Перекриття

Перекриття́ — горизонтальна внутрішня захисна конструкція, що розділяє по висоті суміжні приміщення в будинку.

Види перекриттів

За призначенням розрізняють перекриття:

• міжповерхові,
• підвальні
• горищні.

Залежно від способу влаштування конструкції перекриття бувають

• збірні (великопанельні на кімнату, панельні, балкові по залізобетонних, металевих, дерев'яних балках),
• монолітні залізобетонні,
• збірно-монолітні, безригельні,
• кесонні, шатрові,
• цегляні арочні
• склепінчасті.

Склепінчасті перекриття найчастіше зустрічаються в старих кам'яних будинках.

Матеріал перекриттів

Склепіння бувають кам'яні або цегляні, залізобетонні

Дерев'яні перекриття використовуються рідко і в основному під час будівництва одноповерхових будівель.

Великого поширення в будівництві набули залізобетонні перекриття, які використовуються у вигляді збірних конструкцій, монолітних і збірно-монолітних. Збірні залізобетонні перекриття виконуються з настилом по балках, а також з безбалковими конструкціями перекриття.

Характеристики перекриттів

Перекриття характеризуються міцністю і довговічністю. Перекриття мають бути достатньо жорсткими, простими з погляду улаштування та експлуатації, непроникними для рідин, газів, мати слабку звукопровідність, відповідати довговічності та вогнестійкості споруди в цілому.

Під час перепланування приміщень нерідко допускаються пошкодження конструкцій склепіння або повне їх знесення, пов'я зане з необхідністю збільшення загальної площі приміщень, що призводить до прискорення зносу перекриття, яке конструктивно пов'язане з його склепінчастою частиною.

Вимоги до перекриттів

Конструкції перекриття повинні відповідати нормативним вимогам щодо міцності та вогнестійкості (відповідно до призначення будинків), а також вимогам звукоізоляції, теплоізоляції. Захист від попадання вологи у внутрішні конструкції перекриття у вологих приміщеннях (санітарних вузлах) забезпечується влаштуванням спеціального гідроізоляційного шару.

Див. також

• Склепіння
• Покриття