Пасіка
Па́сіка (прасл. *pasěka, очевидно, від *posěkti — «посікти», «порубати»)[1] — господарство (ферма) для розведення бджіл. Пасікою називають кілька розміщених поруч вуликів та територію на якій вони розташовані, також пасіка може мати службові приміщення.
У давнину люди збирали мед диких бджіл, що оселялися в дуплах дерев. Робота бджоляра-бортника тоді зводилася до пошуку в лісі бджіл та збирання меду. Спершу забирали увесь мед знищуючи сім'ю, а потім почали забирати лише частину зберігаючи бджолиний рій. Одним з недоліків такого ощадливого ставлення було те, що хтось інший міг прийти й вибрати чи знищити рій. Спершу обмежувалися вирізанням знаків на які свідчили про те, що цей рій вже «зайнятий» і належить іншому. Пізніше, для надійності та зручності збирання меду почали вирубувати борті та зносити їх в одне місце. Саме так виникли перші пасіки. Ще бджіл утримували у спеціальних нерозбірних вуликах — сапетках. На початку XIX ст. з'явився рамковий вулик П. І. Прокоповича.
На сучасних пасіках, окрім вуликів з бджолиними сім'ями, присутні також допоміжні приміщення й обладнання:
- Омшаник — приміщення для зимівлі бджіл у районах з холодним кліматом;
- Воскобійня — приміщення для топлення воску;
- Годівниця-напувалка для бджіл;
- Приміщення для зберігання тари;
- Набір бджолярського приладдя (димарі, медогонки, воскотопки).
В 2023 році в Україні запустили унікальну експериментальну IT-пасіку. На вуликах з поліпропілену встановили сонячні панелі і сенсори, якими можливо керувати зі смартфону. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти на телефон бджоляра. Він може дистанційно перевірити температуру, вологість у вулику, вагу та кількість назбираного меду. Також такі вулики мають GPS-навігатор[2].
Перші 10 експериментальних вуликів встановлено на базі «Балтаси» у Васильківському районі Київської області. Над проєктом AmoHive працювали фахівці з України та Польщі, патент — належить українцям. Технологічні вулики заселили бджолами трьох порід – українська степова, карпатка, карніка. Їх порівнюватимуть за медоносністю, динамікою весняного розвитку, ефективністю запилення, стійкістю під час зимування. Пасічники спостерігають, як поводяться бджоли і вчаться користуватися інноваційними вуликами. Показники, що можна регулювати дистанційно, впливають на захворюваність бджіл, а отже і на урожай. ІТ-пасіка має також освітню та наукову функцію. Викладачі та аспіранти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля готові долучитися до досліджень та запропонували ідеї для покращення IT-пасіки[3].
Також, згідно повідомлення порталу Seeds, автоматизовані IТ-вулики українсько-польських розробників AmoHive отримали визнання на European Bee Award. Їх встановлюють бджолярі у всьому світі. Але постійна пасіка, де проводитимуться навчання для дітей та школярів за новим напрямком «Інформатика та бджільництво», вперше з’явилася в Україні.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ В Україні відкрили першу IT-пасіку, керовану зі смартфона. 02.06.2023, 17:50
- ↑ Під Києвом з’явиться перша у світі ІТ-пасіка українсько-польських розробників AmoHive. // Від SEEDS, Січ 23, 2023
- Пасіка // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Пасіка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1307. — 1000 екз.
- Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича — Вулики
- Довідника пасічника. Про бджіл і все з ними пов'язане[недоступне посилання з червня 2019]
 |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |