ENTSO-E

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ENTSO-E
Галузь промисловості передавання електроенергії
Дата створення / заснування 16 лютого 2009[1]
Логотип
Коротка назва ENTSO-E і ENTSOE
Континент Європа
Країна  Бельгія
Організаційно-правова форма international non-profit associationd
Розташування штаб-квартири Брюссель
На заміну BALTSOd[2], NORDELd[3] і UCTE[4]
Дата офіційного відкриття 1 липня 2009
Кількість підписників у соціальних мережах 12 000
Офіційний сайт
CMNS: ENTSO-E у Вікісховищі
Енергосистеми, що входять до складу ENTSO-E

ENTSO-E (англ. European Network of Transmission System Operators for Electricity) — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 39 країнах європейського континенту.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Організація створена у липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Станом на 2021 рік у своїй структурі має п'ять керуючих галузевих груп, які координують забезпечення безпечної та оптимальної роботи мережі Європи в реальному часі, підтримує та розробляє комунікаційну інфраструктуру, забезпечує координацію захисту критичної інфраструктури, розробляє правила координації, веде класифікацію та оцінку ризиків, займається плануванням та стратегіями розвитку.

Учасники[ред. | ред. код]

Інтеграція України та Молдови[ред. | ред. код]

Від початку своєї розбудови енергосистема України технологічно пов'язана та функціонує паралельно з енергосистемами Росії, Білорусі та Молдови, маючи в основному залежність від Росії у випадку надзвичайних ситуацій.

З початком Російсько-української війни та окупації Криму з'явився суспільний запит на блокаду економічних стосунків з окупантом та політична воля для подальших інтеграційних процесів з Євросоюзом, серед них — інтеграція енергосистеми України з європейською системою. З добудовою Білоруської АЕС Україна також стала імпортером електроенергії з Білорусі, яка буде виплачувати виручені кошти Росатому у якості погашення кредиту. Очікувано, що європейський ринок буде більш прозорим, менш політизованим, більш відкритим, становитиме кращі перспективи.

Починаючи з 2003 року Бурштинський енергоострів працює синхронно з європейською мережею, що дозволило мати валютні прибутки та продавати електроенергію у декілька сусідніх країн.[5] Проте, повна синхронізація енергосистеми України з європейською енергетичною мережею ENTSO-E передбачає відокремлення її від енергосистем Росії та Білорусі, виведення її в автономну роботу та приєднання до енергосистеми Європи.

У 2017 році було підписано меморандум, що передбачає синхронізацію ОЕС України з ENTSO-E у 2023 році та визначено пріоритет інтеграції ОЕС України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E як одну з ключових стратегічних цілей НЕК «Укренерго». До синхронізаційних процесів також підключено Молдову, оскільки Молдова, будучи значною мірою пов'язаною з енергосистемою України, подібний крок самостійно зробити не зможе, не зустрівши при цьому значних фінансових втрат.

Основними інтеграційними етапами передбачається переоснащення мережі (130 млн євро), налагодження диспетчеризації (92 млн євро), удосконалення резерву генерації та її автоматичного контролю (130 млн євро) Загальна вартість інтеграції української енергосистеми до Європи була оцінена у 352 млн євро, з яких доля Укренерго мала становити 222 млн євро.

16 березня 2022 року енергосистема України була повністю синхронізована з енергомережею континентальної Європи ENTSO-E. Відповідне рішення було ухвалено об'єднанням системних операторів ENTSO-E 11 березня 2022 року. Після синхронізації Об'єднана енергосистема України працює стабільно, частота підтримується на рівні 50 ГЦ[6].

14 грудня 2023, вищий керівний орган ENTSO-E — Генеральна Асамблея — під час свого засідання, повідомила, що НЕК «Укренерго» стала повноправним членом Асоціації Європейської мережі операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E.[7]

Переваги[ред. | ред. код]

Енергосистема Європи (ENTSO-E) станом на початок 2018 року має ряд переваг по ємності 1136 ГВт проти 300 ГВт енергосистеми Росії/Білорусі, має безкоштовну міждержавну торгівлю електроенергією, ринкове ціноутворення, розподілений (частковий) внесок у стабільність системи, спільні єдині технічні стандарти експлуатації та законодавчу базу, відсутність впливу воюючої з Україною РФ як ключового балансорегулятора у випадку аварійних ситуацій.

Джерела[ред. | ред. код]

  • ІНТЕГРАЦІЯ ДО ENTSO-E / Хронологія подій. ua.energy. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  • INTEGRTION TO ENTSOE: A NEW UNTOLD SUCCESS STORY FOR UA-US ENERGY SECURITY DOSSIER (PDF). usubc.org. Ukrenergo. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2021. Процитовано 6 березня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ OpenCorporates — 2010.
  2. ↑ https://docstore.entsoe.eu/news-events/former-associations/baltso/Pages/default.aspx
  3. ↑ https://docstore.entsoe.eu/news-events/former-associations/nordel/Pages/default.aspx
  4. ↑ https://www.entsoe.eu/news-events/former-associations/
  5. ↑ ІНТЕГРАЦІЯ ДО ENTSO-E / Хронологія подій. ua.energy. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  6. ↑ Історія енергетики
  7. ↑ Укренерго отримало статус повноправного члена ENTSO-E: що це означає для України


Батарея Це незавершена стаття з енергетики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ENTSO-E&oldid=41137316