Вікно
Ві́кна— спеціально створювані прорізи в зовнішніх стінах будинків, що призначаються для освітлення, інсоляції та провітрювання приміщення. Вікна є головним (до 50 %) джерелом тепловтрат у будівлях. Вони забезпечують надходження в приміщення світла і повітря, зв'язують внутрішній простір в будівлі з навколишнім світом.
Зміст |
Історичні відомості [ред.]
На ранньому етапі розвитку цивілізації вікон, як таких, не було. Древні помешкання усіх регіонів вікон не мали. Аж до Середньовіччя отворами в стінах були прості прорізи, які прикривалися шкурами тварин або тканиною. Також для цих цілей використовувався бичачий пухир, плівка, знята з живота тварини, яка пропускала світло всередину житла.
У Древньому Римі використовувалися вікна без скла. При цьому їх форма залишалася прямокутною, але усередині вікна створювалися спеціальні прикраси, у тому числі і з каменю. Перші скляні вікна з'явилися в епоху Римської імперії, але дозволити собі таку розкіш могли лише дуже заможні громадяни.
На Русі в XI–XIII століттях склодуви освоїли техніку виготовлення товстостінних круглих вікон діаметром 20-30 см, для чого розплав скла відливався на металеву плиту. Також використовувалися слюдяні вікна, складені з оброблених шматочків слюди. Такі вікна пропускали більше світла в порівнянні з вікнами з каламутного товстого скла.
Види вікон [ред.]
- Берлінське вікно — широке трьохстулкове вікно, що зазвичай розташоване у внутрішньому кутку і служить для освітлення приміщень, утворених перетином двох флігелів будинку.
- Біфоріум — вікно з двома отворами, розділене колоною або стовпчиком. Існувало в романській культурі.
- «Бичаче око» — вікно овальної форми, розташоване над дверним отвором.
- Віялове вікно — вікно, верхня частина якого складається з розташованих віялом секторів. Також прийшло з романської культури.
- Венеціанське (паладіанське) вікно — широке, арочне вікно поділене на три частини.
- Волокове вікно — маленьке прямокутне вікно, заввишки в діаметр колоди зрубу, шириною до 3 метрів. Зсередини засовувалися дерев'яними дощечками — в́олоками, звідки і пішла назва.
- Червоне вікно — вікно з рамою, обробленою косяками. Назву «червоне» вікно дістало не лише через те, що зазвичай ці вікна були #Мезонінне вікно — вікно, розташоване над основним рядом вікон, для кращого освітлення.
- Вікно другого світла — вікно в темному приміщенні, через яке падає світло з освітленого приміщення.
- Окутне вікно — кутове вікно.
- Троянда — велике кругле вікно над входом з ажурним переплетенням у вигляді променів, що радіально виходять з центру.
- «Риб'ячий пухир» — віконний отвір складної криволінійної форми (у пізній готиці).
- Сліпе вікно — ніша в стіні, що імітує віконний отвір.
- Слухове вікно — вікно на схилі даху.
- Флорентійське вікно — вікно, що складається з декількох арочек, об'єднаних однією великою аркою.
- Біфора — тип вікна, вертикально розділеного колоною чи пілястрою на два отвори з двома заокругленими чи гострими арками.
Сучасні вікна [ред.]
Вікно — це елемент стінної або покрівельної конструкції, призначений для зв'язування внутрішнього простору в будівлі з навколишнім світом, природного освітлення приміщень, їх вентиляції, захисту від атмосферних та шумових дій. Складається з віконного отвору з відкосами, віконного блоку, системи ущільнення монтажних швів, підвіконної дошки, деталей зливу і облицювань; віконний блок — світлопрозора конструкція, призначена для природного освітлення приміщення, його вентиляції і захисту від атмосферних і шумових дій;
У сучасних вікнах використовуються переважно склопакети, рідше (коли не потрібна теплоізоляція) — поодинокі стекла.
Вікна відрізняються:
- за призначенням: для житлових, громадських, промислових будівель;
- за конструкціями: з окремими, зі спареними рамами, зі склопакетами;
- за матеріалом: з дерева, металу (алюмінієві вікна), полівінілхлориду (ПВХ), склопластика (стеклокомпозита), комбіновані дерево-металеві, дерево-метало-пластикові.
Сучасні віконні рами мають спеціальні ущільнювачі, що дозволяють звести втрати тепла до мінімуму, через щілини у вікнах, проте найефективніші вони у разі наявності в будинку системи припливної вентиляції. За відсутності подібних систем вікна бажано оснащувати системами провітрювання, що дозволяють регулювати струм повітря.
Конструкція та її характеристика [ред.]
Віконні конструкції захищають житло від вогкості, пилу, шуму, а також інших негативних чинників. Залежно від матеріалу, з якого виготовлена віконна конструкція, вікна мають різні характеристики за теплоізоляційними властивостями, шумоізоляцією, довговічністю, екологічністю і стійкістю до атмосферних дій.
Сучасні вікна є досить складною конструкцією, що складається з наступних елементів:
- Віконний профіль (віконна коробка і стулка)
- Внутрішнє заповнення (склопакет або ПВХ плита)
- Фурнітура (елементи замикання, віконні ручки, декоративні накладки на петлі)
За способом відкривання вікна поділяються на:
- розпашні
- поворотно-ухильні
- нижньо-, верхньопідвісні
- середньопідвісні
- ухильні
Замір вікна [ред.]
