Святослав Ярославич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святослав Ярославич
Izbornik.jpg
Святослав Ярославич (праворуч крайній) з родиною. Зображення з «Ізборника Святослава» від 1073 року
Великий князь Київський
Початок правління: 1073
Кінець правління: 1076
Попередник: Ізяслав Ярославич
Наступник: Всеволод Ярославич
Дата народження: 1027
Дата смерті: 27 грудня 1076(1076-12-27)
Місце смерті: Київ
Дружина: 1. Цецилія (Килікія)
2. Ода Штаденська
Діти: у 1-у шлюбі: Гліб, Роман, Давид, Олег, Ярослав;
у 2-у шлюбі: Вартіслав I
Династія: Рюриковичі
Батько: Ярослав Мудрий
Мати: Інгігерда

Святослáв Ярослáвич (у хрещенні Микола, *1027 — †27 грудня 1076) — князь чернігівський (10541073), київський (22 березня 107327 грудня 1076), син Ярослава Мудрого. Фундатор будівництва Печерської церкви в Києві.[1]

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Зображення Святослава з другого примірника Ізборника

З Любецького пом'яника відомо, що княгиню звали Килікія[2][3] (Цецилія) невідомого походження.

    • Діти від першого шлюбу
  1. Гліб (†1078 р.) — князь Тмутараканський (1064 і 1066–1068 рр.), Новгородський (1068–1073 і 1077–1078 рр.), Переяславський (1073–1077 рр.);
  2. Роман Червоний (†1079 р.) — князь Тмутараканський з 1069 р.;
  3. Давид (давньорус. Давыд) (†1123 р.) — князь Переяславський (1073–1076 рр.), князь Муромський (1076–1093 рр.), князь Смоленський в (1093–1095 і 1096–1097 рр.), князь Новгородський (1094–1095 рр.), князь Чернігівський (1097–1123 рр.);
  4. Олег (†1115 р.) — князь Тмутараканський (1083–1094 рр.), князь Чернігівський (1094–1097 рр.).

Згідно Штаденських анналів німецька принцеса Ода Штаденська онучка брата імператора Священної Римської імперії Генріха III, дочкою графа Етелера, сестрою трірського архієпископа Бургарда одного з найбільших духовних князів імперії.

Разом з своїми братами Ізяславом, Великим князем Київським, та Всеволодом, князем переяславським, розбив торків (1060) і полоцького князя Всеслава II (1067).

1068 року зазнав поразки від половців, але того ж року розбив значні їх загони над рікою Снов(див. Битва на річці Снов).

За допомогою Всеволода усунув Ізяслава з великокняжого стола і зайняв Київ.

Меценат науки — його заходами, складено два «Ізборники Святослава» (1073, 1076), що мали великий вплив на дальший розвиток повчальної літератури на Русі.

Святослав Ярославич помер після невдалої операції фурункула.

Мав синів — Гліба, Романа, Давида, Олега, Ярослава.

Похований у Чернігові в соборі св. Спаса[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 10
  2. Зотов Р. В., «О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время», г. СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1892 г. — С. 24. (рос.)
  3. «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., — С. 120, 500
  4. http://tour.cult.gov.ua/photo/10-0-102

Джерела[ред.ред. код]

Попередник
Мстислав Хоробрий
Alex Chernigiv.svg Князь Чернігівський
1054-1073
Alex Chernigiv.svg Наступник
Всеволод Ярославич
Попередник
Ізяслав Ярославович
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1073-1076
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Всеволод Ярославич