Мадс Міккельсен
Мадс Міккельсен Mads Mikkelsen | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
дан. Mads Dittmann Mikkelsen | ||||||
Ім'я при народженні | дан. Mads Dittmann Mikkelsen | |||||
Народився | 22 листопада 1965 (58 років) Копенгаген, Данія | |||||
Громадянство | Королівство Данія | |||||
Релігія | атеїзм | |||||
Діяльність | Актор | |||||
Роки діяльності | 1996 — дотепер | |||||
Дружина | Анне Якобсен | |||||
Діти | Віола Якобсен Карл Якобсен | |||||
Брати / сестри | Ларс Міккельсен[1] | |||||
IMDb | nm0586568 | |||||
Нагороди та премії | ||||||
| ||||||
| ||||||
Мадс Міккельсен Mads Mikkelsen у Вікісховищі | ||||||
Ма́дс Ді́ттман Мі́ккельсен (дан. Mads Dittman Mikkelsen ⓘ; нар. 22 листопада 1965, Копенгаген, Данія) — данський актор театру, кіно й телебачення. Починав як гімнаст й танцюрист, широку акторську відомість в Данії отримав через такі ролі, як Тонні у перших двох фільмах трилогії фільмів «Дилер» (1996, 2004), сержант-детектив Аллан Фішер у телесеріалі «Спецпідрозділ» (2000—2004), Нільс у «Відкритих серцях» (2002), Свен у «Зелених різниках» (2003), Іван в «Адамових яблуках» (2005) та Джейкоб Петерсен у фільмі «Після весілля» (2006).
Всесвітнє визнання до нього прийшло через роль головного антагоніста Ле Шиффра у двадцять першому фільмі бондіани «Казино «Рояль» (2006)[2]. Серед інших визначних ролей — Ігор Стравінський у фільмі «Коко Шанель та Ігор Стравінський» (2008) та Йоганн Фрідріх Струензе у «Королівському романі» (2012). Роль Лукаса у данській стрічці «Полювання» (2012) режисера Томаса Вінтерберга принесла йому нагороду за найкращу чоловічу роль на Каннському кінофестивалі. Відомими стали ролі Ганнібала Лектера у серіалі «Ганнібал» (2013—2015), Кецилія у марвелівському «Докторі Стренджі» (2016), Гален Ерсо у лукасівському «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія» (2016), Кліфф Анґер у відеогрі Хідео Коджіми «Death Stranding» (2019). Отримав номінація на премію BAFTA за роль Мартіна у фільмі «Ще по одній» (2020) та Ґеллерта Ґріндельвальда у «Фантастичних звірях: Таємниці Дамблдора» (2022)[3].
Провідний кінокритик «The New York Times» Ентоні Скотт[en] відзначає, що на голлівудській сцені Міккельсен «став солідним характерним актором з інтригуючою мармизою», проте відмітив, що на внутрішньому фронті «він щось інше: зірка, аксіома, обличчя відродження данського кіна»[4].
Народився 22 листопада 1965 року у Копенгагені. Закінчив акторську школу Орхуського театру (дан. Århus Teater) у 1996 році і спершу працював у данській кіноіндустрії.
Після незначних ролей у фільмах «Кафе «Гектор» (дан. Café Hector) і «Квітковий в'язень» («Бломстерфанген», дан. Blomsterfangen) 1996 року, він грає першу значну роль — Тоні в кримінальній драмі «Дилер», що стала першою стрічкою трилогії данського режисера Ніколаса Віндінґа Рефна. Після цього актора знову чекала черга малопомітних ролей. Перше визнання публіки він отримав у 2000 році за ролі Арне у фільмі «Мерехтливі вогні» (дан. Blinkende Lygter, англ. Flickering Lights) і Аллана Фішера в данській поліцейській серії «Спецподрозділ» (дан. Rejseholdet) (2000—2004).
