Очікує на перевірку

Райнін Ігор Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ігор Райнін)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Львович Райнін
 
Народження: 6 серпня 1973(1973-08-06) (51 рік)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна: Україна Україна
Освіта: Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Ступінь: кандидат наук з державного управління
Партія: СДПУ(о)
ВО «Батьківщина»
БПП «Солідарність»
Опозиційна платформа — За життя
Нагороди:
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Райнін.

І́гор Льво́вич Ра́йнін (6 серпня 1973, Харків, Українська РСР, СРСР) — український проросійський[1] державний і політичний діяч, підприємець. З 29 серпня 2016 до 19 травня 2019 року — Глава Адміністрації Президента України. Член РНБО (з 29 серпня 2016 до 31 травня 2019).[2][3]

З 27 листопада 2019 року — голова Харківської обласної організації партії «Опозиційна платформа — За життя»[4].

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1997 році закінчив Харківський авіаційний інститут ім. Жуковського, спеціальність — «Двигун і енергетичні установки космічних літальних апаратів», кваліфікація — інженер-механік.

У 2000 році закінчив Харківський філіал Національної академії державного управління при Президентові України, магістр за спеціальністю «державне управління». Кандидат наук з державного управління[5].

Професійна діяльність

[ред. | ред. код]

З вересня 1990 по липень 1993 року — технік-наладник газового обладнання кооперативу «Наладчик», інженер-наладник Державного підприємства інженерно-консультаційного центру «Техсервіс».

З липня 1993 по січень 1996 року — начальник дільниці виробничо-комерційної фірми «Агріс», потім до квітня 1998 року — заступник генерального директора, генеральний директор ТОВ «Навчально-науково-виробничий центр „Охорона праці“».

У квітні-серпні 1998 року — спеціаліст Коломацької районної державної адміністрації.

З липня 2000 року по березень 2001 року — виконавчий директор ТОВ «Навчально-науково-виробничий центр „Охорона праці“».

У березні 2001 — квітні 2002 року — начальник управління координації проектів міжнародної технічної допомоги Головного управління економіки Харківської обласної державної адміністрації (ХОДА).

У квітні 2001 — березні 2010 року — заступник, перший заступник начальника Головного управління економіки Харківської ОДА.

У 2010 — генеральний директор Національного наукового центру «Інститут метрології».

У липні 2010 — березні 2014 року — заступник директора ТОВ «Сінтофлекс».

З квітня по листопад 2014 року — перший заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.

З 17 листопада 2014 по 3 лютого 2015 року — заступник Глави Адміністрації Президента України.

З 3 лютого 2015 року по 29 серпня 2016 року — голова Харківської обласної державної адміністрації (ХОДА).

З 29 серпня 2016 року по 19 травня 2019 року — Глава Адміністрації Президента України.[6]

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

На початку 2000-х був членом Харківського осередка партії СДПУ(о). У лютому 2002 року був зареєстрований кандидатом в депутати до Харківської міської ради 24-го скликання від СДПУ(о)[7].

Депутат Харківської обласної ради VI—VII скликання[8].

З 2010 року перебував в опозиції до режиму Януковича.

З лютого 2015 року по травень 2016 року очолював Харківську територіальну організацію партії «Солідарність» — Блок Петра Порошенка.

3 29 серпня 2016 року призначений п'ятим президентом України Петром Порошенко главою Адміністрації Президента України[9].

З 27 листопада 2019 року — голова Харківської обласної організації партії «Опозиційна платформа — За життя»[4].

Радники

[ред. | ред. код]

На 21.07.2017 глава АП мав п'ятьох радників — одного штатного (фахівець з інформаційних питань Юрій Чевордов був призначений на цю посаду у грудні 2016 року) і чотирьох позаштатних:[10]

  • Олексій Логвиненко — колишній заступник голови Харківської ОДА і нардеп двох скликань (2006—2012), екс-глава наглядової ради банку «Мегабанк»
  • Денис Денисенко — директор ТОВ «Центр політичного консалтингу»
  • Наталія Попович — член правління Української асоціації зі зв'язків з громадськістю (UAPR), співголова PR-комітету Американської торгівельної палати
  • Геннадій Курочка — керівний партнер CFC Consulting

Втім, за 2.5 місяця двоє останніх залишили список радників. Також АП повідомило про штатного помічника голови АП стала Анну Ващенко, яка раніше працювала на посаді головного спеціаліста в департаменті капітального будівництва Харківської ОДА.[11]

Скандали

[ред. | ред. код]

Після призначення Райніна на посаду очільника Харківської області виробник гідравлічних і парових турбін «Турбоатом» став здійснювати закупівлі у ТОВ "Навчально-науковий виробничий центр «Охорона праці», засновниками якого були батьки глави регіону — Лев (гендиректор підприємства) і Анна Райніни. У 2011—2012 роках Ігор Райнін також значився серед засновників цієї компанії. Також серед закупівельників компанії батьків Райніна значилася акціонерна компанія «Харківобленерго»[12][13].

