3 Юнона: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
| стандартна величина = 5,33 |
| стандартна величина = 5,33 |
||
}} |
}} |
||
'''3 Юно́на''' ({{Lang-la|3 Juno}}) — [[астероїд]] у [[ |
'''3 Юно́на''' ({{Lang-la|3 Juno}}) — [[астероїд]] у [[Пояс астероїдів|головниму поясі]], один із [[Список виняткових астероїдів|двадцяти найбільших астероїдів]] і один із двох найбільших астероїдів [[Астероїд типу S|S-типу]]. Відкрита у 1804 році німецьким астрономом [[Карл Людвіг Гардінг|Карлом Гардінгом]]<ref>{{Citation|last=Cunningham, Clifford J|title=Bode's Law and the discovery of Juno : historical studies in asteroid research|date=2017|publisher=Springer|isbn=978-3-319-32875-1}}</ref>, Юнона стала третім відомим обʼєктом у поясі астероїдів після [[Церера (карликова планета)|Церери]] й [[2 Паллада|Паллади]]. Отримала назву на честь [[Юнона (міфологія)|Юнони]] — дружини [[Юпітер (міфологія)|Юпітера]], верховного [[антична міфологія|римського божества]]. |
||
⚫ | |||
⚫ | Юнона — один з досить великих астероїдів головного поясу — його розміри складають близько 246 [[км]] у [[Ефективний діаметр (астрономія)|діаметр]]і<ref>{{Cite web|title=Asteroid Juno {{!}} Space Reference|url=https://www.spacereference.org/asteroid/3-juno-a804-ra|website=www.spacereference.org|accessdate=2022-08-28}}</ref>. Юнона є одним з найбільших членів головного поясу астероїдів в Сонячній системі, але це все ще тільки кілька відсотків маси найбільшого жителя цього регіону: карликової планети [[Церера (карликова планета)|Церери]]. Оберт навколо власної осі астероїд здійснює за 0,3004 [[доба|доби]]. Має [[альбедо]] 0,238, що дає на відстані 1 [[а. о.]] світимість 5,33 зоряної величини, і належить до спектрального класу S. |
||
== Символ == |
== Символ == |
||
Рядок 49: | Рядок 46: | ||
== Фізичні властивості == |
== Фізичні властивості == |
||
Юнона є одним із найбільших астероїдів, приблизно десятим за розміром, і містить близько 1% маси всього [[Пояс астероїдів|поясу астероїдів]]<ref name="Pitjeva04b">Pitjeva, E. V.; [http://journals.cambridge.org/production/action/cjoGetFulltext?fulltextid=303499 ''Precise determination of the motion of planets and some astronomical constants from modern observations''], in Kurtz, D. W. (Ed.), ''Proceedings of IAU Colloquium No. 196: Transits of Venus: New Views of the Solar System and Galaxy'', 2004</ref>. Це другий за масою астероїд S-типу після [[15 Евномія|15 Евномії]]. Однак маса Юнони становить лише 3% від маси [[Церера (карликова планета)|Церери]]. |
Юнона є одним із найбільших астероїдів, приблизно десятим за розміром, і містить близько 1% маси всього [[Пояс астероїдів|поясу астероїдів]]<ref name="Pitjeva04b">Pitjeva, E. V.; [http://journals.cambridge.org/production/action/cjoGetFulltext?fulltextid=303499 ''Precise determination of the motion of planets and some astronomical constants from modern observations''], in Kurtz, D. W. (Ed.), ''Proceedings of IAU Colloquium No. 196: Transits of Venus: New Views of the Solar System and Galaxy'', 2004</ref>. Це другий за масою астероїд S-типу після [[15 Евномія|15 Евномії]]. Однак маса Юнони становить лише 3% від маси [[Церера (карликова планета)|Церери]]. |
||
⚫ | |||
⚫ | Юнона — один з досить великих астероїдів головного поясу — його розміри складають близько 246 [[км]] у [[Ефективний діаметр (астрономія)|діаметр]]і<ref>{{Cite web|title=Asteroid Juno {{!}} Space Reference|url=https://www.spacereference.org/asteroid/3-juno-a804-ra|website=www.spacereference.org|accessdate=2022-08-28}}</ref>. Юнона є одним з найбільших членів головного поясу астероїдів в Сонячній системі, але це все ще тільки кілька відсотків маси найбільшого жителя цього регіону: карликової планети [[Церера (карликова планета)|Церери]]. Оберт навколо власної осі астероїд здійснює за 0,3004 [[доба|доби]]. Має [[альбедо]] 0,238, що дає на відстані 1 [[а. о.]] світимість 5,33 зоряної величини, і належить до спектрального класу S. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 15:13, 6 березня 2023
Зображення Юнони у чотирьох довжинах світлах. Великий кратер видно у 934 нм | |
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Карл Гардінг |
Місце відкриття | Лілієнталь |
Дата відкриття | 1 вересня 1804 |
Позначення | |
Названа на честь | Юнона |
Тимчасові позначення | відсутні |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики[1] | |
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
