Прусси
Прусси (нім. Pruzzen або Prußen; лат. Pruzzen Pruteni; лит. Prūsai; пол. Prusowie) — балтомовний народ, що у IX-XVIII ст. населяв територію теперішньої Калінінградської області Росії та Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі. Вони дали ім'я історичній області Пруссії. Говорили нині мертвою прусською мовою.
Історія [ред.]
Перші спогади про пруссів знаходять в літописах 9 ст., однак прусська народність почала утворюватися вже в 5-6 ст., під час Великого переселення народів.
Племена пруссів у 10-13 століттях були північними сусідами Польщі і часто були в конфлікті з нею через свою поганську релігію і грабіжницькі напади на польські території. В 1226 році польський князь Конрад Мазовецький подарував частину своїх земель рицарському Німецькому ордену, щоб той боровся з пруссами. Протягом 13 ст. хрестоносці завоювали збройною силою землі пруссів і поступово вони зникли як народ.
Коротка хронологія давньопрусської історії [ред.]
Хронологія розвитку давньопрусської народності до захоплення земель Тевтонським орденом. [1]
- 51—63 рр. — поява на Янтарному березі Балтики римських легіонерів, перша згадка естієв в античній літературі (Пліній Старший);
- 180—440 рр. — поява на Самбії груп північнонімецького населення — кімврів;
- 425—455 рр. — поява на узбережжі Віслінської затоки представників гунської держави, участь естієв в походах гунів, розпад держави Аттіли і повернення на батьківщину частини естієв;
- 450—475 рр. — формування початків прусської культури;
- 514 р. — легендарна дата приходу в прусські землі братів Брутена і Відевута з військом, що стали першими князями пруссів. Легенда підтримується переходом археологічної культури кімврів до появи ознак матеріальної культури північнонімецьких воїнів;
- біля 700 р. — битва на півдні Натангії між пруссами і мазурами, прусси перемогли. Заснування в гирлі р. Ножні торгово-ремісничого центру Трусо, першого в землі пруссів. Через Трусо до Пруссії стало поступати срібло у вигляді монет;
- біля 800 р. — поява на Самбії данського вікінгу Рагнара Лодброка. Набіги вікінгів не припинялися протягом 400 років. Заснування на півночі Самбії, торгово-ремісничого центру Кауп;
- 800—850 рр. — прусси стають відомі під таким ім'ям (Баварський географ);
- 860—880 р. — Трусо зруйнований вікінгами. Подорож англосакса Вульфстана на західну межу землі пруссів;
- 983 р. — перший руський похід на південні околиці землі пруссів;
- 992 р. — початок польських походів в землю пруссів;
- 997 р. — мученицька смерть 23 квітня на півночі Самбії св. Адальберта, першого християнського місіонера Пруссії;
- 1009 р. — смерть на межі Ятвягії і Русі місіонера Бруно Кверфуртського;
- 1010 р. — знищення польським королем Болеславом I Хоробрим святилища пруссів Ромове в Натангії;
- 1014—1016 рр. — похід данського конунга Канута Великого на Самбію, руйнування Каупа;
- кінець XI в. — відхід прусської дружини за межі Самбії, прусси вдираються до сусідів;
- 1110—1111 р. — похід польського короля Болеслава III на прусські землі Натангію і Самбію;
- 1147 р. — сумісний похід руських і польських військ на південну околицю землі пруссів;
- біля 1165 р. — поява в Новгороді Великому «Прусської вулиці»; похід Болеслава IV в землю пруссів і загибель його війська в Мазурських болотах;
- 1206 р., 26 жовтня — була папи Інокентія III про християнізацію пруссів — початок хрестового походу проти пруссів
- 1210 р. — останній данський набіг на Самбію;
- 1222—1223 рр. — хрестові походи польських князів на пруссів;
- 1224 р. — прусси переходять р. Віслу і спалюють Оливу і Древеніцу в Польщі;
- 1229 р. — польський князь Конрад Мазовецкий поступається на 20 років Хелмінською землею Тевтонскому Ордену;
- 1230 р. — перші військові дії німецьких лицарів-братів проти пруссів у замку Фогельзанг. Булла папи Григорія IX, що дає Тевтонському Ордену право хрещення пруссів;
- 1233 р. — поразка пруссів в битві при Сиргуні (Помезанія);
- 1239—1240 р. — заснування замку Бальга, його облога і деблокада пруссами;
- 1241 р. — звернення в православ'я під ім'ям Іоанна прусського війьковоначальника Гландо Камбіло, що прийшов до Новгорода, сина Дівона, родоначальника роду Романових. Набіг монголів на Пруссію;
- 1242—1249 рр. — повстання пруссів проти Ордена в союзі з поморським (польським) князем Святополком;
- 1249 р. — Христбурзький мирний договір, що юридично закріпив завоювання Орденом південно-західної землі пруссів;
- 1249 р., 29 вересня — перемога пруссів під Круке (Натангиія);
- 1249—1260 рр. — друге повстання пруссів;
- 1251 р. — зіткнення прусського загону з військом руського князя Данила Галицького коло р. Лика;
- 1254 р. — початок походу короля Богемії Оттокара II Пшемисла на Самбію;
- 1255 р. — заснування замків Кенігсберг і Рагніт;
- 1260—1283 рр. — третє повстання пруссів;
- 1283 р. — захоплення хрестоносцями Ятвягії, що закріпила перемогу Тевтонського Ордену над пруссами.
Примітки [ред.]
- ↑ Історія Пруссії до 1283 року. — праця доктора історичних наук В. И. Кулакова, начальника Балтійської експедиції Інституту Археології РАН
|
||||||||
