Бричани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бричани
молд. Briceni
Герб Прапор
Герб Бричан Прапор Бричан
Розташування міста Бричани
Основні дані
Країна Молдова
Регіон Бричанський район
Перша згадка 1562
Населення 9600
Площа міста 10.01 км²
Густота населення 959 осіб/км²
Телефонний код +373 247
Географічні координати 48°22′00″ пн. ш. 27°06′00″ сх. д. / 48.36667° пн. ш. 27.10000° сх. д. / 48.36667; 27.10000
День міста 14 жовтня
Міська влада

Брича́ни (молд. Briceni, Бричень) — місто на півночі Молдови, центр Бричанського району. Розташовано недалеко від кордону з Україною у великій низині, створеної річками Лопатник і Вілія, на відстані 230 км від Кишинева. У місті діє пункт контролю через державний кордон з Україною Росошани—Бричани.

День міста — 14 жовтня.

Етимологія[ред.ред. код]

Назва Бричани походить від слова «бричаг» — ніж, знаряддя праці місцевих майстрів. Цей інструмент використався також для самооборони й ведення бою.

За іншою версією назва походить від слова «бричка». Їх виготовляли тут і продавали на знаменитому ринку, куди з'їжджалися із всіх околиць.

Історія[ред.ред. код]

Найдавніша документальна згадка про Бричани датується 1562 роком.

1817 року в Бричанах жили 137 єврейських родин.

У 1847 році була відкрита єврейська школа, а в 1885 — єврейський госпіталь.

За даними на 1859 рік у власницькому містечку Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 7163 осіб (3358 чоловічої статі та 3805 — жіночої), налічувалось 843 дворових господарства, існувала православна церква, єврейська синагога, 4 єврейські молитовні будинки, приходське та єврейське училище, 4 заводи[1].

Станом на 1886 рік у царачькому[2] містечку, центрі Бричанської волості, мешкало 756 осіб[3], налічувалось 178 дворових господарств, існували православна церква, 13 єврейських молитовних будинків, синагога, лікарня, аптека, школа, поштова станція, 169 лавок, 2 пивоварні, винний склад, відбувались по вівторках та неділях[4]. За 18 верст існувала поштова станція. За 19 верст — винокуренний завод та винний склад. За 24 версти — паровий млин.

Єврейське кладовище

1897 року євреї становили 96,5 % населення (7184 чол.). У цей момент єврейське населення нечисленне. Сьогоднішнє населення багатонаціональне: молдовани, росіяни, українці, євреї, цигани.

1968 року населення Бричан становило 5,9 тис. чоловік. Працював виноробний завод.

2002 року затверджені прапор і герб міста, 2003 року — гімн на музику композитора Костянтина Руснака й слова поетеси Людмили Собейстеки. У 2003 році Бричани були визнані переможцем республіканського конкурсу «Найзеленіше, найупорядкованіше та найчистіше місто».

Економіка[ред.ред. код]

У місті працюють 7 аптек, лікарня на 176 ліжок, поліклініка, функціонують 38 магазинів, 3 теоретичних ліцеї (молдавський, російський і український), музична й художні школи, 3 дитячих сади, коледж, будинок дитячої творчості, районна бібліотека, приватний телевізійний канал, районна газета, один стадіон, 4 спортзали й 4 спортмайданчика.

Численні заводи, що працювали у 80-90 роки (виноробний, «секретний» у той час завод мікродеталей «Промінь», хлібний, цукровий, комбінат побутових виробів та інші), тепер або закриті, або прийшли в повний занепад. У перші роки XXI століття тут процвітало безробіття. І зараз молоде населення прагне виїхати за кордон або в столицю, де шанси облаштуватися набагато вище.

Основні способи виживання — дрібний бізнес і перепродаж.

Етнічний склад міста (2004)[ред.ред. код]

Етнічний склад
Національність %
Українці 48.73 %
Молдавани 38.92 %
Росіяни 8.41 %
Цигани 2.11 %
Євреї 0.59 %
Болгари 0.30 %
Гагаузи 0.16 %
Інші 0.78 %

Відомі бричанці[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1007)
  2. власницьке
  3. вірогідно, що в джерелі пропущена цифра
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)