Пермакультура

Пермакультура (від англ. permaculture — permanent agriculture — «Стале сільське господарство») — підхід до проектування сталих систем і система ведення сільського господарства, що працює в гармонії з природними процесами з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля.

Підхід сформувався у другій половині XX століття через недовіру і спротив сучасним методам землеробства (активне застосування мінеральних добрив і пестицидів, обов'язкове орання землі і т. д.) зі сторони багатьох агрономів і біологів, а також фермерів-практиків з усього світу. Найвідоміші з них — австрійський фермер Йозеф Гольцер, японський фермер і філософ Масанобу Фукуока і австралійський дизайнер, еколог і зоолог, пропагандист пермакультури Білл Моллісон. Моллісон написав декілька книг з цього предмету, зокрема «Пермакультура: порадник для дизайнера». Відтоді слово «пермакультура» розширило своє значення.

Основа пермакультури — грамотне функціональне проектування (дизайн) компонентів, з яких будується конкретна стала система (город, присадибна ділянка, парк, екопоселення тощо). Грамотність такого дизайну визначається достатнім знанням про властивості і особливості кожної складової (плодові дерева, господарські будівлі, живоплоти, стави) та вмінням встановити зв'язки між ними таким чином, щоб підвищити ефективність їх обслуговування і, відповідно, зменшити зусилля на їх підтримку.

Історія

Франклін Гірам Кінг вперше вжив термін «перманентна агрокультура» (permanent agriculture) у своїй книзі 1911 року «Фермери 40 століть». В контексті книги під цим терміном мається на увазі агрокультура з невичерпними ресурсами.

Елементи дизайну

Кожний елемент системи підлягає ретельному вивченню: для чого він потрібен, що він дає, які його властивості. Наприклад, курчата — їм потрібна вода, помірний мікроклімат і їжа, їх розводять на м'ясо, яйця, пір'я і послід, який служить добривом для твердого ґрунту.

Далі елементи дизайну з'єднують між собою так, щоб продукти існування одного елементу були корисні іншим елементам. Спільне функціонування призводить до мінімізації витрат і людської праці, необхідної для обслуговування сталої системи.

Пермакультура в Україні

Громадська спілка «Пермакультура в Україні» [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] веде активну роботу з впровадження новітніх технологій пермакультури в життя країни. Спілка організовує численні навчально-практичні заходи для охочих навчитися пермакультурному дизайну.

Принципи створення симбіотичної агрокультури

• Сумісність рослин.
• Вирощування рослин у змішаних і ущільнених посадках.
• Корнеобіг.
• Компостування в високих пагористих грядах.
• Мульчування.
• Запуск ґрунтового біоконсорціуму.
• Вирощування по дернині, цілині, без глибокої обробки ґрунту.
• Біологічний захист. Використання рослин з фунгіцидними і бактерицидними властивостями.
• Мікроклімат. Сонячні пастки (англ. suntraps)
• Підвищення інсоляції і температури за рахунок водяних лінз.
• Вітрозахисні насадження (англ. windbreaks), накопичувачі тепла.
• Створення природоподібних водойм.

Див. також

• Екосело

Посилання на інтернет ресурси

• Громадська спілка «Пермакультура в Україні» [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] — офіційна сторінка спілки

Публікації

• Bell, Graham. The Permaculture Way. 1st edition, Thorsons, (1992), ISBN 0-7225-2568-0, 2nd edition Permanent Publications (UK) (2004), ISBN 1-85623-028-7.
• Bell, Graham. The Permaculture Garden. Permanent Publications (UK) (2004), ISBN 1-85623-027-9.
• Burnett, Graham. Permaculture: A Beginner's Guide. Spiralseed [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.] (UK).