Вікно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вікно

Ві́кна— спеціально створювані прорізи в зовнішніх стінах будинків, що призначаються для освітлення, інсоляції та провітрювання приміщення. Вікна є головним (до 50 %) джерелом тепловтрат у будівлях. Вони забезпечують надходження в приміщення світла і повітря, зв'язують внутрішній простір в будівлі з навколишнім світом.

Історичні відомості[ред.ред. код]

На ранньому етапі розвитку цивілізації вікон, як таких, не було. Древні помешкання усіх регіонів вікон не мали. Аж до Середньовіччя отворами в стінах були прості прорізи, які прикривалися шкурами тварин або тканиною. Також для цих цілей використовувався бичачий пухир, плівка, знята з живота тварини, яка пропускала світло всередину житла.

У Древньому Римі використовувалися вікна без скла. При цьому їх форма залишалася прямокутною, але усередині вікна створювалися спеціальні прикраси, у тому числі і з каменю. Перші скляні вікна з'явилися в епоху Римської імперії, але дозволити собі таку розкіш могли лише дуже заможні громадяни.

На Русі в XI–XIII століттях склодуви освоїли техніку виготовлення товстостінних круглих вікон діаметром 20-30 см, для чого розплав скла відливався на металеву плиту. Також використовувалися слюдяні вікна, складені з оброблених шматочків слюди. Такі вікна пропускали більше світла в порівнянні з вікнами з каламутного товстого скла.

Види вікон[ред.ред. код]

  • Берлінське вікно — широке трьохстулкове вікно, що зазвичай розташоване у внутрішньому кутку і служить для освітлення приміщень, утворених перетином двох флігелів будинку.
  • Біфоріум — вікно з двома отворами, розділене колоною або стовпчиком. Існувало в романській культурі.
  • «Бичаче око» — вікно овальної форми, розташоване над дверним отвором.
  • Віялове вікно — вікно, верхня частина якого складається з розташованих віялом секторів. Також прийшло з романської культури.
  • Венеціанське (паладіанське) вікно — широке, арочне вікно поділене на три частини.
  • Волокове вікно — маленьке прямокутне вікно, заввишки в діаметр колоди зрубу, шириною до 3 метрів. Зсередини засовувалися дерев'яними дощечками — в́олоками, звідки і пішла назва.
  • Червоне вікно — вікно з рамою, обробленою косяками. Назву «червоне» вікно дістало не лише через те, що зазвичай ці вікна були оздоблені дерев'яною різьбою, а й через те, що через них проникало багато світла.
  • Мезонінне вікно — вікно, розташоване над основним рядом вікон, для кращого освітлення.
  • Вікно другого світла — вікно в темному приміщенні, через яке падає світло з освітленого приміщення.
  • Окутне вікно — кутове вікно.
  • Троянда — велике кругле вікно над входом з ажурним переплетенням у вигляді променів, що радіально виходять з центру.
  • «Риб'ячий пухир» — віконний отвір складної криволінійної форми (у пізній готиці).
  • Сліпе вікно — ніша в стіні, що імітує віконний отвір.
  • Слухове вікно — вікно на схилі даху.
  • Флорентійське вікно — вікно, що складається з декількох арок, об'єднаних однією великою аркою.
  • Біфора — тип вікна, вертикально розділеного колоною чи пілястрою на два отвори з двома заокругленими чи гострими арками.

Сучасні вікна[ред.ред. код]

Вікно — це елемент стінної або покрівельної конструкції, призначений для зв'язування внутрішнього простору в будівлі з навколишнім світом, природного освітлення приміщень, їх вентиляції, захисту від атмосферних та шумових дій. Складається з віконного отвору з відкосами, віконного блоку, системи ущільнення монтажних швів, підвіконної дошки, деталей зливу і облицювань; віконний блок — світлопрозора конструкція, призначена для природного освітлення приміщення, його вентиляції і захисту від атмосферних і шумових дій;

У сучасних вікнах використовуються переважно склопакети, рідше (коли не потрібна теплоізоляція) — одиночне скло.

Вікна відрізняються:

  • за призначенням: для житлових, громадських, промислових будівель;
  • за конструкціями: з окремими, зі спареними рамами, зі склопакетами;
  • за матеріалом: з дерева, металу (алюмінієві вікна), полівінілхлориду (ПВХ), склопластика (стеклокомпозита), комбіновані дерево-металеві, дерево-метало-пластикові.

Сучасні віконні рами мають спеціальні ущільнювачі, що дозволяють звести втрати тепла до мінімуму через щілини у вікнах, проте найефективніші вони у разі наявності в будинку системи припливної вентиляції. За відсутності подібних систем вікна бажано оснащувати системами провітрювання, що дозволяють регулювати струм повітря.

Конструкція та її характеристика[ред.ред. код]

Віконні конструкції захищають житло від сирості, пилу, шуму, а також інших негативних чинників. Залежно від матеріалу, з якого виготовлена віконна конструкція, вікна мають різні характеристики за теплоізоляційними властивостями, шумоізоляцією, довговічністю, екологічністю та стійкістю до атмосферних дій.

