Травея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чотириколонні травея в храмі. Сент-Антуан-л'Аббеї.

Травея (фр. travée "прогін, ряд") — прямокутна у плані чарунка простору нефа у романському або готичному храмі під одним хрестовим чи зімкненим склепінням, що підтримується чотирма інколи шістьма підпорами.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7

Посилання[ред.ред. код]