Аннаба
| Місто
Аннаба
Аннаба. Вид з готелю Seybuss
|
Аннаба (фінік. ![]()
![]()
, араб. عنابة, Annaba), до 1962 — Бон (Bône) — місто на північному сході Алжиру, 385 тис. мешканців (2005).
Зміст |
[ред.] Населення
Переважна більшість населення (99,9%) міста — араби-мусульмани суннітського толку. У кінці XIX — початку XX століть значну частину населення міста в тоді ще Французькому Алжирі складали досить впливові в культурному та економічному плані немусульманські групи франкомовних європейців і євреїв, що отримали назву франкоалжирці (фр. п'є-нуар). Складаючи колись до 15% населення країни і 40,5% населення міста в 1958, більшість франкоалжирців були змушені масово покинути місто після війни за незалежність. Вони емігрували в основному до Франції, Ізраїлю, США, Іспанію. У місто почали масово переселяться мусульманські селяни з сусідніх сіл, що призвело до швидкого зростання його населення.
| Роки | 1882 | 1901 | 1948 | 1966 | 1977 | 1987 | 1998 | 2005 | 2009 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Місто | 22 000 | 37 000 | 102 000 | 168 800 | 222 600 | 222 500 | 247 700 | 385 058 | — |
| Муніципалітет (агломерація) |
— | — | — | — | 255 900 | 305 500 | 359 657 | — | 650 000 |
[ред.] Історія
Аннаба була заснована у IX століття до н. е. як фінікійська колонія Гіппон. Перша назва поселення походить від фінікійського слова, що позначало глибоку бухту. Щоб відрізняти колонію від сусіднього Гіппона Акри місто йменували Гіппоном Царським - адже його гавань використовували нумідійські царі.
З приєднанням Нумідії до Рима місто увійшло до складу римської провінції Нова Африка. В 431 р. Гіппон захопили вандали, в 534 - візантійці.
З 647 — під контролем Арабського халіфату. З цього часу починається інтенсивна ісламізація місцевого населення. У XI столітті (1033 рік) тут зведена Мечеть Сіді-бу-Меруан з використанням античних колон із споруд міста Гіппону. Збереглася й стара частина міста з фортецею (касба), де ховалися пірати. З кінця середніх століть посилюється інтерес до міста і фортеці з боку європейських держав — Іспанії, Португалії. Франція остаточно анексує місто і офіційно контролює його з 1830 по 1962 роки.
[ред.] Клімат
| Клімат Аннаби | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 16,3 | 16,8 | 18,6 | 20,5 | 23,7 | 27,5 | 30,5 | 31,3 | 28,9 | 25,9 | 20,8 | 17,6 | 23,2 |
| Середня температура, °C | 11,6 | 11,9 | 13,4 | 15,2 | 18,4 | 22,0 | 24,8 | 25,7 | 23,6 | 20,4 | 15,9 | 12,9 | 17,98 |
| Середній мінімум, °C | 6,9 | 7,0 | 8,2 | 9,8 | 13,0 | 16,5 | 19,0 | 20,0 | 18,2 | 14,9 | 10,9 | 8,1 | 12,71 |
| Норма опадів, мм | 98.5 | 76.6 | 61.2 | 64.1 | 38.3 | 14.0 | 3.10 | 8.20 | 37.5 | 64.8 | 98.4 | 110.8 | 675.5 |
| Джерело: Всесвітня метеорологічна організація. (ООН)[2] | |||||||||||||
[ред.] Туризм
Місто відоме своїми чудовими пляжами. Найбільше туристів з Франції та Італії
[ред.] Економіка
В місті важливий порт на узбережжі Середземного моря (вивіз фосфоритів, заліза, та цинкової руди, вовни тощо). Підприємства хімічної (мінеральні добрива, сірчана кислота), тютюнової, харчової промисловості, вироби, будівельних матеріалів. Значний торговельний центр.
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
[ред.] Примітки
|
|||||||