Віконні отвори бувають трьох типів:
- Проїм із зовнішньою чвертю.
- Проїм з внутрішньою чвертю.
- Проїм без чверті.
Залежно від варіанту віконного отвору і відбувається зняття правильних розмірів вікна.
Для отвору без чверті:
- Ширина віконного отвору визначається як відстань від одного вертикального відкосу вікна до іншого і мінус монтажний проміжок (він становить 15 до 20 мм на сторону, залежно від кривизни стін, відхилення від вертикалі), вимір робиться зовні вікна.
- Висота віконного отвору — це відстань від верхнього відкосу до зовнішнього водовідливу, яка вимірюється з боку вулиці і мінус монтажний проміжок (якщо вікно комплектується підставочним профілем, то мінус висота цього профілю).
- Довжина підвіконня вимірюється по довжині старого підвіконня, якщо підвіконня не встановлене, то за розміром від одного вертикального відкосу до іншого плюс від 50 до 100 мм на сторону.
- Ширина підвіконня — ця відстань від його внутрішнього краю до рами вікна, зазвичай підвіконня вимірюється з урахуванням вильоту від стіни на 30~70 мм, тобто підвіконня не повинне перекривати радіатор опалювання.
- Довжина відливу вимірюється як відстань між бічними відкосами вікна з боку вулиці, плюс 60~80 мм.
- Ширина відливу визначається від його зовнішнього краю до рами вікна, відлив повинен виступати за зовнішню стіну на 30~50 мм.
Для отвору із зовнішньою та внутрішньою чвертю:
- Ширина віконного отвору визначається як відстань від одного вертикального відкосу вікна до іншого і плюс монтажний проміжок на захід в чверть (він становить від 25 до 40 мм на сторону, в залежності глибини внутрішньої чверті), вимір робиться зовні вікна.
- Висота віконного отвору — це відстань від верхнього відкосу до зовнішнього водовідливу, яка вимірюється з боку вулиці і плюс захід у верхню чверть (якщо вікно комплектується підставочним профілем, то відстань від відкосу до відливу і буде висотою вікна, іноді під відливом є цементне стягування, його висота також впливає на розмір вікна).
- Довжина підвіконня вимірюється по довжині старого підвіконня, якщо підвіконня не встановлене, то за розміром від одного вертикального відкосу до іншого плюс від 50 до 100 мм на сторону.
- Ширина підвіконня — це відстань від його внутрішнього краю до рами вікна, зазвичай підвіконня вимірюється з урахуванням вильоту від стіни на 30~70 мм, тобто підвіконня не повинне перекривати радіатор опалювання.
- Довжина відливу вимірюється як відстань між бічними відкосами вікна з боку вулиці, плюс 60~80 мм, в отворі із зовнішньою чвертю ширина вікна по суті і є завдовжки зовнішнього водовідливу.
- Ширина відливу визначається від його зовнішнього краю до рами вікна, відлив повинен виступати за зовнішню стіну на 30~50 мм.
Окремо для внутрішньої чверті потрібно пам'ятати що вікно потрібно робити меньшим на стільки щоб при його встановленні внутрішні чвері не заважали йому відкриватися.
Декоративні вікна [ред.]
З давніх часів вікна були декоративним елементом будівлі, не менш важливим, чим його двері. Іноді (такий підхід зустрічається і зараз, наприклад, в лазнях) в них використовувалися спеціальні кольорові або напівпрозорі стекла з нанесеним на них малюнком.
Форма вікон також дуже різна. Для середньовічних храмів типові арочні вікна, для класичної традиції, що йде від Палладіо, — вікна поділені на три частини: термальні або італійські.
У Росії та Україні найчастіше трапляються звичайні прямокутні вікна.
Вікна з погляду енергоощадливості [ред.]
Вікна є головним джерелом небажаних тепловтрат взимку і теплонадходжень улітку. Визначальним при цьому є енергетична ефективність вікон.
Бум використання енергоефективних вікон в багатьох країнах світу почався від часу енергетичної кризи 70-х років. Енергоефективні конструкції, зокрема, вікна, почали застосовуватись в Україні спершу як писк моди, а згодом як цілеспрямована кампанія, що знаходить законодавче трактування і є ефективним засобом заощадження енергоресурсів.
Тенденції ринку [ред.]
Завдяки розробці підвищених нормативів опору теплопередачі захисних конструкцій житлових і громадських будівель, а також введенню обов'язкової сертифікації віконної продукції випуск традиційних дерев'яних вікон в спарених (ОС) і роздільних палітурках (ОР) за ГОСТ 11214-86 різко скоротився.
При цьому значно збільшилося застосування вікон з склопакетами, вікон з ПВХ і алюмінію, використання спеціальних покриттів, скла, плівок тощо
Посилання [ред.]
- Пластикові вікна
- Цікаві факти про металлоластикові вікна
- Ринок пластикових вікон в Україні
- Реставрація, ремонт вікон
Див. також [ред.]
|
|||||||||||
