Ібіца (місто)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ібіца | ||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Іспанія | |||
| Регіон | Балеарські острови | |||
| Населення | 42 884 | |||
| Площа міста | 11,16 км² | |||
| Географічні координати | ||||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | http://www.eivissa.org/ | |||
Столиця острова Ібіца (офіційна назва кат. Eivissa - Айбі́са). Знаходиться на сході однойменного острова. В економіці міста переважають сфера послуг, туристична індустрія та дрібра торгівля. Дістатися міста можна морським шляхом або літаком.
Зміст |
[ред.] Клімат
Протягом шести холодних місяців (від жовтня до березня) температура коливається між 7 і 23 °C, а середня температура становить 15 °C. У теплі місяці температура коливається від 15 - 19 °С до 20 - 34 °С. Середня вологість повітря становить 72 %.
[ред.] Історія
Айбошім, місто бога Беса, було засноване фінікійцями у 654 році до н. е. (за класичними текстами). Ядро міста складалося з акрополя й портової зони на березі бухти. На острові також були храми, ремісничі зони з важливими гончарними майстернями. У V ст до н. е. тут налічується від 4000 до 5000 мешканців. Протягом пунічної епохи тут був надзивчайно життєздатний комерційний центр, який експортував готову продукцію у різні куточки Середземномор'я. Після зруйнування Карфагена в 146 році до н. е., місто Ібіца підтримувало свою політичну й торгову самостійність, конкуруючи з римськими містами. Цей етап завершився, коли Тит Флавій Веспасіан перетворив його на римське місто у 70 році. Відтоді розпочався період занепаду, що тривав протягом майже всієї епохи римського панування, аж до приходу вандалів у 424 році і подальшої окупації арабами. У 1235 р. місто було завойоване таррагонським архиєпископом Ґільємом да Мунґрі (кат. Guillem de Montgrí), португальським принцем Педру (порт. Pedro de Portugal) та графом Нуно Сансом (кат. Nunó Sanç), за наказом короля Якова І Арагонського. Старовинна частина міста відома під назвою Дал-Біла (високе місто). Середньовічна Дал-Біла була укріплена королем Філіпом ІІ, з метою захистити місто від нападів Османської імперії та піратів.
[ред.] Будівлі та пам'ятники
Серед пам'ток архітектури виділяють собор (XIV ст) і мури доби Відродження (XVI ст). Обидві пам'ятки у 1999 р. включено до світової спадщини ЮНЕСКО. Також виділяють Єпископський палац, музеї та старовинний домініканський монастир, замок і найважливіше — пунічний середземноморський некрополь і порт, що існує від фінікійської епохи.
[ред.] Зовнішні посилання
- Острівна рада Ібіци та Форментери (кат.)
- Гід по Ібіці (ісп.)
- Ібіца на www.spain.com.ua (укр.)
