Ярополк Володимирович
| Ярополк II Володимирович | |
 |
|
| Ярополк II | |
| Великий князь Київської Русі | |
| Початок правління: | 1132 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1139 |
| Попередник: | Мстислав I Великий |
| Наступник: | В'ячеслав I |
| Дата народження: | 1082 |
| Місце народження: | Чернігів |
| Дата смерті: | 18 лютого 1139 |
| Місце смерті: | Київ |
| Династія: | Рюриковичі |
| Батько: | Володимир II Мономах |
| Мати: | Ґіта Вессекська |
Ярополк ІІ Володимирович (*1082 — † 18 лютого 1139), переяславський князь (1113 — 32), згодом Великий князь київський (15 квітня 1132 — 18 лютого 1139), син князя Володимира II Мономаха.
Ярополк жив у згоді з батьком Володимиром II Всеволодовичом і старшим братом Мстиславом І Великим. У 1116 р. одружився з Оленою, дочкою яського (аланського) князя, яка померла після 1146 р. Як Великий князь дбав про єдність київської держави і вів боротьбу з чернігівськими князями — Ольговичами, які пробували з допомогою половців захопити київський престол. Як згадує літописець, Ярополк визначався мужністю і здобув велику славу успішними походами проти половців. Про Ярополка див. М. Грушевський «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. Опыт исследования» (1891).
Із батьком Володимиром II Мономахом у 1103, 1109, 1111 і 1113 брав участь у походах проти половців, а 1116 і 1120 завдав їм значних поразок. У 1116 р. завдав половській орді Шаруканя страшного удару. Син Шаруканя Отрок відразу прийняв пропозицію грузинського царя Давида IV Будівника і 45 тис. половців переселилися у Грузію. Аланія пропустила їх через свої землі. Союз Києва і Аланії, обох зацікавлених у зменшенні половців у Подонні, скріплений шлюбом Ярополка і Олени, міг змусити Отрока погодитися на пропозиції грузинського царя. В 1126 році в битві біля Полкстіня на чолі переяславської дружини розбив половецьке військо.
Ярополка Володимировича згадує Мішель де Монтень в есе «Про корисне та чесне» як приклад того що зрада часто карається тими в чиїх інтересах чиниться, де наводить історію запозичену із «De origine et rebus gestis Polonorum» польського історика XVI ст. Гербурта Фульстинського (Jan Herburt z Fulsztyna). В історії розповідається про те, як засліплений жадобою помсти Ярополк скористався послугами угорського шляхтича-зрадника щоб заподіяти польському королеві Болеславу III Кривоустому значної шкоди, сплюндрувавши Віслицю. Задовольнивши жадобу помсти та побачивши незатьмареним пристрастями поглядом ницість зради, Ярополк відчув такі докори сумління що жорстоко стратив шляхтича.
Література[ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Мішель Монтень; «Проби», Київ: Дух і літера, 2005. ISBN 966-7888-91-6
- Леонтій ВОЙТОВИЧ, КНЯЗІВСЬКІ ДИНАСТІЇ СХІДНОЇ ЄВРОПИ Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. ISBN 966-02-1683-1. ( Переглянуто 11 жовтня 2005 р.)
| Попередник Мстислав I Великий |
 |
Великий князь Київський 1132-1139 |
|
Наступник В'ячеслав I |
| Попередник Святослав Володимирович |
 |
Князь Переяславський 1114-1132 |
|
Наступник Всеволод Мстиславич |