Велика піввісь | 2,669858508483 а. о. |
Перигелій | 1,988454518929 а. о. |
Афелій | 3,351262498036 а. о. |
Ексцентриситет | 0,255221011671 |
Орбітальний період | 1593,421952407 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,225928856732 °/д |
Середня аномалія | 347,9222474357° |
Нахил орбіти | 12,98137744068° |
Довгота висхідного вузла | 169,8776356197° |
Аргумент перицентру | 248,3798174614° |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 246 км |
Маса | 2,67 × 10^19 кг[2] |
Середня густина | 2,98 ± 0,55 г/см³[2] |
Прискорення вільного падіння на поверхні | 0,12 м/с² |
Друга космічна швидкість | 0,18 км/с |
Період обертання | 7,210 год |
Альбедо | 0,2383 |
Температура |
~163 K макс: 301 K (+28 °C)[3] |
Спектральний тип |
S (Толен) Sk (SMASS) |
Видима зоряна величина | 7,4[4][5] до 11,55 |
Стандартна зоряна величина | 5,33 |
Кутовий розмір | 0,30" до 0,07" |
3 Юнона у Вікісховищі |
3 Юно́на (лат. 3 Juno) — астероїд у головниму поясі, один із двадцяти найбільших астероїдів і один із двох найбільших астероїдів S-типу. Відкрита у 1804 році німецьким астрономом Карлом Гардінгом[6], Юнона стала третім відомим обʼєктом у поясі астероїдів після Церери й Паллади. Отримала назву на честь Юнони — дружини Юпітера, верховного римського божества.
Символ
Старим астрономічним символом Юнони, який досі використовується в астрології, є скіпетр, увінчаний зіркою, ⚵ . Було багато графічних варіантів із більш досконалим скіпетром, як напр, іноді нахилені під кутом, щоб забезпечити більше місця для декору. Загальний астероїдний символ диска з номером його відкриття ⟨③⟩ був введений у 1852 році та швидко став нормою[7][8]. Символ скіпетра був відроджений для астрологічного використання в 1973 році[9].
Фізичні властивості
Юнона є одним із найбільших астероїдів, приблизно десятим за розміром, і містить близько 1% маси всього поясу астероїдів[10]. Це другий за масою астероїд S-типу після 15 Евномії. Однак маса Юнони становить лише 3% від маси Церери.
Юнона належить до головного поясу астероїдов, очолюючи однойменну родину Юнони (англ. Juno family). Юнона — один з досить великих астероїдів головного поясу — його розміри складають близько 246 км у діаметрі[11]. Юнона є одним з найбільших членів головного поясу астероїдів в Сонячній системі, але це все ще тільки кілька відсотків маси найбільшого жителя цього регіону: карликової планети Церери. Оберт навколо власної осі астероїд здійснює за 0,3004 доби. Має альбедо 0,238, що дає на відстані 1 а. о. світимість 5,33 зоряної величини, і належить до спектрального класу S.
Див. також
Примітки
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 3 Юнона (англ.) . Процитовано 2014.05.16. Останнє спостереження 2013.06.01.
- ↑ а б Jim Baer (2008). Recent Asteroid Mass Determinations. Personal Website. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 3 грудня 2008.
- ↑ Lim, Lucy F.; McConnochie, Timothy H.; Bell, James F.; Hayward, Thomas L. (2005). Thermal infrared (8-13 µm) spectra of 29 asteroids: the Cornell Mid-Infrared Asteroid Spectroscopy (MIDAS) Survey. Icarus. 173 (2): 385—408. doi:10.1016/j.icarus.2004.08.005. Архів оригіналу за 29 грудня 2007. Процитовано 24 серпня 2010.
- ↑ AstDys (3) Juno Ephemerides. Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 26 червня 2010.
- ↑ Bright Minor Planets 2005. Minor Planet Center. Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 21 травня 2008.
- ↑ Cunningham, Clifford J (2017), Bode's Law and the discovery of Juno : historical studies in asteroid research, Springer, ISBN 978-3-319-32875-1
- ↑ Forbes, Eric G. (1971). Gauss and the Discovery of Ceres. Journal for the History of Astronomy. 2 (3): 195—199. Bibcode:1971JHA.....2..195F. doi:10.1177/002182867100200305. Архів оригіналу за 18 July 2021. Процитовано 18 July 2021.
- ↑ Gould, B. A. (1852). On the symbolic notation of the asteroids. Astronomical Journal. 2 (34): 80. Bibcode:1852AJ......2...80G. doi:10.1086/100212.
- ↑ Eleanor Bach (1973) Ephemerides of the asteroids: Ceres, Pallas, Juno, Vesta, 1900–2000.
- ↑ Pitjeva, E. V.; Precise determination of the motion of planets and some astronomical constants from modern observations, in Kurtz, D. W. (Ed.), Proceedings of IAU Colloquium No. 196: Transits of Venus: New Views of the Solar System and Galaxy, 2004
- ↑ Asteroid Juno | Space Reference. www.spacereference.org. Процитовано 28 серпня 2022.
Посилання
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|