Гранат звичайний

Гранат звичайний — (лат. Punica granatum) — вид фруктів із роду Гранат, родини дербенникових. Важливий харчовий продукт у кулінарії та медицині.

Опис

Класифікація

Гранат звичайний є одним із двох видів із роду гранат, родини Дербенникових. Впереше, як вид було класифіковано Карлом Ліннеєм у XVIII столітті, як Punica granatum. Саме назва Гранат у всіх мовах звучить зі схожістю до латинської назви.

Плід граната класифікують як фрукт, соковитий, багатокістянка.

Плід

На одному гранатовому дереві протягом урожайного сезону виростає до 200 гранатових плодів, масою до 0.5 кг кожен. Зверху плоди покриті шкіркою, товщина якої становить до 3 мм. Під шкіркою, насиченою дубильними речовинами, червоного забарвлення міститься велика кількість зернинок. Ці зернини зверху мають шар м'якоті, а всередині невелика кістянка. Саме цю м'якоть, із кістянкою усередині, люди споживають як харчовий продукт. Гранатовий плід має до 12 см діаметру та 1,2 мм до 5 мм діаметру кожної зернини всередині. Загалом у великому фрукті гранату може бути до 600 зернинок. Колір зернинок від блідорожевого до яскраво-червоного кольору, залежно від освітлюваності гранатника та від спілості плоду. Між рядами зернинок розміщені вузькі переділки із гладкої шкірки білого кольору. Формою плід круглий, з випуклиною завдовжки до 3 см, товщиною до 2 см, що утворилась внаслідок запилення і зав'язі плоду.

На смак достиглий плід солодкий, насичений глюкозою та фруктозою і багатьма вітамінами. Недоспілий плід має терпкий, кислий смак, зернинки забарвлені у блідорожевий, або білий колір. Після тривалого утримання гранату у несприятливих умовах, або скисання плоду, верхня шкірка покривається чорним забарвленням, а зернини набувають коричневого кольору, м'якшають, мають неприємний запах, починається процес бродіння.

Дерево

Гранатове дерево виростає до 7 метрів у висоту і доживає до 20 років. На всіх територіях популяції гранатів є відстань між деревами ві 1-ого метра, оскільки дерево потребує великої кількості світла, а при недостачі світла припиняється зацвітіння. Гілка гранатового дерева досягає до 20см, тонші гілки вкриті голочками, деревина невеликої міцності. Листочки яскраво-зеленого забарвлення, до 8 см довжини, до 2 см ширини. Листки прості, жилкування листків сітчасте, литкорозміщення кільчасте: до 6 листків на одному рівні.

У південній півкулі цвіте з березня до травня, а у північній півкулі — з вересня і аж до січня.

Вітаміни і застосування

Назва вітаміну	Кількість у %	Користь, застосування
Вітамін С	16%	Зміцнює імунну систему, кістки, розщепляє холестерин у печінці.
Вітамін В5	9%	Запобігає дерматитам, невритам, загальним розладам, сприяє обміну речовин.
Вітамін К	9%	Сприяє обміну речовин у кістках і здоровій роботі нирок, забезпечує рівень коагуляції.
Вітамін Е	5%	Запобігає анемії; необхідний для вагітних жінок.
Калій	11%	Сприяє відновленню пошкоджених губів, збагачує еритроцити.
Мідь	5%	Сприяє утворенню плазми у крові.

Поширення

Популяція гранатів останнім часом дуже поширилась з метою вирощування фруктів та добування соку. Природна зона поширення гранатів від Аравійського півосторова до сходу Гімалаїв, від півночі Кавказу до центральної Індії. Гранати вирощують у таких країнах: Афганістан, Алжир, Азербайджан, Ірак, Іран, Індія, Пакистан, Сирія, Туреччина та у тропічних країнах Африки. Також гранати були завезені у всі країни Середземномор'я: Іспанія, Італія, Греція, Болгарія, а також окремі представники виду поширені на південному березі Криму.

У 1769 році Гранатове дерево було завезено до Північної та Південної Америки іспанцями. Сьогодні гранати вирощують у США, а саме у Каліфорнії та Арізоні; а також на півночі Південної Америки і у Бразилії.