3 Юнона: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 39: Рядок 39:
| стандартна величина = 5,33
| стандартна величина = 5,33
}}
}}
'''3 Юно́на''' ({{Lang-la|3 Juno}}) — [[астероїд]] у [[Сонячна система|Сонячній системі]]. Відкритий [[1 вересня]] [[1804]] року [[Карл Гардінг|Карлом Людвигом Гардінгом]] і названий на честь [[Юнона (міфологія)|Юнони]] — дружини [[Юпітер (міфологія)|Юпітера]], верховного [[антична міфологія|римського божества]].
'''3 Юно́на''' ({{Lang-la|3 Juno}})&nbsp;— [[астероїд]] у [[Пояс астероїдів|головниму поясі]], один із [[Список виняткових астероїдів|двадцяти найбільших астероїдів]] і один із двох найбільших астероїдів [[Астероїд типу S|S-типу]]. Відкрита у 1804 році німецьким астрономом [[Карл Людвіг Гардінг|Карлом Гардінгом]]<ref>{{Citation|last=Cunningham, Clifford J|title=Bode's Law and the discovery of Juno : historical studies in asteroid research|date=2017|publisher=Springer|isbn=978-3-319-32875-1}}</ref>, Юнона стала третім відомим обʼєктом у поясі астероїдів після [[Церера (карликова планета)|Церери]] й [[2 Паллада|Паллади]]. Отримала назву на честь [[Юнона (міфологія)|Юнони]]&nbsp;— дружини [[Юпітер (міфологія)|Юпітера]], верховного [[антична міфологія|римського божества]].

Юнона належить до [[головний пояс астероїдів|головного поясу астероїдов]], очолюючи однойменну [[родина Юнони|родину Юнони]] ({{Lang-en|Juno family}}).
Юнона&nbsp;— один з досить великих астероїдів головного поясу&nbsp;— його розміри складають близько 246 [[км]] у [[Ефективний діаметр (астрономія)|діаметр]]і<ref>{{Cite web|title=Asteroid Juno {{!}} Space Reference|url=https://www.spacereference.org/asteroid/3-juno-a804-ra|website=www.spacereference.org|accessdate=2022-08-28}}</ref>. Юнона є одним з найбільших членів головного поясу астероїдів в Сонячній системі, але це все ще тільки кілька відсотків маси найбільшого жителя цього регіону: карликової планети [[Церера (карликова планета)|Церери]]. Оберт навколо власної осі астероїд здійснює за 0,3004 [[доба|доби]]. Має [[альбедо]] 0,238, що дає на відстані 1 [[а. о.]] світимість 5,33 зоряної величини, і належить до спектрального класу S.


== Символ ==
== Символ ==
Рядок 49: Рядок 46:
== Фізичні властивості ==
== Фізичні властивості ==
Юнона є одним із найбільших астероїдів, приблизно десятим за розміром, і містить близько 1% маси всього [[Пояс астероїдів|поясу астероїдів]]<ref name="Pitjeva04b">Pitjeva, E. V.; [http://journals.cambridge.org/production/action/cjoGetFulltext?fulltextid=303499 ''Precise determination of the motion of planets and some astronomical constants from modern observations''], in Kurtz, D. W. (Ed.), ''Proceedings of IAU Colloquium No. 196: Transits of Venus: New Views of the Solar System and Galaxy'', 2004</ref>. Це другий за масою астероїд S-типу після [[15 Евномія|15 Евномії]]. Однак маса Юнони становить лише 3% від маси [[Церера (карликова планета)|Церери]].
Юнона є одним із найбільших астероїдів, приблизно десятим за розміром, і містить близько 1% маси всього [[Пояс астероїдів|поясу астероїдів]]<ref name="Pitjeva04b">Pitjeva, E. V.; [http://journals.cambridge.org/production/action/cjoGetFulltext?fulltextid=303499 ''Precise determination of the motion of planets and some astronomical constants from modern observations''], in Kurtz, D. W. (Ed.), ''Proceedings of IAU Colloquium No. 196: Transits of Venus: New Views of the Solar System and Galaxy'', 2004</ref>. Це другий за масою астероїд S-типу після [[15 Евномія|15 Евномії]]. Однак маса Юнони становить лише 3% від маси [[Церера (карликова планета)|Церери]].

Юнона належить до [[головний пояс астероїдів|головного поясу астероїдов]], очолюючи однойменну [[родина Юнони|родину Юнони]] ({{Lang-en|Juno family}}).
Юнона&nbsp;— один з досить великих астероїдів головного поясу&nbsp;— його розміри складають близько 246 [[км]] у [[Ефективний діаметр (астрономія)|діаметр]]і<ref>{{Cite web|title=Asteroid Juno {{!}} Space Reference|url=https://www.spacereference.org/asteroid/3-juno-a804-ra|website=www.spacereference.org|accessdate=2022-08-28}}</ref>. Юнона є одним з найбільших членів головного поясу астероїдів в Сонячній системі, але це все ще тільки кілька відсотків маси найбільшого жителя цього регіону: карликової планети [[Церера (карликова планета)|Церери]]. Оберт навколо власної осі астероїд здійснює за 0,3004 [[доба|доби]]. Має [[альбедо]] 0,238, що дає на відстані 1 [[а. о.]] світимість 5,33 зоряної величини, і належить до спектрального класу S.


