Сторожинець

Сторожинець
Герб Сторожинця Прапор Сторожинця
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Чернівецька область
Район/міськрада	Сторожинецький
Код КОАТУУ	7324510100
Засноване	XIV століття
Перша згадка	1448
Статус міста	з 1854 року
Населення	▼14505 (01.01.2012)
Поштові індекси	59000-59004
Телефонний код	+380-3735
Координати	48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д.
Висота над рівнем моря	366 м
Водойма	р. Серет, Дубовець
День міста	третя неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція	Сторожинець
До обл./респ. центру
- автошляхами	23,6 км
До Києва
- автошляхами	545 км
Міська влада
Адреса	59000, м. Сторожинець, вул. Грушевського, буд. 6

Сторожи́нець — місто на Буковині, районний центр Сторожинецького району Чернівецької області, розташоване біля підніжжя Карпат над річкою Серетом (а також Дубовець), на українсько-румунському етнічному кордоні. Відстань до облцентру становить близько 23 км і проходить автошляхом Р62.

Харчова і лісова промисловість; лісовий технікум.

Місто Сторожинець, після Чернівців, одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Сторожинець — справжнє місто-сад. На одного мешканця тут в середньому припадає понад сорок квадратних метрів зелених насаджень. Цей квітучий районний центр вабить гостей тінистими парками і садами, прямими вулицями, гарними, ошатними будівлями, пам'ятниками.

Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучні ставки, альпінарій, ботанічний майданчик.

Назва на мовах народів що тут жили

• їдиш סטראזשניץ — Строжніц
• нім. Storojinet
• угор. Storojineti
• рум. Storojineţ
• словац. Storozynetz
• пол. Storożyniec

Історія

Сторожинець вперше згаданий у грамоті з 1448. Першими мешканцями поселення були лісоруби. В 1774 році Австрія прилучила до себе Буковину, а з нею — Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці. Почали діяти школи з німецькою, румунською, та українською мовами викладання.

З другої половини XIX століття почалось швидке зростання населення міста з прибуттям у місто євреїв. З'їжджаються угорські і румунські комерсанти, судові і банківські чиновники більшість з яких були євреями. Будуються цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична лінія Глибока—Сторожинець—Берегомет. 1854 року Сторожинець отримав статус міста. До кінця 19-го століття і на початку 20-го століття, місто було заселене в основному євреями.

У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. 21 травня 1904 року Сторожинець отримав статус повітового міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами. Але почалася перша світова війна, яка закінчилася для краю новим статусом: Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. У 1921 році офіційною стала одна мова — румунська, а українську мову заборонено.

У 1940-му році, 28 червня Північна Буковина була зайнята радянськими військами. А вже 5-го липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська фашистської Німеччини і Румунії. У 1941—1943 роках усе єврейське населення міста було знищено або заслано у концтабори Трансністрії.

Пам'ятки архітектури

• Сторожинецька ратуша

Персоналії

Тут народилися:

• Гаденко Мар'ян Ілліч.- (*15.09.1955, м.Сторожинець) -музично-громадський діяч. Народний артист України (1999).
• Ґеорґе Ґрігоровіч — провідний політик Буковини наприкінці панування Австро-Угорщини;
• Микола Якимчук — український правознавець, заслужений юрист України.

Див. також

• Сторожинецький дендропарк
• Сторожинецький лісовий коледж

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 264—265.

Посилання

• Storozhinets (Ukraine)(англ.)
• Замки та храми України. Сторожинець
• Старі фото Сторожинця