Пагода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Японська пагода храму Сінтен'одзі (Осака)

Па́года (португальська вимова санскр. भगवत् , бхагават, «священний, славний»; яп. , то; кит. 寶塔, бао-та, «вежа скарбів») — буддистська чи індуїстська споруда культового призначення. У різних країнах до пагод відносять різні типи споруд.

У Таїланді, М'янмі, Шрі-Ланці, Лаосі, Камбоджі пагодами називають буддистські ступи, які є місцем зберігання священних реліквій або меморіальними комплексами.

У Непалі, північній Індії, Тибеті, Китаї, Кореї, Японії, В'єтнамі та Індонезії, а також країнах Заходу пагодами називають багатоярусні башти, які використовуються як храми або місця молебну.

Вважається, що перші пагоди такого типу з'явилися у Непалі, а згодом були поширені непальськими архітекторами у Східній Азії. Прототипом непальскої пагоди є буддистська ступа, яка у країнах буддизму тхеравади досі називається пагодою, попри те, що у інших країнах пагоди і ступи відрізняють одну від одної. У Непалі у формі пагоди будують індуїстські храми.

Пагоди Китаю[ред.ред. код]

Пагода (як тип споруди) - запозичення в китайській архітектурі, що пройшла довгий шлях свого розвитку. Вважають, що пагода виникла з надмогильного пагорба, що утримувала померлого або священну реліквію ( пасмо волосся, зуб, кістку тощо). Перша пагода в Китаї була створена в буддійському храмі Білого Коня і не була збережена.

В Китаї пагода увібрала форми і особливості національної китайської архітектури, особливо з ярусної сторожової вежі ( каркасно-стовпчата конструкція, дерев'яні держаки доугонг тощо). Перші китайські пагоди були дерев'яні. Розповсюдження кам'яної архітектури торкнулося і створення пагод, але вони вже відтворювали в камні і цеглі традиційні деталі дерев'яної китайської архітектури. Згодом китайський тип пагоди став характерною ознакою національного пейзажу.☺

Сакральне та магічне значення[ред.ред. код]

Пагода в Китаї мала сакральне та магічне значення. Кожне китайське місто обов'язково мало одну велику пагоду. Її будували в північно-східному кутку міста, за уявленнями тої доби - дивольського напрямку( стародавні міста Китаю відкриті на південь, який вважали благодійним напрямком.). Це пов'язане як з холодними вітрами і буревіями з Сибіру, так і постійними нападами варварів з Півночі. Магічні властивості пагод повинні були захищати місто від злих духів Півночі. До того ж, високі пагоди слугували пунктами спостережень за місцевістю.

Пагода Сон'ю[ред.ред. код]

Пагода Сон'ю - найстаріша з китайських пагод, що зберіглась до 21 століття. Вона розташована неподалік від одної з п'яти священних гір Китая і вибудована в 523 році н. е. Вона якраз і нагадує індійську спупу, від якої має власне походження. Це неподалік галасливо популярного монастиря Шаолінь, де виник дзен буддизм. Настоятелі монастиря Шаолінь поховані позаду храму в місцині, відомої як Ліс пагод. Поховання кожного з них і відзначене пагодою. Найстаріша серед них налічує 1400 років, наймолодша - створена нещодавно.

Пагода Диких Гусей[ред.ред. код]

Велика Пагода Диких Гусей у Сіані (Китай)

Велика Пагода Диких Гусей у Сіані створена 652 року. Первісно вона була вибудувана з дерева. Пізніше її перебудували в камні з цеглою. Пагода має спрощену форму чотирикутних ярусів, стіни позбавлені будь якого декору, окрім малопомітних пілястр, вікон та карнизів. Пагоду вибудували через особисте прохання ченця Сіаджонга ( він - персонаж відомої легенди про ціря мавп «Подорож на Захід» ). Сіаджонг привіз з Індії буддистські рукописи, які і повинна була зберігати ця пагода. 704 року кількість її ярусів збільшили на два. Кожний її ярус - прямокутний. На близькій відстані пагода справляє враження приземкуватої споруди, що нагадує типову фортечну вежу. Один бік нижнього ярусу Пагоди Диких Гусей дорівнює двадцять п'ять (25) метрів. Яруси поступову звужуються вгору. Її загальна висота шістдесят (60) метрів. Останній, сьомий ярус прикрашений пірамідальним керамічним дахом, який несе маленьку ступу - логічне завершення вертикальної споруди.

Велику Пагоду Диких Гусей створили на низькому пагорбі на тлі гір, що оточують місто.

Порцелянова пагода[ред.ред. код]

Саріра дагоба, Нанкін

Порцелянова пагода в місті Нанкін створена за наказом імператора Йонгльо на честь його матері. Він відібрав трон у природного, законного спадкоємця і постійно демонстрував ревність до культу предків, важливого для китайців. Порцелянова пагода мала дев'ять ярусів (число імператора) і була поруйнована лише в 20 столітті. Вона восьмикутна за планом і сприймалась одним з див середньовічного мистецтва Китая. Порцелянова пагода справила сильне враження і на європейських хижаків-відвідувачів країни, жадібних до скарбів східної імперії. Саме вона стала прообразом для багатьох європейських споруд в стилі шинуазрі.

Пагоди сунського періоду[ред.ред. код]

Пагоди сунського періоду вже помітно відрізнялись від подібних в попередній період. Їх будуютьяк з дерева, так і з каміню, цегли, бронзи, чавуну. Відмова від традиційного будівельного матеріала - дерева через пожежонебезпеку. Чотирикутні пагоди залишають в минулому - тепер переважають шестикутні і восьмикутні. Але силуєт збагачують деталями. Потяг до декоративного багатства обумовив використання надзвичайної кількості дрібних деталей і орнаментів. Типовим зразком подібного типу споруд сунського періоду стала Пагода Тигрової Гори в місті Сучжоу. Вона створена з світло-сірої цегли, восьмикутна за поземним планом, вібудувана на горі. Загальна висота Пагоди Тигрової Гори - близько п'ятидесяти (50) метрів.

Відомі пагоди. Галерея[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

  • «Всеобщая история искусств», том ІІ, книга вторая, М. «Искусство», 1961, с. 338-339


Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]