Герца
| Герца | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна | |||
| Регіон | Чернівецька область | ||
| Район/міськрада | Герцаївський район | ||
| Код КОАТУУ | 7320710100 | ||
| Засноване | 1437 рік | ||
| Статус міста | з 1864 року | ||
| Населення | ▲2125 (01.02.2013) | ||
| Площа | 3,2 км² | ||
| Густота населення | 665,6 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 60500-05 | ||
| Телефонний код | +380-3740 | ||
| Координати | 48°08′48″ пн. ш. 26°15′30″ сх. д. / 48.14667° пн. ш. 26.25833° сх. д.Координати: 48°08′48″ пн. ш. 26°15′30″ сх. д. / 48.14667° пн. ш. 26.25833° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 159 м | ||
| Водойма | р. Герца (Герцівка) | ||
| День міста | 14 жовтня | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Новоселиця | ||
| До станції | 10,3 км | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - автошляхами | 32 км | ||
| До Києва | |||
| - автошляхами | 513 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 60500, Чернівецька обл., Герцаївський р-н, м. Герца, вул. Г.Асакі, 9 | ||
| Міський голова | Скрипкару Василь Васильович | ||
Ге́рца (рум. Herța, нім. Herza, пол. Herca) — місто на Буковині, районний центр Герцаївського району Чернівецької області.
У місті знаходиться пам'ятка архітектури початку XIX століття — Спиридонівська церква. Одне з найбільших підприємств міста — шкіряно-галантерейна фабрика «Прут», на якій працює понад 1,3 тис. робітників. В місті розташовані цегельний завод, харчосмакова фабрика, діють 3 школи.
Зміст |
Історія [ред.]
Виникнення міста Герца відноситься до XIV–XV ст. Вперше Герца згадується в румунській грамоті за 1437 рік. На той час місто займало значну територію, забудова була по обидва берега річки Герца (Герцівка). Майже до кінця XVIII ст. Герца була феодально-залежним містом і лише у 1732 р. переходить до розряду торгового містечка. У 1775–1777 роках Герца була окупована австро-угорськими військами, але з 1777 р. знову переходить у володіння Румунії. У цьому ж році місто набуло статусу крайового центру Чернівецького краю, що стало поштовхом для розвитку, заселення та благоустрою міста. Розбудова міста продовжується до 1834 року. Після цього Герца втрачає свої адміністративні функції, але залишається важливим торговим центром.
До Другої світової війни у місті проживало 8,45 тис. мешканців. В перші дні війни місто було майже повністю зруйноване. Після визволення було відбудовано, але чисельність населення не досягла довоєнного рівня (станом на 1 січня 1997 р. в місті проживає 2,5 тис. мешканців).
З 1962 року Герца перестає бути районним центром і входить до складу Глибоцького району. В наступні 30 років місто не одержує належного соціально-економічного розвитку. З 1992 року місто Герца стає районним центром новоствореного Герцаївського району.
У 1993 році включили у межі міста 56,5 гектара земель Тернавської сільради, 8,3 гектара земель Молницької сільради Герцаївського району та затвердити межі міста загальною площею 322,3 гектара.
Відомі люди [ред.]
У Герці народилися молдавський та румунський письменник, громадський і культурний діяч Георге Асакі та заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист Казахської РСР М. І. Гольдблат.
Поховані в братській могилі в Герці [ред.]
- Курбанов Юлдаш- 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
- Наровський Георгій Іванович- 1920 року народження. Рядовий. Загинув 22.06.1941 р.
- Нурулін Галімза Нуркмович - 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
- Радченко Михайло Артемович- 1920 року народження. Рядовий. Загинув 24.06.1941 р.
Загинули в Афгані [ред.]
- Андрієш Олег Петрович. - (*27.08.1965, м.Герца - +30.01.1984). Закінчив Чернівецький кулінарний технікум. Навчався в Герцаївській музичній школі. Після закінчення Ташкентського учбового підрозділу з грудня 1983 р. служив у в/ч польова пошта 71176 кулеметником на вертольоті МІ-8. 30 січня 1984 р. вертоліт був обстріляний. Важкопоранений рядовий Олег Андрієш помер по дорозі до своїх. Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. Похований в м. Герца.
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 262.
- Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 511: «Herta».
- Pinkas HaKehilot, Romania, Vol. 1 (1969), p. 118: «Herta»
Посилання [ред.]
|
||||||||
|
||||||||

