Святослав Ярославич
| Святослав II Ярославич | |
 |
|
| Святослав Ярославич з родиною. Зображення з «Ізборника Святослава» від 1073 року | |
| Великий князь Київської Русі | |
| Початок правління: | 1073 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1076 |
| Попередник: | Ізяслав I |
| Наступник: | Всеволод I |
| Дата народження: | 1027 |
| Дата смерті: | 27 грудня 1076 |
| Місце смерті: | Київ |
| Дружина: | Цецилія Ода Штаденська |
| Діти: | Гліб, Роман, Давид, Олег, Ярослав |
| Династія: | Рюриковичі |
| Батько: | Ярослав I Мудрий |
| Мати: | Інгігерда |
Святослáв II Ярослáвович (у хрещенні Микола, *1027 — †27 грудня 1076) — князь чернігівський (1054–1073), київський (22 березня 1073—27 грудня 1076), син Ярослава I Мудрого.
Біографічні відомості[ред.]
Був одружений з дочкою графа Етелера, сестрою трірського архієпископа Бургарда, одного з найбільших духовних князів імперії. З Любецького пом'яника відомо, що княгиню звали Киликія.
Разом з своїми братами Ізяславом I, Великим князем Київським, та Всеволодом, князем переяславським, розбив торків (1060) і полоцького князя Всеслава (1067)
1068 року зазнав поразки від половців, але того ж року розбив значні їх загони над рікою Снов.
За допомогою Всеволода усунув Ізяслава з великокняжого стола і зайняв Київ.
Меценат науки — його заходами, складено два «Ізборники Святослава» (1073, 1076), що мали великий вплив на дальший розвиток повчальної літератури на Русі.
Святослав Ярославич помер після невдалої операції фурункула.
Мав синів — Гліба, Романа, Давида, Олега, Ярослава.
Похований у Чернігові в соборі св. Спаса[1].
Джерела[ред.]
- Енциклопедія історії України. — Т. 6. — К.: Наукова думка, 2009.
| Попередник Мстислав I Хоробрий |
 |
Князь Чернігівський 1054-1073 |
|
Наступник Всеволод I Ярославич |
| Попередник Ізяслав I Ярославович |
 |
Великий князь Київський 1073-1076 |
|
Наступник Всеволод I Ярославич |
|
|||||||||||||||||||||||
