Зенон із Кітіона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зенон із Кітіона, Зенон Кітіонський, (близько 334 – 262 до н. е.) — давньогрецький філософ, засновник школи стоїцизму.

Народився в місті Кітіон на острові Кіпр. Навчався у Кратеса (кініка), потім у Стільпона і Діодора (Мегарська школа); пізніше - у платоніка Полемона.

В 308 році до н. е. заснував в Афінах свою школу, яка отримала назву стоїчної від «стоа пойкіле» - візерунчастого портика, прикрашеного фресками. Твори Зенона дійшли до нас у вигляді небагаточисленних фрагментів. Зенон розрізняв три частини філософії: логіку, фізику, етику. Відомо, що Зенон ввів термін «каталепсис» (поняття). По вченню Зенона уява («фантістія») є відбитком («тюпосіс») речей в душі. Критерієм істини Зенон вважав «захоплюючий образ», оскільки він зв'язується з осягненням дійсності.

[ред.] Література

• Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. – 2.вид., перероб. І доп. – К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986