Прусси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Прусси[1] (нім. Pruzzen або Prußen; лат. Pruzzen Pruteni; лит. Prūsai; пол. Prusowie) — балтомовний народ, що у IX–XVIII ст. населяв територію теперішньої Калінінградської області Росії та Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі. Вони дали ім'я історичній області Пруссії. Говорили нині мертвою прусською мовою.

Історія[ред.ред. код]

Перші спогади про пруссів знаходять в літописах 9 ст., однак прусська народність почала утворюватися вже в 5-6 ст., під час Великого переселення народів.

Племена пруссів у 10-13 століттях були північними сусідами Польщі і часто були в конфлікті з нею через свою поганську релігію і грабіжницькі напади на польські території. В 1226 році польський князь Конрад Мазовецький подарував частину своїх земель лицарському Німецькому ордену, щоб той боровся з пруссами. Протягом 13 століття хрестоносці завоювали збройною силою землі пруссів і поступово вони зникли як народ.

Коротка хронологія давньопруської історії[ред.ред. код]

Хронологія розвитку давньопрусської народності до захоплення земель Тевтонським орденом.[2]

  • 51—63 рр. — поява на Бурштиновому березі Балтики римських легіонерів, перша згадка про естів в античній літературі (Пліній Старший);
  • 180–440 рр. — поява на Самбії груп північнонімецького населення — кімврів;
  • 425–455 рр. — поява на узбережжі Віслинської затоки представників гунської держави, участь естів в походах гунів, розпад держави Аттіли і повернення на батьківщину частини естів;
  • 450–475 рр. — формування початків пруської культури;
  • 514 р. — легендарна дата приходу в прусські землі братів Брутена і Відевута з військом, що стали першими князями прусів. Легенда підтримується переходом археологічної культури кімврів до появи ознак матеріальної культури північнонімецьких воїнів;
  • біля 700 р. — битва на півдні Натанґії між прусами і мазурами, пруси перемогли. Заснування в гирлі р. Ножні торгово-ремісничого центру Трусо, першого в землі прусів. Через Трусо до Прусії стало поступати срібло у вигляді монет;
  • біля 800 р. — поява на Самбії данського вікінгу Рагнара Лодброка. Набіги вікінгів не припинялися протягом 400 років. Заснування на півночі Самбії, торгово-ремісничого центру Кауп;
  • 800–850 рр. — прусси стають відомі під таким ім'ям (Баварський географ);
  • 860–880 р. — Трусо зруйнований вікінгами. Подорож англосакса Вульфстана на західну межу землі прусів;
  • 983 р. — перший руський похід на південні околиці землі пруссів;
  • 992 р. — початок польських походів в землю пруссів;
  • 997 р. — мученицька смерть 23 квітня на півночі Самбії св. Адальберта, першого християнського місіонера Прусії;
  • 1009 р. — смерть на межі Ятвягії і Русі місіонера Бруно Кверфуртського;
  • 1010 р. — знищення польським королем Болеславом I Хоробрим святилища прусів Ромове в Натанґії;
  • 1014–1016 рр. — похід данського конунга Канута Великого на Самбію, руйнування Каупа;
  • кінець XI в. — відхід прусського війська за межі Самбії, прусси вдираються до сусідів;
  • 1110–1111 р. — похід польського короля Болеслава III на прусські землі Натанґію і Самбію;
  • 1147 р. — спільний похід руських і польських військ на південну околицю землі пруссів;
  • біля 1165 р. — поява у Новгороді «Прусської» вулиці; похід Болеслава IV в землю прусів і загибель його війська в Мазурських болотах;
  • 1206 р., 26 жовтня — була папи Інокентія III про християнізацію прусів — початок хрестового походу проти прусів
  • 1210 р. — останній данський набіг на Самбію;
Пруські племена у 13-му столітті
  • 1222–1223 рр. — хрестові походи польських князів на прусів;
  • 1224 р. — прусси переходять р. Віслу і спалюють Оливу і Древеніцу в Польщі;
  • 1229 р. — польський князь Конрад Мазовецький поступається на 20 років Холмською землею Тевтонскому Ордену;
  • 1230 р. — перші військові дії німецьких лицарів-братів проти прусів у замку Фоґельзанґ. Булла папи Григорія IX, що дає Тевтонському Ордену право хрещення пруссів;
  • 1233 р. — поразка пруссів в битві при Сиргуні (Помезанія);
  • 1239–1240 р. — заснування замку Бальга, його облога і деблокада прусами;
  • 1241 р. — звернення в православ'я під ім'ям Іоана пруського війькоочільника Гландо Камбіло, що прийшов до Новгорода, сина Дівона, родоначальника роду Романових. Набіг монголів на Прусію;
  • 1242–1249 рр. — повстання пруссів проти Ордена в союзі з поморським (польським) князем Святополком;
  • 1249 р. — Христбурзький мирний договір, що юридично закріпив завоювання Орденом південно-західної землі пруссів;
  • 1249 р., 29 вересня — перемога пруссів під Круке (Натанґія);
  • 1249–1260 рр. — друге повстання пруссів;
  • 1251 р. — зіткнення прусського загону з військом руського князя Данила Галицького коло р. Лика;
  • 1254 р. — початок походу короля Богемії Оттокара II Перемиського на Самбію;
  • 1255 р. — заснування замків Кенігсберг і Рагніт;
  • 1260–1283 рр. — третє повстання пруссів;
  • 1283 р. — захоплення хрестоносцями Ятвягії, що закріпила перемогу Тевтонського Ордену над пруссами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Прусси // Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.
  2. Історія Прусії до 1283 року. — праця доктора історичних наук В. И. Кулакова, начальника Балтійської експедиції Інституту Археології РАН