образи: Вірменська церква та фігура Св. Христофора. www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020 року.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Архітектура Львова: Час і стилі XIII—XXI ст / Ю. О. Бірюльов. — Л. : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Козицький А. Колона святого Христофора // Енциклопедія Львова / За ред. А. Козицького. — Л. : Літопис, 2010. — Т. 3. — 736 с. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  • Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-032-2.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колона_святого_Христофора_(Львів)&oldid=37657996