Яблучне (Полтавський район)
| село Яблучне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Тер. громада | Опішнянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA53080350310052108 |
| Основні дані | |
| Населення | 4 особи (2001 рік) |
| Площа | 0,075 км² |
| Густота населення | 53,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38164 |
| Телефонний код | +380 5353 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′46″ пн. ш. 34°39′14″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
105 м |
| Водойми | р. Ворскла |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Яблучне | |
 Яблучне | |
| Мапа | |
| |
Я́блучне — село в Україні, у Опішнянській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. З 2006 року населення відсутнє. Орган місцевого самоврядування — Опішнянська селищна рада.
Село Яблучне розташоване на правому березі річки Ворскла у місці впадання в неї стариці Солом'яник, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Хижняківка, нижче за течією — село Міські Млини.
По берегах річки Ворскли, поблизу сіл Глинського, Хижняківки та Яблучного, були знайдені рештки глиняного посуду.[1] На них добре видно сліди пальців давнього майстра, адже посуд з глини робили ще без гончарного круга.
За спогадами старожилів[2] першопоселенцями були родини козаків Корита, Долота, Чуприни та інших. На березі Ворскли люди мали по 50-100 десятин землі.
1859 року у козацькому хуторі налічувалось 10 дворів, мешкало 53 особи (25 чоловічої статі та 28 — жіночої).[3]
На 1910 рік у Яблучному налічувалось 31 господарство — 22 козацьких, 8 селянських, 1 привілейоване. У хуторі мешкало 138 жителів, з них 8 теслярів, 2 шевця, 2 візники, 10 поддеників. Землі було 186 десятин, 85 — під оранкою, 94 — під посівами. За переписом 1926 року в Яблучному нараховувалось 56 господарств та 267 осіб (120 чоловіків і 147 жінок).[4]
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 26 жителів села, що загинули від голоду.[5]
Наприкінці вересня 1941 року німці захопили село. Під час німецької окупації загинуло понад 50 односельчан. 25 лютого 1943 року 309-а стрілецька дивізія звільнила село. За допомогу військам Червоної Армії у переправі через Ворсклу комендант Опішні вчинив розправу над жителями села. Після катувань 5 квітня 1943 року було розстріляно 24 особи.[6]
Після війни Яблучне стало належати до «неперспективних» сіл. Звідси масово почало виїжджати населення. За переписом 2001 року тут проживала одна сім'я з чотирьох осіб, а навесні 2006 року останні жителі покинули село.[4]
- ↑ Зіньківщина: історичні нариси/ Н. М. Білан та ін. — П. : ІнтерГрафіка, 2006. — 640с.
- ↑ приватний архів М. К. Долота
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
- ↑ а б Яблучне // М. К. Долот, М. М. Гриценко — Зіньківщина: історичні нариси — Н. М. Баран та ін. — П. : ІнтерГрафіка, 2006 ст. 172—174
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
- ↑ Книга пам'яті України. Полтавська обл.: Кобеляцький р-н, Козельщинський р-н, Котелевський р-н / Головна ред. кол.: І. О. Герасимов (голова редколегії) та ін.; обласна ред. кол.: П. Г. Шемет (голова редколегії) та ін. — Полтава: Полтавський літератор, 1996 — с. 22 ISBN 5-7707-8324-4
|
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