Значною мірою популярність актора зросла після того, як місцеві журнали відзначили його титулом «найсексуальнішого чоловіка Данії»[5][6]. Позитивні відгуки вдома й за межами Данії Мадс Міккельсен здобув у 2002 році після роботи у вітчизняному фільмі «Відкриті серця» (дан. Elsker dig for evigt). Але вже в 2003 році, відірвавшись від данського кіно, Мадс з'являється в іспано-данській комедії «Торремолінос 73» (англ. Torremolinos 73). У наступному році грає Трістана в історичному фільмі «Король Артур» в ансамблі з такими відомими акторами, як Клайв Овен і Кіра Найтлі. Після невеликої американської перерви Міккельсен знову з'являється в ролі Тоні у фільмі «Дилер 2».
Справжнім проривом у кар'єрі стала головна роль у дансько-шведському фільмі «Після весілля» (дан. Efter brylluppet, швед. Efter bröllopet, 2006), за яку актор був відзначений декількома преміями та номінаціями за найкраще виконання головної чоловічої ролі різних кінофестивалів. У тому ж році Мадс разом із Деніелом Крейгом бере участь у роботі над фільмом «Казино «Рояль» із серії «бондіани», де згодом грає лиходія Ле Шиффра.
У 2010 році знявся в рімейку «Битви титанів» у ролі Драко, лідера царських охоронців разом із Семом Вортінґтоном. Роль м'якого вихователя дитячого садка Лукаса в психологічній драмі Томаса Вінтерберга «Полювання» принесла Міккельсену Приз за найкращу чоловічу роль 65-го Каннського кінофестивалю.
2 грудня 2016 року на церемонії нагородження The Game Awards 2016 показали другий тизер гри Death Stranding, де фігурують персонажі, змодельовані за образом Гільєрмо дель Торо і Мадса Міккельсена. Персонаж Міккельсена, як припускалося, є антагоністом, наділеним надприродними здібностями.
Того ж року відбулися прем'єри двох великих проєктів: «Доктор Стрендж» і «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія». У супергеройському фільмі Marvel Міккельсен зіграв головного лиходія, що вступив у боротьбу з персонажем Бенедикта Камбербетча, а у спінофі кіносаги «Зоряні війни» — батька головної героїні у виконанні Фелісіті Джонс.
2019 року виконав одну з головних ролей у бойовику «Полярний», екранізації однойменного коміксу шведського режисера Юнаса Окерлунда.
У листопаді 2020 року стало відомо, що Міккельсен веде перші переговори з Warner Bros. щодо ролі Ґелерта Ґріндельвальда у фільмі «Фантастичні Звірі: Таємниці Дамблдора», в якому він мав замінити Джонні Деппа. 25 листопада Warner Bros. підтвердила, що Міккельсен був обраний на роль Ґріндельвальда у фільмі.
У 2021 Мадс зіграв вчителя з історії Мартіна у фільмі «Ще по одній». Стрічка отримала «Оскар» в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою». Фільм став символом пам'яті Іди Вінтерберг — 17-річної доньки режисера, яка загинула в автокатастрофі через чотири дні після початку зйомок. Дівчина мала б зіграти доньку головного героя. З Томасом Вінтербергом Міккельсен вже працював у іншому данському фільмі «Полювання».
У 2023 році зіграв роль нациста Юргена Фоллера в останному фільмі франшизи «Індіана Джонс». В тому ж році на Венеціанському кінофестивалі відбулась прем'єра фільму «Бастарден» (дан. Bastarden). Міккельсен зіграв Людвіка фон Калена в історичному фільмі, сюжет якого заснований на книзі «Капітан і Енн Барбара» Іди Ессен. Із режисером Арселем Міккельсен вже працював у «Королівському романі». Фільм потрапив до короткого списку на »Оскар», але відзначений не був.
У тому ж році почав працю над фільмом «Пильний кролик» (англ. Dust Bunny) режисера якого Браяна Фуллера. Міккельсен вже працював з Фуллером на зйомках «Ганнібала», де той був продюсером. Зйомки «Пльного кролика» розпочались у червні 2023 року, наскільки відомо з соціальних мереж самого Браяна Фуллера, і вже відзняті всі сцени з Міккельсеном.
