Пам'ятники Рівного
У сучасному Рівному чимало пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків.
Особливістю пам'ятників міста є те, що більшість з них встановлені вже за доби незалежності України (від 1991 року). У місті, як у жодному іншому облцентрі, в т.ч. і в Західній Україні, вшановані у вигляді погрудь і пам'ятників герої УПА та діячі визвольних змагань українців початку ХХ століття. Місто по праву пишається першим у державі пам'ятником Симонові Петлюрі, монументом Климу Савуру (Дмитру Клячківському), високохудожніми пам'ятниками Тарасові Шевченку (1999) і Уласові Самчуку, відновленою Колоною Божої Матері (вперше встановлено 1750 року), оригінальним пам'ятником-ротондою княгині Рівненській.
Назва | Рік встановлення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
колона Діви Марії, | 2003 | на вулиці 16 Липня | Колона Божої Матері споруджена в місті місцевим населенням ще 1750 року у час лютування чуми, потому реставрована 1856 року (під час епідемії холери). Колону було зруйновано комуністичною владою на Великдень з 21 на 22 квітня 1952 року. Пам'ятний відновлений за сприяння міського голови В.А. Чайки і посвячена 25 серпня 2003 року з нагоди відзначення 720-річчя першої письмової згадки про Рівне. Автори — скульптор Володимир Стасюк та архітектор Леонід Закревський[1]. | |
Воїнів радянської армії, братська могила | 1948 | біля центрального входу до Парку Шевченка | Братська могила радянських воїнів та партизанів, загиблих у Другу Світову війну впорядкована в 1948 році[1], скульптор І. Я. Матвієнко. | |
Жертвам Чорнобильської катастрофи, пам'ятний знак | 2001 | на розі вулиць Івана Мазепи та Симона Петлюри | Пам'ятний знак Жертвам Чорнобильської катастрофи було споруджено 2001 року. Автор — архітектор Л. Закревський[1]. | |
Загиблим у локальних війнах (афганцям), пам'ятний знак-меморіал | 1999 | біля Молодіжного парку | Пам'ятний знак загиблим у локальних війнах (воїнам-афганцям) з'явився в місті 1999 року. Автори — скульптори Микола Сівак у співавторстві з Володимиром Пєтуховим і архітектори Віктор Бичківський та Олександр Ткачук[1]. | |
княгині Марії Рівненській (Несвіцькій) | 2007 | на вулиці Соборній | Марія отримала для міста Магдебурзьке право, чим дуже сприяла його розвитку.
| |
Петлюрі Симону | 2001 | на вулиці Симона Петлюри | Пам'ятник-погруддя державному і політичному діячеві, публіцисту, літературному і театральному критику, організатору українських Збройних сил Симонові Петлюрі урочисто відкрили 2001 року. Автори пам'ятника — скульптори П.Подолець, В. Шолудько, іВ. Стасюк та архітектор Т. Мельничук[2]. Рівне стало першим містом в Україні, де встановлено пам'ятник Симонові Петлюрі. | |
Савуру Климу | 2002 | на вулиці Соборній, 16 | Пам'ятник полковнику УПА, Командиру УПА-Північ Климу Савуру (Дмитру Клячківському) було урочисто відкрито 2002 року. Автори пам'ятника — скульптор В. Шолудько та архітектори Т. Мельничук і В. Ковальчук[2]. | |
Самчуку Уласу | 2005 | біля Рівненського академічного українського музично-драматичного театру на Театральному майдані | Пам'ятник українському письменнику Уласу Самчукові було відкрито на честь 100-ліття від його народження 2005 року. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Шолудько і архітектор Віктор Ковальчук[1]. | |
Чехословацьким воякам, загиблим у Рівному під час Другої Світової війни, меморіал | 2007 | на розі вулиць Соборної та Дубенської | Пам'ятний знак-меморіал Чехословацьким воякам, загиблим у Рівному під час Другої Світової війни, відкрито 2007 року[1]. | |
Шевченка Тараса, бюст | 1939 | у Парку Шевченка | Погруддя великого українського поета і мислителя Тараса Шевченка було відкрито у 1939 році. Реконструйовано його згідно з рішенням міської Ради № 57 від 4 липня 1963 року у зв'язку із 150-річчям від дня народження поета. Автори реконструкції — скульптор Г. Шульман та архітектор В. Герасименко[1]. | |
Шевченку Тарасові | 1999 | перед кінопалацом «Україна» на Майдані Незалежності | Файл:P1570563 Пам'ятник поету Т. Г. Шевченку.jpg | Пам'ятник Тарасові Шевченку було урочисто відкрито 1999 року. Автори пам'ятника — скульптори Петро Подолець, Володимир Стасюк під керівництвом львівського професора Е. Миська[1]. |
меморіал жертвам нацизму | 1968 | вулиці Біла та Петра Дорошенка | скульптори О. І. Пироженко, Б. В. Ричков, архітектор В. М. Герасименко |
назва | рік встановлення | рік знесення | Розташування | світлина | опис |
пам'ятник героям Сталінграду | 2015[3] | Привокзальна площа | |||
комдиву М. Богомолову | 1940 | 2022 | сквер між вулицями Петра Могили, Яворницького та Коперника | скульптор Л. Барвицький | |
погруддя Олеко Дундича | 1957 | 2022 | парк Шевченка | скульптор Л. Безюк, архітектор В. Герасименко | |
монумент до 30-ї рiчницi вигнання з міста нацистів | 1974 | 2022 | ріг вулиць Соборної та Пересопницької | самохідна артилерійська установка СУ-100 на постаменті |
- ↑ а б в г д е ж и Пам'ятки історії та культури (Рівного) [Архівовано 2 березня 2010 у Wayback Machine.] на www.rivne.org — неофіційний сайт міста Рівного // за матеріалами збірника «Рівне-720: від давнин до сучасності»
- ↑ а б Пам'ятники жертвам сталінського терору на Волині [Архівовано 10 квітня 2008 у Wayback Machine.] на Львівське товариство «Пошук» [Архівовано 2010-01-04 у Wayback Machine.]
- ↑ У Рівному демонтували монумент, присвячений героям Сталінграду | ВСЕ - сайт чесних новин
- Пам'ятки історії та культури (Рівного) на www.rivne.org — неофіційний сайт міста Рівного // за матеріалами збірника «Рівне-720: від давнини до сучасності»
- Пам'ятники жертвам сталінського терору на Волині на Львівське товариство «Пошук»
- На захід від Києва, липень 2003 року на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка (укр.) (рос.) (англ.)