Фітопатологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботаніка
Ця стаття є частиною тематичної серії статей із ботаніки
Шаблон ШаблониКатегорія Категорія Портал
Сільське господарство
Категорія Категорія Портал

Фітопатоло́гія — галузь біологічної науки, що вивчає етіологію і патогенез хвороб рослин, видовий склад, екологію та біологію патогенів, імунітет рослин до хвороб, теоретичні питання обмеження їх розвитку; наука, що вивчає хворобливі процеси в рослинах, причини, що їх викликають та розробку методів боротьби з ними.

Напрямки досліджень[ред. | ред. код]

Напрямки досліджень:

  • Етіологія й особливості патологічного процесу, ідентифікація збудників захворювань (грибів, бактерій, вірусів, мікоплазм, актиноміцетів, нематод, квіткових паразитів тощо), їх біологія, екологія.
  • Вивчення взаємовідносин між рослинами і патогенами. Патологічні зміни в рослинах, що спричиняються збудниками хвороб. Реакція рослинного організму на проникнення та розвиток патогенів.
  • Теорія виникнення епіфітотій. Закономірності розвитку хвороб. Моделювання систем управління динамікою популяцій збудників хвороб в агроценозах.
  • Імунітет і стійкість рослин до хвороб, а також до хімічних та біологічних засобів захисту рослин. Створення імунних і стійких до хвороб форм, сортів, гібридів рослин.
  • Фізіолого-біохімічні, імунологічні, токсикологічні властивості нових перспективних (біологічних, хімічних та інших) засобів захисту рослин від хвороб.
  • Прогноз і сигналізація про появу та поширення хвороб рослин.
  • Біологічне обґрунтування нових технологій захисту рослин від хвороб.

Значення фітопатології[ред. | ред. код]

Наука всебічно вивчає як хвору рослину так і патологічний процес з ознаками хвороби за якими хвора рослина відрізняється від здорової; відшукує причину появи захворювання; вивчає закономірності появи та розповсюдження хвороб; знаходить шляхи швидкого та економічно вигідного подолання виникнення захворювань та лікування пошкоджених рослин.

В кінцевому етапі перед фітопатологією стоїть основне завдання — знищити хвороби та причини їх виникнення шляхом активної дії на рослину, збудника хвороботворних процесів та на умови де розвивається рослина.

Історично та організаційно для проведення науково-дослідної роботи та роботи по боротьбі з хворобами рослин, фітопатологія тісно пов'язана з цілим рядом наукових дисциплін та частково базується на них. В основному базується на ботаніці, рослинництві, мікробіології, мікології, бактеріології, вірусології, селекції та іншими науками.

Протягом тривалого часу об'єктами дослідження в фітопатології були збудники хвороб рослини — гриби, бактерії, віруси та деякі абіотичні фактори. Зараз об'єктами досліджень є хвора рослина, яка характеризується наявністю патологічного процесу, збудник захворювання, абіотичні фактори та здорова рослина.

Фітопатологія використовує різноманітні методи досліджень, які також широко використовуються в ботаніці та інших споріднених науках — методи мікроскопічного та макроскопічного аналізів, метод штучного зараження рослин. При вивченні вірусних захворювань користуються серологічними методами.

Важливим фактором, який сприяє підвищенню урожайності та економічній ефективності є боротьба з шкідниками та хворобами рослин. Крім дій по боротьбі з шкідниками рослин в польових умовах, фітопатологія має велике значення щодо боротьби з втратою урожаю при його зберіганні.

Таким чином, фітопатологія, як сільськогосподарська наука, бере участь у виконанні завдань щодо збільшення продукції сільського господарства, захисту сільськогосподарської продукції під час зимового зберігання, перевезення та збільшення якості останньої і всіх ланок землеробства.

Вагомий внесок у фітопатологію зробив І. Г. Бейлін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • ВАК України. Паспорт спеціальності.
  • Історія досліджень бактеріозів рослин в Україні (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.) : монографія / В. М. Гамалія; Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України. - К. : Фітосоціоцентр, 2009. - 327 c. - Бібліогр.: с. 251-310.
  • Лісова фітопатологія : підручник / А. В. Цилюрик, С. В. Шевченко ; за заг. ред. А. В. Цилюрика. − К. : КВІЦ, 2008. − 432 с. : іл. − Бібліогр. : с. 417−420 (107 назв). − Покажч. лат. назв : с. 421−427. − ISBN 978-966-2003-26-0.
  • Сільськогосподарська фітопатологія : Підруч. / В. Ф. Пересипкін. - К. : Аграр. освіта, 2000. - 416 c. - Бібліогр.: 16 назв.
  • Словник понять і термінів з фітопатології : Навч. посіб. для підготов. фахівців у вищ. аграр. закл. освіти / О. Є. Недвига. - Умань, 2001. - 302 c. - Бібліогр.: 48 назв.
  • Фітопатогенні бактерії. Бактеріальні хвороби рослин : монографія. Т. 1 / Р. І. Гвоздяк, Л. А. Пасічник, Л. М. Яковлева, С. М. Мороз, О. О. Литвинчук, Н. В. Житкевич; ред.: В. П. Патика; НАН України, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.З. Заболотного. - К., 2011. - 444 c. - Бібліогр.: 31 назв.
  • Фітопатологія : [навч. посіб. для підготов. фахівців напряму 1301 "Агрономія" у вищ. навч. закл. ІІ—IV рівнів акредитації] / Ф. М. Марютін, В. К. Пантєлєєв, М. О. Білик ; за ред. Ф. М. Марютіна. — Х. : Еспада, 2008. — 548 с. : іл., портр. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 547—548. — Алф. покажч. укр. назв хвороб рослин: с. 524—534. — Алф. покажч. лат. назв збудників хвороб рослин: с. 535—546. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-456-011-2

Посилання[ред. | ред. код]