В кінці літа 2024 року розпочались зйомки данського фільму з робочою назвою «Назад до реальності» (дан. Tilbage til virkeligheden)[7], що пізніше була змінена на «Останній вікінг» (дан. Den sidste viking), режисером якого став Андерс Томас Єнсен. Міккельсен зіграв роль брата головного героя[8].
У 2000 році Мадс Міккельсен одружився з хореографкою Анне Якобсен, з якою зустрічався з 1987 року і має спільну доньку Віолу (народилася 5 грудня 1992[9]) та сина, військовослужбовця Карла (народився 29 липня 1997[10]).
Під час зйомок «Ганнібала»[11] у 2012 році Міккельсен тимчасово мешкав у Торонто, але постійним місцем проживання є Копенгаген. Міккельсен з дружиною мають будинок на Майорці, який вони вважають своїм другим домом.
У листопаді 2023 на врученні акторові нагороди «Бамбі»[12] стало відомо, що Міккельсен є дідусем Марії — онуки з боку доньки Віоли. На тому ж врученні в коментарі німецькому ЗМІ заявив, що має німецьке коріння[13].
Актор є нерелігійним[14], має брата Ларса Міккельсена — також актора.
Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
---|---|---|---|---|
1996 | Кафе «Гектор» | Café Hector | Андерс | короткометражний |
1996 | Квітковий в'язень | Blomsterfangen | Макс | короткометражний |
1996 | Дилер | Pusher | Тонні | |
1998 | Заблукавший | Vildspor | Джиммі | |
1998 | Ангел Ночі | Nattens Engel | Ронні | |
1999 | Том Мерріт | Tom Merritt | Елмер Карр | короткометражний |
1999 | Той, що стікає кров'ю | Bleeder | Ленні | |
2000 | Мерехтливі вогні | Blinkende lygter | Арне | |
2001 | Світ Мони | Monas verden | Каспер | |
2001 | Все шкереберть | En Kort en lang | Якоб | |
2002 | Я — Діна | I Am Dina | Нільс | |
2002 | Відкриті серця | Elsker dig for evigt | Нільс | |
2002 | Уілбур хоче вбити себе | Wilbur Wants to Kill Himself | Доктор Горст | |
2003 | Ню | Nu | Молодий Якоб | короткометражний |
2003 | Зелені різники | De grønne slagtere | Свенд | |
2003 | Торремолінос 73 | Torremolinos 73 | Магнус | |
2004 | Король Артур | King Arthur | Трістан | |
2005 | Дилер 2 | Pusher 2 | Тонні | |
2005 | Адамові яблука | Adams æbler | Іван | |
2006 | Після весілля | Efter brylluppet | Якоб | |
2006 | Прага | Prag | Крістофер | |
2006 | Вихід | Exit | Томас Скепхульт | |
2006 | Казино «Рояль» | Casino Royale | Льо Шиффр | |
2008 | Полум'я і Цитрон | Flammen & Citronen | Цитрон | |
2009 | Коко Шанель та Ігор Стравінський | Coco Chanel & Igor Stravinsky | Ігор Стравинський | |
2009 | Вальгала: Сага про вікінга | Valhalla Rising | Одноокий | |
2009 | Двері | Die Tür | Девід Андернах | |
2010 | Битва титанів | Clash of the Titans | Драко | |
2011 | Мушкетери | The Three Musketeers | Граф Рошфор | |
2012 | Королівський роман | En kongelig affære | Йоганн Фрідріх Струензе | |
2012 | Полювання | Jagten | Лукас | |
2012 | Рухайся | Move On | Марк | |
2013 | Небезпечна ілюзія (Закохатися до смерті) | The Necessary Death of Charlie Countryman | Найджел | |
2013 | Міхаель Кольхаас | Michael Kohlhaas | Міхаель Кольхаас | |
2014 | Порятунок | The Salvation | Йон Йенсен | |
2015 | Чоловіки та кури | Mænd & høns | Еліас | |
2016 | Доктор Стрендж | Doctor Strange | Кецилій | |
2016 | Фантом | Le Fantôme | Льо Фантом | короткометражний |
2016 | Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія | Rogue One: A Star Wars Story | Гален Ерсо | |
2018 | Арктика | Arctic | Овергард | |
2018 | Ван Гог. На порозі вічності | At Eternity's Gate | Священник | |
2019 | Полярний | Polar | Дункан Візла | |
2020 | Ще по одній | Druk | Мартін | |
2020 | Лицарі справедливості | Retfærdighedens ryttere | Маркус | |
2021 | Повернення козла 2: Новий світовий лад | Return of the Goat II: New World Order | Представник влади | короткометражний |
2021 | Хода хаосу | Chaos Walking | Міський голова Девід Прентіс | |
2022 | Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора | Fantastic Beasts: The Secrets of Dumbledore | Ґелерт Ґріндельвальд | |
2023 | Індіана Джонс 5 | Indiana Jones 5 | Юрген Воллер | |
2023 | Земля Короля | Bastarden | Людвіг фон Кален | |
2024 | Муфаса: Король Лев | Mufasa: The Lion King | Кірос | озвучування |
Пильний Кролик | Dust Bunny | |||
Останній вікінг | Den sidste viking | Анкер |
Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
---|---|---|---|---|
2000—2004 | Спецпідрозділ | Rejseholdet | Аллан Фішер | 32 епізоди |
2005 | Джулі | Julie | Геральд, батько Юлі | 6 епізодів |
2013—2015 | Ганнібал | Hannibal | Ганнібал Лектер | 39 епізодів |
Рік | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
---|---|---|---|
2008 | 007: Quantum of Solace | Льо Шиффр | озвучування |
2019 | Death Stranding | Кліфф | озвучування і захоплення руху |
- ↑ DanskeFilm.dk — 1999.
- ↑ Awards 2012. Cannes. Процитовано 27 травня 2012.
- ↑ Bafta Film Awards 2021: The nominations in full. BBC News. 9 березня 2021.
- ↑ Scott, A. O. (16 серпня 2012). Great Dane. The New York Times. Процитовано 4 травня 2015.
- ↑ Сторінка актора на офіційному сайті Данського королівства (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
- ↑ Мадс Міккельсен, найсексуальніший чоловік Данії… (стаття у «Вашингтон пост», англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
- ↑ Søren Malling afslører: "Jeg skal spille over for Mads Mikkelsen og Nikolaj Lie Kaas i den nye Anders Thomas Jensen-film". Vi Elsker Serier (дан.). 27 червня 2024. Процитовано 28 червня 2024.
- ↑ Anders Thomas Jensens ‘Den sidste viking’ samler Danmarks største skuespillere | arkaden.dk (da-DK) . 27 серпня 2024. Процитовано 5 жовтня 2024.
- ↑ Mwangi, Teresia (29 червня 2021). Viola Jacobsen Mikkelsen: 5 facts about Mad Mikkelsen's daughter. Tuko.co.ke - Kenya news. (англ.). Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Carl Jacobsen Mikkelsen Biography , Age, Nationality, Instagram - ZGR.net. turtlebot.css.edu. Процитовано 25 листопада 2023.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ https://torontosun.com/2013/01/18/mads-mikkelsen-tackles-hannible-royal-affair-doctor-roles.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Actor Mads Mikkelsen dedicates Bambi to his granddaughter. aussiedlerbote.de (англ.). 17 листопада 2023. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Mads Mikkelsen speaks with the media after posing with the award... Getty Images (амер.). 18 листопада 2023. Процитовано 14 травня 2024.
- ↑ transpress nz: Danish actor Mads Mikkelsen on religion. transpress nz. 26 серпня 2015. Процитовано 14 травня 2024.
- Кавалери ордена Данеброг
- Кавалери ордена Мистецтв та літератури
- Лауреати призу за найкращу чоловічу роль Каннського кінофестивалю
- Лауреати премії «Срібна мушля» найкращому актору
- Лауреати премії Європейської кіноакадемії
- Уродженці Копенгагена
- Данські кіноактори
- Данські телеактори
- Лауреати премії «Боділ»
- Переможці The Game Awards