Сучасні вікна є досить складною конструкцією, що складається з наступних елементів:

  • Віконний профіль (віконна коробка і стулка)
  • Внутрішнє заповнення (склопакет або ПВХ плита)
  • Фурнітура (елементи замикання, віконні ручки, декоративні накладки на петлі)

За способом відкривання вікна поділяються на:

  • розпашні
  • поворотно-ухильні
  • нижньо-, верхньопідвісні
  • середньопідвісні
  • ухильні

Замір вікна[ред.ред. код]

Віконні отвори (прорізи) бувають трьох типів:

  • Проріз із зовнішньою чвертю.
  • Проріз з внутрішньою чвертю.
  • Проріз без чверті.

В залежності від варіанту віконного отвору і відбувається зняття правильних розмірів вікна.

Для отвору без чверті:

  • Ширина віконного отвору визначається як відстань від одного вертикального відкосу вікна до іншого і мінус монтажний проміжок (він становить 15 до 20 мм на сторону в залежності від кривизни стін, відхилення від вертикалі). Вимірювання проводиться зовні вікна.
  • Висота віконного отвору — це відстань від верхнього відкосу до зовнішнього водовідливу, яка вимірюється з боку вулиці, мінус монтажний проміжок (якщо вікно комплектується підставочним профілем, то мінус висота цього профілю).
  • Довжина підвіконня вимірюється по довжині старого підвіконня. Якщо підвіконня не встановлене, то за розміром від одного вертикального відкосу до іншого плюс від 50 до 100 мм на сторону.
  • Ширина підвіконня — ця відстань від його внутрішнього краю до рами вікна. Зазвичай підвіконня вимірюється з урахуванням вильоту від стіни на 30~70 мм, тобто підвіконня не повинне перекривати радіатор опалювання.
  • Довжина відливу вимірюється як відстань між бічними відкосами вікна з боку вулиці плюс 60~80 мм.
  • Ширина відливу визначається від його зовнішнього краю до рами вікна. Відлив повинен виступати за зовнішню стіну на 30~50 мм.

Для отвору із зовнішньою та внутрішньою чвертю:

  • Ширина віконного отвору визначається як відстань від одного вертикального відкосу вікна до іншого плюс монтажний проміжок на захід в чверть (він становить від 25 до 40 мм на сторону в залежності від глибини внутрішньої чверті). Вимірювання проводиться зовні вікна.
  • Висота віконного отвору — це відстань від верхнього відкосу до зовнішнього водовідливу, яка вимірюється з боку вулиці, плюс захід у верхню чверть (якщо вікно комплектується підставочним профілем, то відстань від відкосу до відливу і буде висотою вікна. Іноді під відливом є цементне стягування, його висота також впливає на розмір вікна).
  • Довжина підвіконня вимірюється по довжині старого підвіконня, якщо підвіконня не встановлене, то за розміром від одного вертикального відкосу до іншого плюс від 50 до 100 мм на сторону.
  • Ширина підвіконня — це відстань від його внутрішнього краю до рами вікна. Зазвичай підвіконня вимірюється з урахуванням вильоту від стіни на 30~70 мм, тобто підвіконня не повинне перекривати радіатор опалювання.
  • Довжина відливу вимірюється як відстань між бічними відкосами вікна з боку вулиці, плюс 60~80 мм, в отворі із зовнішньою чвертю ширина вікна по суті і є довжиною водовідливу.
  • Ширина відливу визначається від його зовнішнього краю до рами вікна. Відлив повинен виступати за зовнішню стіну на 30~50 мм.

Окремо для внутрішньої чверті потрібно пам'ятати, що вікно потрібно робити меньшим на стільки, щоб при його встановленні внутрішні чвері не заважали йому відкриватися.

Декоративні вікна[ред.ред. код]

З давніх часів вікна були декоративним елементом будівлі, не менш важливим, ніж його двері. Іноді (такий підхід зустрічається і зараз, наприклад, в лазнях) в них використовувалися спеціальні кольорові або напівпрозорі стекла з нанесеним на них малюнком.

Готичне вікно

Форма вікон також дуже різна. Для середньовічних храмів типові арочні вікна, для класичної традиції, що йде від Палладіо, вікна поділені на три частини - термальні або італійські.

У Росії та Україні найчастіше трапляються звичайні прямокутні вікна.

Вікна з погляду енергоощадливості[ред.ред. код]

Вікна є головним джерелом небажаних тепловтрат взимку і теплонадходжень улітку. Визначальним при цьому є енергетична ефективність вікон.

Бум використання енергоефективних вікон в багатьох країнах світу почався від часу енергетичної кризи 70-х років. Енергоефективні конструкції, зокрема, вікна, почали застосовуватись в Україні спершу як писк моди, а згодом як цілеспрямована кампанія, що знаходить законодавче трактування і є ефективним засобом заощадження енергоресурсів.

Тенденції ринку[ред.ред. код]

Завдяки розробці підвищених нормативів опору теплопередачі захисних конструкцій житлових і громадських будівель, а також введенню обов'язкової сертифікації віконної продукції випуск традиційних дерев'яних вікон в спарених (ОС) і роздільних палітурках (ОР) за ГОСТ 11214-86 різко скоротився.

При цьому значно збільшилося застосування вікон з склопакетами, вікон з ПВХ і алюмінію, використання спеціальних покриттів, скла, плівок тощо

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]