Скелівка (Старосамбірський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Скелівка
POL Felsztyn COA.svg Skelevka prapor.gif
Герб Скелівки Прапор Скелівки
Костел святого Мартина з оборонною баштою-дзвіницею
Костел святого Мартина з оборонною баштою-дзвіницею
Країна Україна Україна
Область Львівська область Львівська область
Район/міськрада Старосамбірський
Рада Скелівська сільська рада
Код КОАТУУ 4625184501
Основні дані
Засноване 1374
Населення 1062
Площа 3.5 км²
Густота населення 303.4 осіб/км²
Поштовий індекс 82052
Телефонний код +380 3238-61
Географічні дані
Географічні координати 49°32′07″ пн. ш. 22°57′45″ сх. д. / 49.53528° пн. ш. 22.96250° сх. д. / 49.53528; 22.96250Координати: 49°32′07″ пн. ш. 22°57′45″ сх. д. / 49.53528° пн. ш. 22.96250° сх. д. / 49.53528; 22.96250
Місцева влада
Адреса ради 82052, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Скелівка, 61-3-37
Карта
Скелівка (Україна)
Скелівка
Скелівка
Скелівка (Львівська область)
Скелівка
Скелівка

Ске́лівка (до 1945 року: Фельштин, pol. Felsztyn) — село Старосамбірського району Львівської області. Населення — 1062 особи (переважна більшість українці).

Через село проходить автошлях і залізниця СамбірХирів. Вістань до Самбора — 18 км, до Хирова — 10 км. Неподалік від села (на південь) тече річка Стривігор.

Історія[ред.ред. код]

Колись Скелівка була містечком, яке мало добре укріплену фортецю. Від тих фортифікацій до наших часів не дійшло нічого. Про існування фортеці свідчить позначка на карті Гійома Левассера де Боплана, а історія зберегла мало свідоцтв: відомо, що цю твердиню Гербуртів було зруйновано під час козацького нападу під проводом Івана Наперстка (1649). Тоді ж зазнали спустошень містечко (тепер село) Муроване та місто Хирів. У центрі села розташована прямокутна площа, на якій збереглося кілька старих кам'яниць типово міської забудови. Відомо, що колись тут стояла ратуша.

Найдавніший герб Фельштина відомий з печатки містечкової ратуші, датованої 1553 - 1565 рр. (і опублікованої польським дослідником початку XX століття В.Віттиґом): у щиті - два мечі, вбиті вістрями в яблуко (частина родового герба власників поселення Гербуртів). У XIX столітті (за даними тогочасної дослідниці З.Стшетельської-Ґринберґової) на громадській печатці Фельштина виступав уже повний герб роду Гербуртів: на червоному тлі - зелене яблуко, пробите трьома срібними мечами, покладеними зіркою (довкола герба було вміщено напис "MIASTO FELSZTYN").

Швейк у Фельштині[ред.ред. код]

Палац у Скелівці
Пам'ятник Швейкові у Скелівці

Найбільше Скелівка (Фельштин) відома тим, що тут перебував персонаж відомого сатиричного роману Ярослава Гашека - бравий вояк Швейк. У Скелівці є пам'ятник Швейку.

«Швейк почав з того, що він усе ж таки мав рацію, коли йшов на Фельштин понад струмком, і він не винний, що якийсь там невідомий російський солдат утік з полону і купається в ставку, повз який він, Швейк, мусив іти, бо це ж був його обов'язок як квартир'єра йти найкоротшою дорогою на Фельштин. Російський солдат, тільки-но його побачив, утік, залишивши в кущах своє обмундирування. А він, Швейк, не раз чув, що на фронті з метою розвідки використовується форма вбитих ворогів, і тому на цей випадок приміряв залишену форму, аби перевірити, як у такому випадку він почуватиме себе в чужій формі». (З книжки «Пригоди бравого вояка Швейка», Я. Гашек)

Село входить до маршруту «Шляхами бравого вояка Швейка».

Докладним вивченням маршруту Швейка займалися дослідники зі Львова Іван Лозинський (1983 р.) та Андрій Дорош (1996 р.). Як встановив останній, Швейк пересувався по Львівщині за маршрутом Терло Шляхетське (нині Терло) — СтаряваХирівБерезівШуминаФельштинХирівП'ятницяДобромиль — Ляцьке (нині Солянуватка) — ГубичіТрушевичіНижанковичі — по території Польщі до Перемишля, звідки вояк був відправлений потягом назад через Нижанковичі — Добромиль — Хирів до Воютичів, а звідти через СамбірРудкиВеликий ЛюбіньЛьвів до станції Жовтанці і до Колодного (нині Велике Колодно), де його мандри закінчилися. Це становить майже 400 км по Галичині.

Палац у Скелівці[ред.ред. код]

В парку на західній околиці села розташована стара споруда — рожевий палац, у якому нині міститься туберкульозний диспансер. Палац 17—18 ст. Пам'ятка архітектури місцевого значення, реєстр. номер: 516-М. Палац цікавий тим, що його, можливо, відвідав бравий вояк Швейк.

Інші відомості[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Костел святого Мартина, 1914 рік
  • Костел святого Мартина з оборонною баштою-дзвіницею кінця XV — початку XVI ст. Костел реконстуйовано, в ньому міститься греко-католицька церква. Пам'ятка архітектури національного значення. Реєстр. номер: 511/1.
  • Церква св. Кузьми і Дем'яна, побудована у 1790 році. Пам'ятка архітектури місцевого значення. Реєстр. номер: 1520-М.
  • Єврейський цвинтар (синагога не вціліла).

Колись у містечку перед ратушею стояло погруддя Тадеуша Костюшка. Воно зникло в часи Першої світової війни. А постамент уже в радянські часи за наказом секретаря райкому компартії кудись вивезли.

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженці Фельштина[ред.ред. код]

Дідичі[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с. 173
  2. F. Kiryk. Sienieński Wiktoryn z Sienna i Gołogór, h. Dębno (ok. 1463-1530) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984.— t. XXV/2, zeszyt 105.— S. 192. (пол.)
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.