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 15:13, 6 березня 2023

3 Юнона ⚵
Зображення Юнони у чотирьох довжинах світлах. Великий кратер видно у 934 нм
Відкриття
Відкривач Карл Гардінг
Місце відкриття Лілієнталь
Дата відкриття 1 вересня 1804
Позначення
Названа на честь Юнона
Тимчасові позначення відсутні
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,669858508483 а. о.
Перигелій 1,988454518929 а. о.
Афелій 3,351262498036 а. о.
Ексцентриситет 0,255221011671
Орбітальний період 1593,421952407 д
Середня орбітальна швидкість 0,225928856732 °/д
Середня аномалія 347,9222474357°
Нахил орбіти 12,98137744068°
Довгота висхідного вузла 169,8776356197°
Аргумент перицентру 248,3798174614°
Фізичні характеристики
Розміри 246 км
Маса 2,67 × 10^19 кг[2]
Середня густина 2,98 ± 0,55 г/см³[2]
Прискорення вільного падіння на поверхні 0,12 м/с²
Друга космічна швидкість 0,18 км/с
Період обертання 7,210 год
Альбедо 0,2383
Температура ~163 K
макс: 301 K (+28 °C)[3]
Спектральний тип S (Толен)
Sk (SMASS)
Видима зоряна величина 7,4[4][5] до 11,55
Стандартна зоряна величина 5,33
Кутовий розмір 0,30" до 0,07"
CMNS: 3 Юнона у Вікісховищі

3 Юно́на (лат. 3 Juno) — астероїд у головниму поясі, один із двадцяти найбільших астероїдів і один із двох найбільших астероїдів S-типу. Відкрита у 1804 році німецьким астрономом Карлом Гардінгом[6], Юнона стала третім відомим обʼєктом у поясі астероїдів після Церери й Паллади. Отримала назву на честь Юнони — дружини Юпітера, верховного римського божества.

Символ

Старим астрономічним символом Юнони, який досі використовується в астрології, є скіпетр, увінчаний зіркою, ⚵ . Було багато графічних варіантів із більш досконалим скіпетром, як напрorbed symbol of Juno, іноді нахилені під кутом, щоб забезпечити більше місця для декору. Загальний астероїдний символ диска з номером його відкриття ⟨③⟩ був введений у 1852 році та швидко став нормою[7][8]. Символ скіпетра був відроджений для астрологічного використання в 1973 році[9].

Фізичні властивості

Юнона є одним із найбільших астероїдів, приблизно десятим за розміром, і містить близько 1% маси всього поясу астероїдів[10]. Це другий за масою астероїд S-типу після 15 Евномії. Однак маса Юнони становить лише 3% від маси Церери.

Юнона належить до головного поясу астероїдов, очолюючи однойменну родину Юнони (англ. Juno family). Юнона — один з досить великих астероїдів головного поясу — його розміри складають близько 246 км у діаметрі[11]. Юнона є одним з найбільших членів головного поясу астероїдів в Сонячній системі, але це все ще тільки кілька відсотків маси найбільшого жителя цього регіону: карликової планети Церери. Оберт навколо власної осі астероїд здійснює за 0,3004 доби. Має альбедо 0,238, що дає на відстані 1 а. о. світимість 5,33 зоряної величини, і належить до спектрального класу S.

Див. також

Примітки

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 3 Юнона (англ.) . Процитовано 2014.05.16. Останнє спостереження 2013.06.01.
  2. а б Jim Baer (2008). Recent Asteroid Mass Determinations. Personal Website. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 3 грудня 2008.
  3. Lim, Lucy F.; McConnochie, Timothy H.; Bell, James F.; Hayward, Thomas L. (2005). Thermal infrared (8-13 µm) spectra of 29 asteroids: the Cornell Mid-Infrared Asteroid Spectroscopy (MIDAS) Survey. Icarus. 173 (2): 385—408. doi:10.1016/j.icarus.2004.08.005. Архів оригіналу за 29 грудня 2007. Процитовано 24 серпня 2010.
  4. AstDys (3) Juno Ephemerides. Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 26 червня 2010.
  5. Bright Minor Planets 2005. Minor Planet Center. Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 21 травня 2008.
  6. Cunningham, Clifford J (2017), Bode's Law and the discovery of Juno : historical studies in asteroid research, Springer, ISBN 978-3-319-32875-1
  7. Forbes, Eric G. (1971). Gauss and the Discovery of Ceres. Journal for the History of Astronomy. 2 (3): 195—199. Bibcode:1971JHA.....2..195F. doi:10.1177/002182867100200305. Архів оригіналу за 18 July 2021. Процитовано 18 July 2021.
  8. Gould, B. A. (1852). On the symbolic notation of the asteroids. Astronomical Journal. 2 (34): 80. Bibcode:1852AJ......2...80G. doi:10.1086/100212.
  9. Eleanor Bach (1973) Ephemerides of the asteroids: Ceres, Pallas, Juno, Vesta, 1900–2000.
  10. Pitjeva, E. V.; Precise determination of the motion of planets and some astronomical constants from modern observations, in Kurtz, D. W. (Ed.), Proceedings of IAU Colloquium No. 196: Transits of Venus: New Views of the Solar System and Galaxy, 2004
  11. Asteroid Juno | Space Reference. www.spacereference.org. Процитовано 28 серпня 2022.

Посилання