У лютому 2017 року Харківський антикорупційний центр опублікував проєкт рішення Харківської міськради, згідно з яким міська влада мали безкоштовно передати у власність ЖБК «Сінтобуд» земельну ділянку площею 1,5123 га за адресою Жасминовий бульвар 17. Цю компанію заснували представники оточення Ігоря Райніна — Олег Базарненко, Валерій Куценко, Денис Остапенко, Віталій Яцюк і Аліна Платонова, а в березні 2014 року в ній працював і сам Райнін. Після оприлюднення цієї інформації кооператив відмовився від отримання землі[14][15][16].

24 листопада 2022 року на засіданні профільної комісії Харківської обласної ради депутати рекомендували позбавити звання «Почесний громадянин Харківської області» колишнього главу Адміністрації президента та ексголову Харківської ОДА Ігоря Райніна через «антиукраїнські та колаборантські погляди»[1]. 3 грудня обласна рада ухвалила рішення про позбавлення звання[17].

Міжнародне співробітництво

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Заслужений економіст України (2014)[21]
  • Орден «За трудові досягнення» IV ступеня (2007)
  • Відзнака Міністерства оборони України (2007)
  • Відзнака Міністерства економіки України (2006)
  • Грамота Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (2016)
  • Знак Міжнародного Академічного рейтингу «Золота фортуна» (2007)
  • Цінний подарунок (годинник) голови обласної державної адміністрації (2007)
  • Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації та обласної ради (2007)
  • Почесна грамота Держпідприємництва України (2006)
  • Почесна Грамота Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної ради (2004)
  • Почесний громадянин Харківської області (2018)[22].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ексглаву Адміністрації президента України можуть позбавити звання почесного жителя Харківщини. Суспільне Новини. Процитовано 25 листопада 2022.
  2. ↑ Указ Президента України від 29 серпня 2016 року № 372/2016 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  3. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 340/2019 Про склад Ради національної безпеки і оборони України
  4. ↑ а б Ексглава адміністрації Порошенка очолив осередок ОПЗЖ. Українська правда. 27 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  5. ↑ Райнін Ігор Львович. Харківська обласна державна адміністрація. Процитовано 21 жовтня 2015.
  6. ↑ Указ Президента України №-296/2019 від 19.5.2019 про увільнення від обов'язків
  7. ↑ ГОРИЗБИРКОМ ЗАРЕГИСТРИРОВАЛ ПЕРВЫХ КАНДИДАТОВ В ДЕПУТАТЫ ХАРЬКОВСКОГО ГОРСОВЕТА. Status Quo (англ.). Процитовано 6 грудня 2019.
  8. ↑ Райнін Ігор Львович. www.oblrada.kharkov.ua. 31 березня 2015. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  9. ↑ News, Review. Порошенко назначил нового главу Администрации президента. reviewnews.net. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
  10. ↑ Всі радники глави АП: чотири піарника та один екс-депутат (документ). ukranews_com (ua) . 24 липня 2017. Процитовано 30 квітня 2019.
  11. ↑ Оприлюднено оновлений список радників і помічників глави АП. Слово і Діло (укр.). Процитовано 30 квітня 2019.
  12. ↑ Після призначення Райніна губернатором «Турбоатом» почав вдвадорога закуповуватися у фірми його батьків. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 21 вересня 2021.
  13. ↑ После назначения Райнина губернатором «Турбоатом» скупается у фирмы его родителей. Экономическая правда (рос.). Процитовано 21 вересня 2021.
  14. ↑ Цензор.НЕТ. У Кернеса по схеме хотят передать землю людям из окружения главы АП Райнина, - ХАЦ. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 21 вересня 2021.
  15. ↑ Окружение советника Райнина собирается получить бесплатно 1,5 га дорогой земли от мэрии Кернеса. World News (ru-RU) . 8 лютого 2017. Процитовано 21 вересня 2021.
  16. ↑ Кооператив бизнес-окружения советника Райнина отказался от получения земли в зеленой зоне. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 21 вересня 2021.
  17. ↑ Харківська облрада позбавила звання Почесний Громадянин Області очільника ОПЗЖ в регіоні Райніна. Цензор.нет. Процитовано 3 грудня 2022.
  18. ↑ Посольство України та Офіс Харківської області в США узгодили план спільних дій. Харківська обласна державна адміністрація. Процитовано 6 липня 2016.
  19. ↑ Укладено Угоду про співробітництво між Харківською областю та китайською провінцією Хейлунцзян. Харківська обласна державна адміністрація. Процитовано 7 липня 2016.
  20. ↑ Харьковская область подписала соглашение о сотрудничестве с 40-миллионной провинцией Китая. Процитовано 7 липня 2016.
  21. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №676/2014 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України.
  22. ↑ Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Процитовано 20.09.2021. (укр.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Райнін Ігор Львович

Декларація

[ред. | ред. код]
Попередник: Голова Харківської обласної державної адміністрації
3 лютого 2015 — 29 серпня 2016 		Наступник:
Балута Ігор Миронович
 		Світлична Юлія Олександрівна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Райнін_Ігор_Львович&oldid=43706524